Рішення

від 13.08.2015 по справі 922/4247/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2015 р.Справа № 922/4247/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ААЦ - Харків", м. Харків до ФОП ОСОБА_2, м. Харків про стягнення коштів за участю :

позивача - ОСОБА_3 - за дов.;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ААЦ - Харків" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму основного боргу в розмірі 11280,24 грн., пені в розмірі 2379,43 грн., 3% річних в розмірі 226,52 грн. та інфляційних витрат в розмірі 5163,03 грн.

Представник позивача в призначене судове засідання з’явився, підтримує свої позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, причини неявки суду не відомі, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

22.07.2013 р. між ТОВ "Ерго" (орендодавцем) та ТОВ "ААЦ-Харків" (орендарем) був укладений договір оренди № 60/2013, згідно умов якого орендодавець зобов"язується передати орендарю, а орендар зобов"язується прийняти в строкове платне користування (під найм) нежитлові приміщення.

Відповідно до п. 1.2. договору, об"єкт оренди являє собою нежитлове приміщення в одинадцятиповерхової будівлі, зокрема на 11-му поверсі приміщення площею 36 кв.м., кімната № 2в згідно з технічним паспортом будівлі експлікація літ. А11.

Строк оренди становить з 01.09.2013 р. до 31.12.2014 р.

Згідно з п. 4.1. договору оренди, відповідно до умов договору оренди, орендар сплачує орендодавцю суми коштів у вигляді наступних платежів:

- орендна плата;

- відшкодування витрат, пов"язаних з наданням комунальних послуг (опалення приміщень, що орендуються; водопостачання; каналізація; електроенергія, згідно показань лічильника, за відсутності електролічильника згідно рахункам "орендодавця" та відшкодування витрат на електроенергію, витрачену на утримання будівлі, згідно розрахункам "орендодавця");

- відшкодування витрат, пов"язаних з експлуатаційними послугами по утриманню будівлі ("оплата експлуатаційних".

01.11.2013 р. між ТОВ "ААЦ-Харків" (орендарем) та ФОП ОСОБА_2 (суборендарем) укладений договір суборенди № 01-11/13, згідно з яким орендар зобов"язується передати суборендарю, а суборендар зобов"язується прийняти в строкове платне користування (під найм) нежитлові приміщення. Об"єкт оренди являє собою нежитлове приміщення в одинадцятиповерхової будівлі, зокрема на 11-му поверсі приміщення площею 36 кв.м., кімната № 2в згідно з технічним паспортом будівлі експлікація літ. А11. Строк оренди становить з 01.09.2013 р. до 31.12.2014 р.

Згідно з п. 4.1. договору оренди, відповідно до умов договору оренди, орендар сплачує орендодавцю суми коштів у вигляді наступних платежів:

- орендна плата;

- відшкодування витрат, пов"язаних з наданням комунальних послуг (опалення приміщень, що орендуються; водопостачання; каналізація; електроенергія, згідно показань лічильника, за відсутності електролічильника згідно рахункам "орендодавця" та відшкодування витрат на електроенергію, витрачену на утримання будівлі, згідно розрахункам "орендодавця");

- відшкодування витрат, пов"язаних з експлуатаційними послугами по утриманню будівлі ("оплата експлуатаційних".)

Відповідно до п. 6.1. договору суборенди, розмір орендної плати за місяць користування об"єктом суборенди: загальною площею 36 кв.м., виходячи зі 65,00 грн./кв.м., всього розмір щомісячної орендної плати 2340,00 грн.

П. 6.2. договору суборенди передбачено, що орендна плата за перший та останній місяці суборенди сплачується протягом п"яти банківських днів з моменту підписання договору. Орендна плата за наступні місяці суборенди сплачується суборендарем на підставі договору щомісячно авансом не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць.

31.12.2014 р. відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення, об"єкт оренди повернутий відповідачем позивачу, але на теперішній час платежі за договором суборенди в повному обсязі не сплачені.

Відповідно до п. 15.1. договору суборенди, у разі прострочення суборендарем виконання зобов"язань з суборендної плати та відшкодування вартості комунальних платежів та інших платежів передбачені договором більше, ніж на 10 днів, суборендар зобов"язаний у кожному такому випадку сплатити орендарю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення за кожен день прострочення від суми простроченого платежу до дня оплати.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї статті, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума пені складає 2379,43 грн., 3% річних - 226,52 грн., інфляційні витрати - 5163,03 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61146, АДРЕСА_1, р/р 26000217711200 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, Код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ААЦ-Харків" (61010, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, р/р 26000000862340 в ПАТ "Універсал Банк", м. Київ, МФО 322001, Код ЄДРПОУ 37762924) суму основного боргу в розмірі 11280,24 грн., пеню в розмірі 2379,43 грн., 3% річних в розмірі 226,52 грн., інфляційні витрати в розмірі 5163,03 грн. та судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_1

справа № 922/4247/15