Рішення

від 31.10.2013 по справі 905/6903/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.2013 Справа № 905/6903/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.

при секретарі судового засідання Синєгубі С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл», м. Макіївка, Донецька область

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,м.Донецьк

про стягнення 351204 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_2 - директор; ОСОБА_3 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл», м. Макіївка, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 351204 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №1302/03 від 01.02.2013р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав у копіях: договір поставки №1302/03 від 01.02.2013р. з Додатком №1, Видаткові накладні №08/02-01 від 08.02.2013р., 25/02-01 від 25.02.2013р., 07/03-01 від 07.03.2013р., 21/03-01 від 21.03.2013р., 29/03-09 від 29.03.2013р., №16/05-03 від 16.05.2013р., Товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) №08/02-01 від 08.02.2013р., 25/02-01 від 25.02.2013р., 07/03-01 від 07.03.2013р., 21/03-01 від 21.03.2013р., 29/03-09 від 29.03.2013р., №16/05-03 від 16.05.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 42, 44, 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 193, 692 Цивільного кодексу України.

16.10.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представник Позивача долучив до матеріалів справи Акти звірки взаєморозрахунків між сторонами, підписані представником Позивача з доказами їх направлення Відповідачу, копії Податкових накладних №3 від 08.02.2013р., №14 від 25.02.2013р., №3 від 07.03.2013р., №24 від 29.03.2013р., №34 від 30.04.2013р., №13 від 16.05.2013р., №15 від 22.05.2013р., №20 від 28.05.2013р., №3 від 11.06.2013р., №1 від 02.07.2013р., №11 від 15.07.2013р., №18 від 22.07.2013р., №19 від 24.07.2013р., №21 від 25.07.2013р., №42 від 31.07.2013р., №5 від 09.08.2013р., №8 від 14.08.2013р., №23 від 27.08.2013р., Виписок по особовому банківському рахунку Позивача з 01.06.2012р. по 16.10.2013р.

31.10.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 121204 грн.

Дана заява прийнята господарським судом у відповідності до ст.22 ГПК України.

Згідно письмових пояснень представника Позивача від 31.10.2013р., всі замовлення за договором поставки №1302/03 від 01.02.2013р. передані від ФОП ОСОБА_1 у період з 08.02.2013р. по 16.05.2013р. здійснені за допомогою електронної пошти.

Представником Позивача долучено до матеріалів справи Акти звіряння взаєморозрахунків між сторонами, підписані з боку Позивача, копії рахунків-фактур №08/02-01 від 08.02.2013р., №25/02-01 від 25.02.2013р., №07/03-01 від 07.03.2013р., №29/03-09 від 29.03.2013р., №16/05-03 від 16.05.2013р., листів Відповідача.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судові засідання не являвся. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення ухвал суду за юридичною адресою згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державної реєстраційної служби України Серія АВ №555686.

Враховуючи норми ст. 75 ГПК України, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

01.02.2013р. між ТОВ «Від-Макоіл» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладений Договір поставки №1302/03.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (п.11.1). Договір діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків за прийнятий товар - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань по сплаті вартості товару та штрафних санкцій.

За умовами вказаного договору Продавець зобов'язується у встановлений цим договором строк (строки) передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі - товар) Постачальнику на умовах цього Договору. Постачання товару здійснюється партіями шляхом централізовано-кільцевих перевезень. Партією Товару, відповідно до умов цього Договору, визначається відповідна кількість нафтопродуктів, що зазначена в заявці Покупця чи в будь-якому із документів, підписаних Покупцем при отриманні нафтопродуктів (п.1.1).

Асортимент та кількість товару на відповідну партію зазначається в письмовій заявці Покупця та інших супровідних документах (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних) (п.1.2.). Асортимент та кількість товару у відповідній партії визначається на підставі письмової заявки Покупця, направленої способом, передбаченим цим Договором (п.4.1.).

Постачання товару здійснюється на підставі письмової заявки Покупця (п.5.1.). Постачальник зобов'язується відвантажити товар Покупцю власним або найманим (орендованим) транспортом, або за допомогою послуг експедитора (п.5.2.).

Дата постачання товару зазначається Постачальником в рахунку на оплату товару та інших товарно-супровідних документах (п.5.4.). Час постачання зазначається одноособово представником Постачальника (водієм, експедитором, іншим представником) в товарно-транспортній накладній (п.5.5.).

Покупець здійснює оплату відповідної партії товару на підставі рахунку Продавцю (п.1.3.). Оплата за Товар здійснюється Покупцем на підставі рахунку Постачальника шляхом оплати на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п.6.1.).

Оплата за товар повинна здійснюватись Покупцем шляхом попередньої оплати (передоплати) або у строк, що не перевищує двох календарних днів з моменту приймання Товару (п.6.2.).

Зважаючи на зменшений розмір позовних вимог, Позивач просить стягнути з Відповідача 121204 грн. наявної заборгованості за поставлений товар згідно Видаткових накладних №08/02-01 від 08.02.2013р., 25/02-01 від 25.02.2013р., 07/03-01 від 07.03.2013р., 29/03-09 від 29.03.2013р., №16/05-03 від 16.05.2013р.

За видатковою накладною №08/02-01 від 08.02.2013р. Позивачем поставлено Відповідачу дизпаливо у кількості 500л за ціною 7,58 грн./л (без ПДВ) на суму 3791,67 грн. (без ПДВ), бензин А95 кількістю 300л за ціною 7,92 грн./л (без ПДВ) на суму 6166,67 грн. (без ПДВ). Загалом поставлено товару на суму 7400 грн. (з ПДВ).

За видатковою накладною №25/02-01 від 25.02.2013р. Позивачем поставлено Відповідачу дизпаливо у кількості 1500л за ціною 7,67 грн./л (без ПДВ) на суму 11500 грн. (без ПДВ), бензин А95 кількістю 500л за ціною 7,92 грн./л (без ПДВ) на суму 3958,33 грн. (без ПДВ). Загалом поставлено товару на суму 18550 грн. (з ПДВ).

За видатковою накладною №07/03-01 від 07.03.2013р. Позивачем поставлено Відповідачу дизпаливо у кількості 1000л за ціною 7,75 грн./л (без ПДВ) на суму 7750 грн. (без ПДВ), бензин А92 кількістю 1000л за ціною 7,83 грн./л (без ПДВ) на суму 7833,33 грн. (без ПДВ). Загалом поставлено товару на суму 18700 грн. (з ПДВ).

За видатковою накладною №29/03-09 від 29.03.2013р. Позивачем поставлено Відповідачу дизпаливо у кількості 3160л за ціною 7,42 грн./л (без ПДВ) на суму 23436,67 грн. (без ПДВ), бензин А95 кількістю 2000л за ціною 8,46 грн./л (без ПДВ) на суму 16916,67 грн. (без ПДВ). Загалом поставлено товару на суму 48424 грн. (з ПДВ).

За видатковою накладною №№16/05-03 від 16.05.2013р. Позивачем поставлено Відповідачу бензин А95 кількістю 2900л за ціною 8,08 грн./л (без ПДВ) на суму 23441,67 грн. (без ПДВ). Загалом поставлено товару на суму 28130 грн. (з ПДВ).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили й доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як було зазначено вище, за приписами Господарського процесуального кодексу України, судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Вищеперелічені Видаткові накладні не містять посилання на Договір поставки №1302/03 від 01.02.2013р. Проте, як вказується Позивачем та не спростовано Відповідачем, поставка товару за зазначеними накладними відбувалась саме в межах Договору №1302/03 від 01.02.2013р., укладеного між Позивачем та Відповідачем по справі.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Таким чином, Позивачем було поставлено Відповідачу товар згідно Видаткових накладних №08/02-01 від 08.02.2013р., 25/02-01 від 25.02.2013р., 07/03-01 від 07.03.2013р., 29/03-09 від 29.03.2013р., №16/05-03 від 16.05.2013р. на суму 121204 грн .

Крім того в підтвердження здійснення вищевказаних господарський операцій Позивачем до матеріалів справи долучені відповідні копії податкових накладних та рахунків-фактур.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу обумовленого товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №1302/03 від 01.02.2013р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, означені грошові зобов'язання Відповідача перед Позивачем у встановлені договором строки не виконані.

Як вказує Позивач та вбачається з матеріалів справи, враховуючи норми п.6.2. Договору поставки №1302/03 від 01.02.2013р. Відповідачем не здійснено погашення заборгованості по спірним накладним в повному обсязі. ОСОБА_4 не спростовано.

Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 121204 грн., а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас Позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти ФОП ОСОБА_1 в усіх банківських установах, де розміщені рахунки Відповідача, а у випадку недостатності коштів на банківських рахунках - накласти арешт на рухоме та нерухоме майно Відповідача на суму, достатню для задоволення позовних вимог у даній справі.

Згідно зі ст. 66 ГПК України , господарський, суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В обґрунтування поданої заяви Позивач вказує про наявність заборгованості у значному розмірі Відповідача перед АТ «Астра-Банк», наявність грошових коштів на банківських рахунках Відповідача. При цьому Позивачем не надано доказів у підтвердження обставин, на підставі яких він просить застосувати заходи щодо забезпечення позову.

Суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви у зв'язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретна сума грошових коштів, за умови її фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено Позивачем належними доказами.

Судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас Господарський суд вказує, що згідно п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. та п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню.

Позивачем первісно було сплачено судовий збір у розмірі 7024,08 грн. при поданні позову про стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 351204 грн. Враховуючи зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням якого Позивач просить стягнути з Відповідача 121204 грн., Позивачем мав би бути сплачений судовий збір у сумі 2424,08 грн., а отже враховуючи зменшення розміру позовних вимог судовий збір підлягає поверненню у сумі 4600 грн.

Відповідно до п.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процессуального кодексу України», Законом України «Про судовий збір» передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі.

Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду. Отже, сплачений судовий збір за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову підлягає поверненню Позивачу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл», м. Макіївка, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 121204 грн. задовольнити .

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (83092, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 п/р 26003001323860 в АТ «ОТП Банк» МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл» (86150, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 36479685) заборгованість у сумі 121204 грн ., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 2424,08 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл» (86150, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 36479685) судовий збір у розмірі 4600 грн., сплачений надмірно згідно платіжного доручення №439 від 19.09.2013р.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Від-Макоіл» (86150, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 36479685) судовий збір у розмірі 1720,5 грн., сплачений надмірно згідно платіжного доручення №440 від 19.09.2013р.

6. У судовому засіданні 31.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено 05.11.2013р.

Суддя С.М. Соболєва