Рішення

від 27.07.2015 по справі 922/3540/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р.Справа № 922/3540/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом ДП "Донецька залізниця", м. Донецьк до ПП "Алтай МПК", м. Харків про стягнення коштів за участю :

позивача - ОСОБА_2 - посвідчення № 001739 від 03.12.2014 р.;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, державне підприємство "Донецька залізниця" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, приватного підприємства "Алтай МПК" 9385,81 грн.

В обгрунтування позову вказує, що позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати грошові кошти в розмірі 43187,16 грн., а відповідач кошти не отримав, але поставку продукції здійснив не в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.06.2015 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.07.2015 р.

Представник позивача в призначене судове засідання з"явився. 14.07.2015 р. через канцелярію суду надав клопотання про зменшення ціни та зміну підстави позову, в якому просить суд крім основного боргу та судових витрат стягнути з відповідача кошти по відшкодуванню збитків з урахуванням індексу інфляції за весь період неправомірного користування коштами позивача без урахування 3% річних. Дане клопотання було прийнято судом до розгляду ухвалою суду від 14.07.2015 р.

27.07.2015 р. через канцелярію суду позивач надав пояснення та уточнення до клопотання від 14.07.2015 р., в якому просить стягнути з відповідача 6513,05 грн. основного боргу та втрачену вигоду з 29.09.2014 р. в розмірі 2327,91 грн.

Відповідно до вимог ст. 22 ГПК України позивач вправі змінити піставу або предмет позову до початку слухання справи по суті. Враховуючи те, що слухання справи по суті було розпочато 14.07.2015 року суд відмовляє в прийнятті до розгляду уточнень позовних вимог в частині зміни підстав позову від 27.07.2015 року (втраченої вигоди в розмірі 2327,91 грн.).

Відповідач в призначене судове засідання не з"явився., відзив на позов не подав.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дати та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв"язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

В червні 2014 р. Краснолиманським центром з вантажної та комерційної роботи Державного підприємства "Донецька залізниця" на умовах публічного договору з попередньою оплатою за виготовлену продукцію були сплачені кошти в розмірі 43187,16 грн. приватному підприємству "Алтай МПК". Оплата здійснювалась на підставі виставлених рахунків-фактур. Замовлена продукція була отримана не в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаємних розрахунків, за яким заборгованість відповідача склала 6513,05 грн.

Так, товар позивачу надавався партіями на підставі попередньої оплати за виставленими відповідачем рахунками (копії яких містяться в матеріалах справи).

Позивач в судовому засіданні пояснив, що спілкування з представниками відповідача проходило телефонним та факсимільним зв"язком. Від отримання поштової кореспонденції з повідомленням відповідач ухилявся. Факт недопостачання продукції відповідач підтверджує листом № 4/7 від 07.08.2014 р., який передав факсимільним зв"язком, але не надіслав його поштою в подальшому, як було домовлено. Факт сплати за виставленими рахунками-фактурами підтверджений відповідачем в акті звірки взаємних розрахунків від 01.09.2014 р.

Лист позивача від 02.09.2014 р. відповідач отримав засобами факсимільного зв"язку. Претензія позивача, яка була надіслана 22.10.2014 р. поштовим листом з повідомленням на юридичну адресу відповідача, повернулася з поміткою: "про закінчення терміну зберігання".

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Враховуючи вищевикладене що стосується стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 2723,71 грн., суд зазначає, що на попередню оплату не нараховуються інфляційні витрати, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Що стосується суми основного боргу (попередньої оплати), суд вважає позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 275, 509, 525, 526, 546, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити ДП "Донецька залізниця" в прийнятті до розгляду уточнень заявлених позовних вимог в частині зміни підстав позову від 27.07.2015 року (вх.№29792).

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Алтай МПК" (61183, АДРЕСА_1, код 33118451) на користь державного підприємства "Донецька залізниця" (84404, м. Красний Лиман Донецької області, пров. Бригадний, 6, код 01075046) суму попередньої оплати в розмірі 6513,05 грн. та 1267,80 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 2723,71 грн. - в позові відмовити.

Повне рішення складено 03.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_1

справа № 922/3540/15