Рішення

від 18.08.2015 по справі 924/1298/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р.Справа № 924/1298/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Муляр Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-АГРОСЕРВІС ПЛЮС", м. Луцьк

до приватного підприємства "БОГО", с. Голосків Летичівського району Хмельницької області

про стягнення вартості поставленого та неоплаченого товару, 3% річних, інфляційних втрат, пені,

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності від 17.08.2015 року

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 15 078,45 грн. заборгованості, з яких: 10 790,00 грн. - основного боргу, 2199,39 грн. - пені, 109,97 грн. - 3% річних та 1979,09 грн. інфляційного збільшення боргу.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №090215/2 від 09.2015 року, ст.ст. 95, 526, 536, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

До початку судового розгляду 14.08.2015 року через канцелярію суду від ТОВ "Захід-Агросервіс Плюс" надійшла заява від 13.08.2015 року, у якій позивач просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника в судове засідання. Проте, повноважний представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав в повному обсязі, наполягає на його задоволенні.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в даному судовому розгляді, відзиву на позов не надав, причин неявки та неподання доказів не повідомив. Ухвала суду про порушення провадження у даній справі, що направлялась на його адресу, зазначену в ЄДРЮО та ФОП (Хмельницька область, Летичівський район, с. Голосків, вул. Оренда, 11), повернулася до суду із відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

При цьому судом враховується, що відповідно до ст. 64 ГПК України ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду про порушення провадження по даній справі надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав. Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне.

09.02.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Агросервіс Плюс" (продавець) та приватне підприємство "БОГО" (покупець) уклали договір купівлі-продажу №090215/2, згідно п.1.1. якого продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця обладнання (товар), а покупець - прийняти цей товар та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору. Предметом договору, відповідно до п.1.2. Договору, є подрібнювач деревини ПЛ-160 у кількості 1 шт.

Асортимент, кількість та ціни на товар узгоджуються сторонами додатково, що підтверджується виписаними продавцем рахунками та вказується в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору (п.2.1. Договору).

У п.3.1. Договору сторони погодили, що договірні ціни на товар вказуються в рахунках та накладних, які включають ПДВ та всі інші обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України. Загальна ціна товару, що передається згідно цього договору, становить 54 790,00 грн., в тому числі ПДВ 9 131,67 грн. (п. 3.2. Договору).

Розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривні. Вид розрахунків - безготівковий, шляхом зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок (п. 4.1. Договору).

Оплата за товар згідно договору здійснюється покупцем на таких умовах: покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця передоплату в розмірі 30 000,00 грн., решту суми - 24 790,00 грн. покупець зобов'язується сплатити до 27 березня 2015 року (п.4.2.1. Договору).

Фактом оплати є надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.4.3. Договору).

Пунктом 5.1.1 Договору визначено, що продавець зобов'язується, зокрема, передати покупцю товар у відповідності до умов цього договору.

Покупець, в свою чергу, зобов'язаний, зокрема, прийняти та оплатити договірну ціну за переданий згідно умов цього договору товар (п.5.3.1. Договору).

Передача товару та видача відповідних документів на вантаж, згідно п.6.2. Договору, здійснюється продавцем на підставі довіреності (типова форма №М-2).

Передача та приймання товару здійснюється сторонами згідно накладної та акту прийому-передачі, а у випадку відправки товару покупцю компанією-перевізником - також на підставі відповідних товаро-супровідних документів (п.7.1. Договору).

У п. 8.3 Договору сторони домовились, що за затримку оплати товару чи прийняття товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки оплати чи прийняття відповідного товару.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.11.1 Договору).

На виконання умов договору позивачем згідно видаткової накладної №35 від 09.02.2015 року поставлено, а представником відповідача по довіреності №15 від 09.02.2015 року прийнято подрібнювач деревини ПЛ-160 у кількості 1 одиниця на загальну суму 54 790, 00 грн.

Договір та видаткова накладна №35 підписані сторонами та скріплені їхніми печатками.

Як стверджує позивач, відповідачем оплачено поставлений товар на суму 44 000,00 грн., чим створена заборгованість в розмірі 10 790,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості, а також нарахованих на період з 27.03.2015 року по 29.07.2015 року 3% річних, пені та втрат від інфляції.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору купівлі-продажу, які регулюються главою 54 ЦК України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, на виконання умов договору купівлі-продажу позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 54 790,00 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати поставленого товару у строк, встановлений у договорі, не виконав, чим створив заборгованість перед позивачем на суму 10 790,00 грн. Доказів повного або часткового погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 10790,00 грн. заборгованості, тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та втрати від інфляції згідно поданого розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку, дійшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 109,97 грн. 3% річних за період з 27.03.2015 року по 29.07.2015 року. Під час перерахунку втрат від інфляції судом враховуються положення п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Так, згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Таким чином, оскільки позовна заява датована 29.07.2015 року, то у позивача відсутні підстави нараховувати інфляційні втрати за липень, оскільки індекс інфляції за вказаний місяць ще не був оприлюднений у встановленому порядку.

Окрім того, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Тому, враховуючи виникнення боргу 27.03.2015 року, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період з 27.03.2015 року по 31.03.2015 року.

З огляду на наведене, до стягнення підлягає 1791,14 грн. втрат від інфляції (1510,60 +237,38+43,16). У стягненні 187,95 грн. інфляційного збільшення боргу слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 199,39 грн. пені.

Відповідно до статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Сторонами у п.8.3 договору передбачено відповідальність відповідача за порушення термінів розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки оплати.

Здійснивши перерахунок розміру пені, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно нараховано 2199,39 грн. пені, тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 10 790,00 грн. - заборгованості, 2 199,39 грн. - пені, 109,97 грн. - 3% річних та 1 791,14 грн. - втрат від інфляції. У стягненні 187,95 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "БОГО" (Хмельницька область, Летичівський район, с. Голосків, вул. Оренда, 11, код 32497810) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агросервіс Плюс" (Волинська область, м. Луцьк, вул. Мамсурова, 8Б, код 37204601) 10 790,00 грн. (десять тисяч сімсот дев'яносто грн. 00 коп.) боргу, 2 199,39 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дев'ять грн. 39 коп.) пені, 109,97 грн. (сто дев'ять грн. 97 коп.) 3% річних, 1 791,14 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто одна грн. 14 коп.) втрат від інфляції, 1 804,22 грн. (одна тисяча вісімсот чотири грн. 22 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 19.08.2015 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу згідно заяви; 3 - відповідачу (31535, Хмельницька область, Летичівський район, с. Голосків, вул. Оренда, 11) - рек. листом