Ухвала

від 28.12.2010 по справі 3/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2010 р. Справа № 3/196

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 сільської ради

про визнання права власності

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_3 (довіреність №б/н від 12.12.2010 року);

від відповідача : сільський голова ОСОБА_4

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватний підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на громадський будинок, а саме магазин, загальною площею 39,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубровицький район, с.Будимля, вул.Молодіжна, 13 «а».

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечила.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємцем ОСОБА_1 на земельній ділянці в селі Будимля Дубровицького району Рівненської області по вул. Молодіжній, 13а побудовано торгівельний заклад.

КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»виготовлено технічний паспорт на громадський будинок а саме магазин, загальною площею 39,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубровицький район, с.Будимля, вул.Молодіжна, 13 «а».

На момент розгляду справи будівництво повністю завершене, проте у позивача відсутня можливість отримати правовстановлюючі документи на магазин.

Так, відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Всупереч викладеним вище нормам, позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеної нежитлової будівлі, а саме: позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном, оскільки право власності на нього не зареєстроване належним чином.

Згідно з ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до положень ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В даному випадку власник земельної ділянки не заперечує визнання за позивачем права власності на збудований об’єкт нерухомості, відтак позивач правомірно набув право власності та користується зазначеним об'єктом нерухомості, у зв’язку з чим суд вважає, що позивач має право на визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, підлягають задоволенню. Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права, за його згодою лишаються за ним.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити.

2. Визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_1 (ідентиф. код НОМЕР_1) право власності на громадський будинок, а саме магазин, загальною площею 39,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Дубровицький район, с.Будимля, вул.Молодіжна, 13 «а».

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний "29" грудня 2010 року.