Постанова

від 07.04.2011 по справі 2а-1034/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2011 р. Справа № 2a-1034/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з"явився,

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора Тлумацького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі

до відповідача: приватної агрофірми "Нове життя"

про стягнення заборгованості в сумі 6 599,29 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2011 року прокурор Тлумацького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі звернувся з адміністративним позовом до приватної агрофірми "Нове життя" про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивував тим, що відповідач в порушення частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, колишнім працівникам, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за списком № 2 за період січень-лютий 2011 року на загальну суму 6 599,29 грн.

Прокурор у судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що приватна агрофірма "Нове життя" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» ст.13 ЗУ В«Про пенсійне забезпеченняВ» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону. Згідно пенсійного законодавства відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органом ПФУ щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємство щомісяця до 25-го числа зобов'язане вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач по справі зобов'язаний був відшкодувати витрати на доставку і виплату пільгових пенсій громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, призначених відповідно до п.«ж»ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», за період січень-лютий 2011 року в сумі 6 599,29 грн. Однак кошти на рахунок управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі в рахунок сплати вказаних платежів так і не поступили.

Представник відповідача в судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.51 КАС України позовні вимоги визнав повністю.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності прокурора.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що приватна агрофірма "Нове життя" 21.03.2000 року зареєстрована Тлумацькою районною державною адміністрацією як юридична особа, включена в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України та відповідно до п.1 ч.1 ст.14 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" являється страхувальником, який згідно ч.1, 3 ст.15 вказаного Закону є платником страхових внесків.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Пунктом 1 ст.2 вказаного Закону визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Згідно ч.2 Прикінцевих положень ЗУ В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» та ч.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України підприємства зобов'язані відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Частиною 1 ст.62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог абзацу 1 п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було видано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Дана обставина підтверджена представником позивача та не заперечувалася представником відповідача, а тому згідно ч.3 ст.72 КАС України доказування не потребує.

Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі на підставі поданих громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заяв, записів трудових книжок, з урахуванням вищевказаних довідок, виданих приватною агрофірмою «Нове життя», та інших документів призначена та виплачується пенсія вказаним громадянам у відповідності до частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» в частині пенсій, призначених у відповідності до п.«ж»ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» .

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених (перерахованих пенсій).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п.6.4 даної Інструкції управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі направило відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень»ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»з 2011 року за № 157/04 від 10.01.2011 року. Даний розрахунок 25.01.2011 року отримано керівником приватної агрофірми "Нове життя" ОСОБА_2, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до абзацу 1 п.6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, відповідачем визначений Законом та даною Інструкцією обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за списком № 2 за період січень-лютий 2011 року не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті вказаних виплат в сумі 6 599,29 грн.

В судовому засіданні представник відповідача відповідно до ч.2 ст.51 КАС України позовні вимоги визнав повністю.

Згідно ч.3 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом приймається постанова про задоволення позову.

Наявність заборгованості підтверджується також розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 2, довідкою -розрахунком невідшкодованих витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року та іншими матеріалами справи.

Судом встановлено, що визнання представником відповідача позовних вимог не порушує жодних прав, свобод чи інтересів. Обставин, які б були підставою для звільнення приватної агрофірми «Нове життя»від сплати вищевказаних коштів, в судовому засіданні також не встановлено, а тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватної агрофірми "Нове життя" (с. Яківка, Тлумацький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 30836135) в користь управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі (код 20550949, р/р 256013011130, МФО 336503, Івано-Франківське управління Ощадного банку України) 6 599 (шість тисяч п"ятсот дев"яносто дев"ять) 29 коп. невідшкодованих втрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 2, за період січень-лютий 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 11.04.2011 року.