Рішення

від 23.09.2009 по справі 11/98-09-2387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/98-09-2387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2009 р.Справа  № 11/98-09-2387

За позовом: Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області;

До відповідача: Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті;

про стягнення 11520,00 грн.  

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Мазуркевич Р.В., Новик Н.Є.  (за довіреністю);

Від відповідача: Владімірова О.М.(за довіреністю);

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Мазуркевич Р.В., Новик Н.Є.  (за довіреністю);

Від відповідача: Владімірова О.М.(за довіреністю);

Суть спору: 18.05.2009 р. за вх. № 3562 Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі –Відповідач) про стягнення 11520,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 22.06.2009 р. за вх. № 15332 надав письмові пояснення по суті спору.

Відповідач  проти позовних вимог заперечує, про що зазначено у відзиві на позов (вих. № 504 від 22.06.2009 р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

03.02.2009 р. між сторонами було укладено Договір №М-2/2-09 про надання послуг,  строком на 5 діб, який набув чинності з моменту підписання сторонами Акту про виставлення постів міліції охорони.

Позивач вказує, що у підписаному сторонами Акті про виставлення постів міліції охорони зазначено, що з 18 год. 00 хв. 03 лютого 2009 року виставлено три пости міліції УДСО для здійснення внутрішньо-об'єктового режиму будівлі Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на Державному кордоні та транспорті, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, і таким чином, Договір набув чинності з 18 год. 00 хв. 03.02.2009 р. строком дії до 18 год. 00 хв. 08.02.2009 р. Згідно з Додатком №2 до Договору вартість охоронних послуг за п'ять діб становить 11520,00 грн.

Посилаючись на пункт 4 розділу 2 Договору Позивач стверджує, що Відповідач був  зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дати підписання Договору здійснити повну передоплату вартості послуг Позивача, але цього не зробив, внаслідок чого утворилась та на даний час залишається непогашеною заборгованість за лютий 2009 р., за 5 діб надання послуг, на загальну суму 11520,00 грн.

22.06.2009 р. за вх. № 15332 Позивач надав письмові пояснення у справі в яких зазначив, що Згідно з пунктом 7 підрозділу 3.2. розділу 3 Договору №М-2/2-09 від 03.02.2009 р. на Відповідача було покладено обов'язок письмово повідомляти Позивача про всі недоліки та порушення несення служби працівниками Позивача для прийняття необхідних заходів. Однак, згідно тверджень Позивача, ніяких письмових повідомлень від Відповідача стосовно неналежного виконання працівниками міліції УДСО договірних обов'язків на адресу Позивача не надходило. Позивач вважає, що відсутність таких письмових повідомлень може розглядатися як доказ належного виконання Позивачем своїх договірних зобов'язань щодо надання послуг.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позов зазначає, що згідно Акту виставлення постів від 03.02.2009 р. Позивач виставив 03.02.2009 р. пости, але фактично охорону об'єкту не здійснив, оскільки в охороняємому приміщенні був скоєний злочин, про що були повідомлені правоохоронні органи. При цьому співробітники Позивача ніяким чином не зупинили   осіб,   винних   у   скоєнні   правопорушення.   Рапорт   про   це правопорушення Позивачем також не був складений.

Посилаючись на ст. 903 ЦК України Відповідач зазначає, що замовник зобов'язаний сплатити надану йому послугу, але ст.193 п. 6 ГК України надано право зобов'язаній стороні відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідач вважає, що враховуючи невиконання вищенаведених послуг Позивачем у нього не з'явилось зобов'язання по їх сплаті.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 901 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

03.02.2009 р. між Управлінням Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті було укладено договір про надання послуг з охорони об'єкту - приміщення Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7.

Згідно розділу 6 Договору договір набуває чинності з моменту підписання сторонами Акту про виставлення постів "Охорони" і діє протягом п'яти діб.

03.02.2009 р. між сторонами було підписано акт про виставлення постів міліції охорони.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч  приписам ст.ст. 33, 34 ГПК України Позивачем не було надано належних доказів надання Відповідачу послуг з охорони. Наданий Позивачем табель обліку робочого часу поста не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки складений Позивачем одноособово, а тому не може розцінюватись, як доказ належного надання послуг останнім.

Окрім того в матеріалах справи відсутні будь-які акти  та інші докази що засвідчують надання послуг Позивачем та  підтверджують факт отримання послуг Відповідачем протягом 5 діб.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, як недоведені та непідтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову –відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 28.09.2009 р. в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                                        Власова С.Г.