Рішення

від 25.09.2009 по справі 25-16/181-08-5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25-16/181-08-5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2009 р.Справа  № 25-16/181-08-5003

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ФАРТОП”

До відповідачів: 1.  Державного підприємства „Одеська залізниця”

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон”

про стягнення 969,34  грн.  

                                                                                                   Суддя              Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача ДП „Одеська залізниця”: Клочко Н.В., довіреність № 123 від 08.01.2009р., Слюсар М.М., довіреність № 122 від 08.01.2009р.

Від відповідача ТОВ „ТК Схід Регіон”: не з'явився  

В судовому засіданні  25.09.2009р.приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача ДП „Одеська залізниця”: Слюсар М.М., довіреність № 122 від 08.01.2009р.

Від відповідача ТОВ „ТК Схід Регіон”: не з'явився  

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ФАРТОП” вартості нестачі вугілля та відшкодування провізної плати, всього в сумі 969,34 грн.  

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ФАРТОП” звернулось до суду з позовом до Одеської залізниці, Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон”  про стягнення 1495,97 грн. вартості недостачі вантажу.

         Рішенням господарського суду Одеської області від 28.01.09 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ФАРТОП” було задоволено, з Державного підприємства „Одеська залізниця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон” стягнуто порівну по 747, 98 грн.  збитків від недостачі вантажу.

        Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.09р. рішення господарського суду Одеської області від 28.01.09 р. було скасовано, справу направлено на новий розгляд  до господарського суду Одеської області.

       Зокрема, в постанові Вищого господарського суду України було зазначено, що господарський суд Одеської області при вирішенні справи в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не перевірив розрахунок суми збитків, не врахував п. 27 Правил видачі вантажів, яким передбачено для вантажів, що перевозяться у вологому стані, норма недостачі 2%, а також  не обґрунтував стягнення частини залізничного тарифу.

        В процесі нового розгляду даної справи позивачем було надіслано на адресу  господарського суду лист від 11.08.09 р. за вх.№20182 з розрахунком суми позову, згідно якого зменшено суму позовних вимог та викладено їх в остаточній вищенаведеній редакції.

        В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що ТОВ „ТК Схід Регіон” згідно залізничної накладної №49833110  відправило зі станції Дарьевка Донецької області  на станцію  Помічна Одеської області   вагон №65717019 з антрацитом АМ у кількості  69 тон.  

        З прибуттям вагону на станцію призначення було виявлено недостачу вантажу, вартість якого розрахована позивачем в розмірі 746, 13 грн. (без урахування ПДВ). З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд покласти відповідальність за нестачу вантажу на відправника ТОВ „ТК Схід Регіон”  та Одеську залізницю, стягнути з них вартість недостачі в сумі 746, 13 грн. та вартість залізничного тарифу, розрахованого пропорційно втраченому вантажу в сумі 61,65 грн., всього з урахуванням 161,56 грн. ПДВ суму грошових коштів в розмірі 969,34 грн.

       Відповідач, ТОВ „ТК Схід Регіон” в судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

       Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

       Відповідач Одеська залізниця надала суду пояснення по справі від 31.08.09 р. за вх.№21878  та відзив на позов,  згідно яких позовні вимоги не визнає, зазначає, що відправником було завантажено вугілля у технічно несправний вагон, у зв'язку з чим відповідальність за втрату, недостачу вантажу покладається саме на вантажовідправника. Що стосується відшкодування позивачу провізної плати Одеська залізниця посилається на п.3.13 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України  від 29.09.08 р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України  від 29.05.02 р. №04-5\601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”, в якому зазначено, що згідно ст.114 Статуту залізниць України поряд з відшкодуванням  збитків залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за перевезення вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу, а відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу, Статут залізниць України не передбачає.

        Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

04.08.2008р. ТОВ „ТК Схід Регіон”  відправило зі станції Дарьевка Донецької області  на станцію  Помічна Одеської області вугілля марки Антрацит АМ у вологому стані у кількості 69 000 кг. по залізничній накладній №49833110 у відкритому вагоні № 65717019.  

В залізничній накладній №49833110  було зазначено масу брутто 90000 кг, масу нетто 69 000 кг, а також є відмітка про маркірування вантажу вапном.

З прибуттям вагону №65717019  на станцію  Помічна Одеської області була виявлена недостача вугілля загальною вагою 2,65 тон, у зв'язку з чим було складено акт загальної форми №523 від 07.08.08 р. та комерційний акт серії БК №018707*19 від 07.08.08 р., яким встановлено, що вагон, в якому перевозився вантаж був у технічно несправному стані, про що складено відповідний акт про технічний стан вагону (контейнеру) №2 від 07.08.08 р., вантаж завантажено засобами відправника. На поверхні вантажу виявлено воронкоподібне  заглиблення між 2-3 люками з лівого боку, встановлено провисання  третього люка через відсутність армування, зазор шириною 50мм на всю довжину люка із слідами витікання  на хребтовій балці закладено дошкою. Крім того, встановлено, що з 2 по 6 люки закладені папером, витікання відсутнє, люки деформовані, вкриті іржею  по-старому, 80% з нещільним приляганням люків з проміжними балками із зазором до 40 мм. Маркування вантажу було проведено вапном, при цьому у місцях воронкоподібного заглиблення маркування відсутнє.

Відповідно до акту про технічний стан вагону (контейнеру) №2 від 07.08.08р. у вагоні наявне провисання кришки третього люка з лівої сторони по ходу руху з відсутністю армування шириною 50 мм по всій довжині люка, зазор 50 мм 2,4,5,6 люки деформовані, вкриті іржею по-старому 80% з нещільним приляганням до проміжних балок з зазором до 40 мм закладено папером. Також, в акті є відмітка про те, що недоліки вагону старого походження та вкриті іржею, виникли внаслідок експлуатації та спричинили ймовірність втрати вантажу. Крім того, в акті вказано, що несправний стан вагону відправник  міг побачити.

          Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

    Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.31 Статуту Залізниць України залізниця  зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні  для  перевезення  відповідного  вантажу,   очищені   від залишків  вантажу,  сміття,  реквізиту,  а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого   складу   для   перевезення  вантажу  в комерційному відношенні визначається: вагонів -  відправником,  якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

    Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що  відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності  під  час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

     Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися,  що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу.  Якщо втрата  можлива  через конструктивні  зазори,  відправник  зобов'язаний  вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення,  для чого  йому  залізницею  надається безоплатний   час  користування  вагонами  до  30  хвилин  на  всю одночасно подану групу вагонів. У разі  навантаження  у вагони відкритого типу вантажів,  які містять дрібні фракції,  відправник  повинен  вжити  заходів  щодо запобігання  видуванню  або  просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення,  особливо  у  випадках  навантаження  вище  рівня бортів   вагона   (із   "шапкою"). Такі  заходи   розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу    у    всіх    випадках   розрівнюється і ущільнюється.  Для розрівнювання і ущільнення  вантажу  відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З  метою  забезпечення  збереженості  всіх  вантажів,   що перевозяться   у   вагонах   відкритого   типу,   на  їх  поверхню відправником  наноситься  захисне  маркування  або  застосовується покриття  плівкою  (емульсією)  чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п.п.5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 ).  

          Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник   зобов'язаний   підготувати  вантаж  до перевезення  з урахуванням необхідності  забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

          Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідальність  перед позивачем за недостачу вантажу повинна покладатися і на ТОВ „ТК Схід Регіон”, як відправника вантажу, так і на Одеську залізницю, як перевізника, з огляду на наступне.

З комерційного акту та акту про технічний стан вагону  (контейнеру) вбачається, що відправником було завантажено вугілля –антрацит марки АМ у технічно несправний вагон відкритого типу, технічні недоліки вагону не були прихованими і відправник мав змогу їх побачити при огляді, отже втрата частини вантажу сталася внаслідок технічної несправності самого вагону та оскільки відправник не відмовився від завантаження вантажу у такий вагон, відповідальність за втрату вантажу покладається на нього. Про наявність вини Одеської залізниці у виникненні недостачі вантажу свідчать інші обставини, відображені у комерційному акті, зокрема, наявність воронкоподібного заглиблення на поверхні вантажу, у місці якого відсутнє маркування свідчить про навмисне вилучення вантажу в процесі перевезення. В свою чергу,  Одеська залізниця не довела суду належними доказами, що недостача виникла з незалежних від неї причин. Звідси, суд покладає відповідальність за недостачу вантажу і на Одеську залізницю, обов'язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

З огляду на те, що з матеріалів справи неможливо встановити, яка частина вантажу була втрачена внаслідок технічної несправності вагону, а яка внаслідок навмисного вилучення під час перевезення, суд покладає відповідальність в рівній мірі на вантажовідправника та перевізника та розподіляє порівну між ТОВ „ТК Схід Регіон” та Одеською залізницею вартість недостачі, яка підлягає відшкодуванню позивачу.  

Згідно рахунку-фактури №С-0608/01 від 06.08.08 р. вартість 1 тони антрациту  складає 587,5 грн.(без ПДВ).

    Антрацит АМ було завантажено у вологому стані, про що є відмітка у залізничній накладній.

           Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Таким чином, природна втрата вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів складає: 69 тон х 2% = 1,38 тон. Отже, недостача вантажу з урахуванням природної втрати складає: 2,65 тон - 1,38 тон. = 1,27 тон.  Згідно уточненого розрахунку позивача вартість недостачі: 1,27тон (  недостача вантажу) х 587,5 грн. (вартість 1 тони антрациту) дорівнює  746,13 грн. (без ПДВ). Отже, вартість недостачі з урахуванням ПДВ складає 895,36 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „ТК Схід Регіон” та Одеської залізниці вартості  недостачі товару, у звязку з чим стягує з кожного з них по 447,68 грн.

В частині стягнення з  ТОВ „ТК Схід Регіон” та Одеської залізниці провізної плати в сумі 61,65 грн. (без урахування ПДВ), розрахованої  позивачем пропорційно кількості недостачі, суд відмовляє з огляду на наступне.

          Частиною 4 ст.114 Статуту залізниць України визначено, що поряд із  відшкодуванням  збитків  у  разі   втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату,  якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.

           Отже, вищенаведеною нормою встановлено, що відшкодування провізної плати можливо лише у випадку повної втрати вантажу, а відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу, Статутом залізниць України не передбачено.

           Така позиція викладена і в п.3.13 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України  від 29.09.08 р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України  від 29.05.02 р. №04-5\601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.

Враховуючи те, що у даному випадку має місце недостача вантажу, а не повна його втрата, у суду не має правових підстав відшкодовувати позивачу провізну плату, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги в цій частині не підлягають  задоволенню.

           Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

 Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги частково, у зв'язку з чим загальна  вартість недостачі вантажу в сумі 895,36 грн. підлягає стягненню з Одеської залізниці  та ТОВ „ТК Схід Регіон” порівну по 447,68 грн., в решті частині заявлених позовних вимог  суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на невідповідність вимогам чинного законодавства.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок Одеської залізниці та ТОВ „ТК Схід Регіон” порівну, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

                                                                             ВИРІШИВ:

1.   Задовольнити позов позивача частково.

2.          Стягнути з Одеської залізниці (65023 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19               код 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ФАРТОП” (54000, м. Миколаїв, вул. Кутузова, 14, код ЄДРПОУ 35402983)  447 ( чотириста сорок сім) грн. 68 коп. вартості нестачі вантажу, 51 (п'ятдесят одна) грн. державного мита; 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТК Схід Регіон” (Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 99а, код ЄДРПОУ 34703447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ФАРТОП” (54000, м. Миколаїв, вул. Кутузова, 14, код ЄДРПОУ 35402983)  447 ( чотириста сорок сім) грн. 68 коп. вартості нестачі вантажу, 51 (п'ятдесят одна) грн. державного мита; 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

4.   В решті частині заявлених позивачем позовних вимог відмовити.

        Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

        Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України,      після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя