Постанова

від 26.07.2011 по справі 2а/0470/7274/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7274/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Потолової Г.В.

при секретарі -Тимцунік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Сприяння-Д, ЛТД про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ ВКФ Сприяння-Д, ЛТД суми адміністративно-господарських санкцій у сумі 6460грн.72коп. та пені у розмірі 118грн.34коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце проведення сповіщений належно, що підтверджено розпискою (а.с.11). 26.07.2011р. у клопотанні просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 26.07.2011р. до матеріалів справи надав заяву про розстрочення виконання рішення суду, в якій позов визнає та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Сприяння -Д, ЛТД (далі -відповідач) зареєстроване 09.10.1992р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (а.с.16).

Згідно з довідкою відповідач зареєстрований у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 25.02.2011р. №8150 (а.с.14).

Отже, відповідач належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, зборів, інших платежів, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Сприяння -Д, ЛТД покладається обов'язок подавати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

Так, відповідачем подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2010 рік (а.с.18).

На підставі звіту відповідача за формою 10-ПІ №4384 від 20.02.2009 року 2010 року за місця, що призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті ними, відповідач, повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 6460грн.72коп.

У зв'язку з несплатою відповідачем даної суми заборгованості на цю суму була нарахована пеня в розмірі сумі 118грн.34коп., що підтверджується відповідним розрахунком.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 6579грн.06коп.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Відповідно до ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Сприяння-Д, ЛТД про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені -задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Сприяння-Д, ЛТД (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Сєрова, б.21, р/р 26005033761600, АКІБ Укрсиббанк м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 19142406) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49101, м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова,1, р/р31219230700004 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 25005978) адміністративно-господарські санкції у сумі 6460грн.72коп. (шість тисяч чотириста шістдесят грн.72коп.), пеню у сумі 118грн.34коп. (сто вісімнадцять грн.34коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова