Постанова

від 19.08.2015 по справі 804/7724/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 р. Справа № 804/7724/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКИД ОИЛ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування акту та податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкид Оил» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з невизнання (відмова у реєстрації) податкового звіту декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкид Оил» з ПДВ за грудень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зареєструвати звіт від 16.01.2015 року як поданий у відповідності до строків передбачених ПК України;

- визнати недійсним та скасувати акт перевірки від 21.01.2015 року № 974/1501/39429003;

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2015 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана позивачем декларація з податку з ПДВ за грудень 2014 року з додатками оформлена у відповідності до чинного законодавства України та підписана посадовими особами позивача, а відповідач без відповідних правових підстав не визнав подану позивачем податкову декларацію податковою звітністю. Лист відповідача від 21.01.2015 року № 1602/10/04-63-15-01-19 не містить жодного пояснення того, які саме вимоги статті 48 ПК України порушив позивач. Також позивач вважає протиправними акт перевірки та податкове повідомлення - рішення, оскільки позивач подав до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року, а тому відповідач був не в праві накладати штраф згідно п.120.1 ст. 120 ПК України саме за неподання податкової декларації.

Ухвалою суду 10.07.2015 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи на безпідставність відмови відповідача у прийнятті податкової декларації.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, оскільки у поданій податковій декларацій з ПДВ відсутня відмітка про одночасне подання з нею додатка № 5 та реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Також відповідач наголосив на тому, що дата подання самої декларації 12.01.2015 року, а дата подання додатку № 5 до декларації 16.01.2015 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачем 16.01.2015 року відправлено відповідачу засобами електронного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року з додатком 5 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Вказана податкова декларація надійшла до відповідача 16.01.2015 року, що вбачається з копії квитанції № 2, які містяться к матеріалах справи.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист від 21.01.2015 року № 1602/10/04-63-15-01-19 «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією» за підписом Заступника начальника ДПІ ОСОБА_5

У вищевказаному листі зазначено, що подана позивачем декларація з ПДВ за грудень 2014 рік з додатками заповнена із порушенням вимог п.48.3 ст.48 ПК України; про те чітко не вказано якому саме пункту статті 48 ПК України не відповідає подана позивачем податкова декларація.

У відповідності до п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом;код виду економічної діяльності ( КВЕД) ; код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його законним представником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (п.48.5 ст. 48 ПК України).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст. 48 ПК України).

Згідно п.46.1 ст. 46 ПК України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Судом встановлено, що декларація з ПДВ за грудень 2014 рік з додатками, екземпляр який здано відповідачу, містить всі необхідні реквізити передбачені п.48.3 ст. 48 ПК України.

Також судом встановлено, що позивач одночасно з декларацією подав додаток № 5 до неї та реєстр виданих та отриманих податкових накладних, що вбачається з копії квитанції № 2, які містяться у матеріалах справи.

Відсутність відмітки у самій декларації з ПДВ про подання одночасно з нею додатку № 5 та реєстру виданих та отриманих податкових накладних не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, враховуючи той факт, що останні є фактично поданими платником податків.

Не відповідність дат у податковій декларації та додатку № 5 до неї також не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації.

Згідно п.49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно п.49.11 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 «Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій» Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Суд зазначає, що лист відповідача від 21.01.2015 року № 1602/10/04-63-15-01-19 «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією» не містить фрази про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків, а у ньому зазначається, що податкова декларація складена з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому не визнається податковою звітністю.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не прийняв саме повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, а надіслав позивачу лист про невизнання його декларації податковою звітністю, чим порушив пункт 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Чинним законодавством України податковий орган не наділений повноваженнями щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто надання їй статусу "не визнана як податкова декларація", оскільки у відповідності до статей 48 та 49 Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Таким чином, відповідач під час складання листа від 21.01.2015 року № 1602/10/04-63-15-01-19 «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією» діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, і тим самим порушив пункт1 частини 3 статті 2 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 «Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій» вказано про те, що вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 «Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій» задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України . Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з невизнання (відмова у реєстрації) податкового звіту декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкид Оил» з ПДВ за грудень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зареєструвати звіт від 16.01.2015 року як поданий у відповідності до строків передбачених ПК України,

як вимогу про визнання протиправним не визнання податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі заявлених позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не коректно сформовано позовні вимоги у позовній заяві, то суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та визнати протиправним не визнання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року з додатком 5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкид Оил» податковою звітністю, яке оформлено листом від 21.01.2015 року № 1602/10/04-63-15-01-19 «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією», та вважати податкову декларацію з ПДВ з додатком 5 за грудень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкид Оил» такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 16 січня 2015 року.

Щодо позовної вимоги - визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2015 року № НОМЕР_1.

Судом на підставі акту перевірки від 21.01.2015 року № 974/1501/39429003 встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено на підставі п.120.1 ст. 120 ПК України; вказаним податковим повідомленням - рішенням застосовано до позивача штраф у розмірі 1020 грн. за неподання податкової декларації платником податків.

Згідно п.120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що позивач подав вчасно до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2014 року з додатком № 5, що підтверджується копіями квитанцій № 2, які містяться у матеріалах справи.

Відповідачем застосовано до позивача штраф саме за неподання податкової декларації, тобто за бездіяльність.

Дії платника податків, які не містять ознак бездіяльності, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 120.1 ст. 120 ПК України саме за не подання податкової декларації.

У відповідності до п.10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення у адміністративній справі» скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Оскільки судом визнано протиправним не визнання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року з додатком 5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкид Оил» податковою звітністю, яке оформлено листом від 21.01.2015 року № 1602/10/04-63-15-01-19 «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією», то останнє не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття для платника податків.

За вказаних обставин суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення - рішення від 26.02.2015 року № НОМЕР_1.

Щодо позовної вимоги - визнати недійсним та скасувати акт перевірки від 21.01.2015 року № 974/1501/39429003, то суд відмовляє у її задоволенні з наступних підстав.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 10.09.2013 року №21-237а13, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним не визнання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатком 5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкид Оил» податковою звітністю, яке оформлено листом від 21.01.2015 року № 1602/10/04-63-15-01-19 «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією».

Вважати податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком 5 за грудень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкид Оил» такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 16 січня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2015 року № НОМЕР_1 Державної податкової інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкид Оил» судовий збір у розмірі 328,86 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 19.08.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_6