Постанова

від 27.07.2015 по справі 804/7840/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р. Справа № 804/7840/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Зоідзе Т.А.,

розглянувши в прядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Ферріт» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

25.06.2015 року ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Ферріт» про стягнення заборгованості у розмірі 337 338,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що ТОВ ВКФ «Ферріт» має податковий борг у розмірі 337 338,19 грн., який утворився внаслідок несплати пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, визначену у податковому повідомленні-рішенні форми «У» № НОМЕР_1 від 28.01.2015 року. Заборгованість в добровільному порядку не сплачена, тому позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 4).

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, буд. 18, офіс 7, на цю ж адресу направлена і судова повістка на ім'я відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином (а.с. 17).

За викладених обставин, у відповідності до ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані до суду документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив настпне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ «Ферріт» (код ЄДРПОУ 33274261) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

Судом встановлено, що 12.01.2015 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ВКФ «Ферріт» з питань повноти та своєчасності розрахунків за експортним договором від 07.10.13 № 0710-РБ/П, укладеним з неризедентом ОАО «Минский завод отопительного оборудования» (Білорусь) за період з 22.02.14 року по 01.12.14 та з питань своєчасності надання декларацій про валютні цінності, що належать резиденту України та знаходяться за її межами. За результатами перевірки складений Акт від 12.01.2015 року № 44/04-62-22-6/33274261, яким встановлено порушення ст. 1 Закону України №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного отримання валютної виручки в сумі 56 100,00 дол. США (екв. 669 972,84 грн.) згідно контракту та не отримання валютної виручки в сумі 33 535,00 дол. США (екв. 355 375,93 грн.) по контракту 0710-РБ/П від 07.10.13, укладеним з нерезидентом ОАО «Минский завод отопительного оборудования» (Білорусь). (а.с. 8-9).

На підставі вказаного Акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У» № НОМЕР_1 від 28.01.2015 року на суму 337338,7 грн., зазначене податкове повідомлення-рішення отримано директором ТОВ ВКФ «Ферріт» 5 березня 2015 року (а.с. 17). Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення судом не встановлено.

Відповідно до ст. 1 Закону України №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення урозмірі 0,3 відсотка суми не одержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) ( ст.. 4 Закону №185/94-ВР).

Відповідно до п.54.3. ст.. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи положення вищезазначених нормативних актів, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 337338,19 грн. набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, 16.03.2015 року на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» № 275-23 від 16.03.2015 року на суму 337338,70 грн.. (а.с. 11).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги заявника відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України).

В силу п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, ст.. 41 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно п.п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як свідчать матеріали справи станом на 31.03.2015 року податковий борг відповідачем не погашений, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи.

За таких обставин, позов ДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 337338,19 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Ферріт» про стягнення заборгованості у розмірі 337338,19 грн.- задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Ферріт» (код ЄДРПОУ 33274261, 49000, м.Дніпропетровськ, пр..Гагаріна, буд. 18, офіс 7) на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 337338,19 грн. (триста тридцять сім тисяч триста тридцять вісім грн.. 19 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1