Ухвала

від 19.07.2010 по справі 19/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького 59

УХВАЛА

"19" липня 2010 р. Справа № 19/51

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1І.М."

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВТ"

до відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління №813"

про стягнення в сумі 17 894 894 грн. 10 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.07.2010 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1І.М.»до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВТ" та Відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління №813" про стягнення в сумі 17894894 грн. 10 коп. прийнято до розгляду та призначено до слухання в судовому засіданні.

15.07.2010 року до господарського суду Рівненської області надійшла апеляційна скарга на Ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.07.2010 року про прийняття до розгляду справи № по справі №19/51 про прийняття до розгляду справи №19/51 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1І.М.»до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВТ" та Відкритого акціонерного товариства "Будівельне управління №813" про стягнення в сумі 17894894 грн. 10 коп..

Особливості процедури розгляду господарських справ в апеляційному порядку передбачені розділом XII Господарського процесуального кодексу України. Отже, відповідна скарга може бути розглянута в апеляційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 8 ч.3 ст.129 Конституції України передбачено в якості однієї з основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002 року №3018-III учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Наведені конституційне положення та положення норми Закону ставлять у залежність реалізацію конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження від положень процесуального закону, яким є Господарський процесуальний кодекс України. Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить виключний перелік імперативних норм про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до приписів ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Як свідчить юридичний аналіз положень Господарського процесуального кодексу України, фактично оскарженню підлягають судові рішення, що перешкоджають подальшому руху справи. Крім того, системний аналіз норм діючого Господарського процесуального кодексу України приводить до висновку про те, що ухвала про прийняття справи до розгляду оскарженню не підлягає.

Стаття 26 Господарського процесуального кодексу України не містить прямої вказівки на можливість оскарження ухвали про прийняття справи до розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на вищевказане ч.4 ст.106 Господарського процесуального кодексу України в переліку ухвал, які можуть оскаржуватись та як наслідок скасовуватись апеляційною інстанцією, не містить ухвали про прийняття справи до розгляду.

В пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади»від 13.06.2007 року №8 вказано, що оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом . Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається .

В інформаційному листі Верховного Суду України від 10.09.2008 №3.2.-2008 (доведеному до відома господарських судів України інформаційним листом Вищого господарського суду України від 22.09.2008 року № 01-8/547) зазначено, крім іншого, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 ГПК України.

Крім того суд бере до уваги та наголошує, що відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Основного Закону регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами , виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи наведене вище, з метою недопущення затягування судового процесу та запобігання порушенню ст.22 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність відмови в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Рівненської області про прийняття справи до розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.26, 86, ч.ч.1,4 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. У прийнятті апеляційної скарги на 3-х аркушах з додатками на 2-х аркушах відмовити.

2. Апеляційну скаргу на 3-х аркушах з додатками на 2-х аркушах повернути заявнику.

3. Копію апеляційної скарги долучити до примірника ухвали, яка залишається в суді.

Суддя Мамченко Ю.А.