Постанова

від 14.04.2011 по справі 2а-876/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2011 р. Справа № 2a-876/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Кривун О.О.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі

до відповідача: приватного малого підприємства "Ді-Марк"

про стягнення податкового боргу в сумі 2397,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2011 року Державна податкова інспекція (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного малого підприємства В«Ді-МаркВ» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2397,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 11.03.2011 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 2397,66 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.

Згідно вимог статті 2 Закону України «Про плату за землю» (далі - Закон), із змінами та доповненнями, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно статті 14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 Закону податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно статті 27 Закону контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до пункту 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000року (надалі - Закон) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків ( підпункт 5.4.1. пункт 5.4 статті 5 Закону).

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених даною статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадках, коли платник податків самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання попередніх податкових періодів, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті17 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених даним Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, залежних від терміну затримки сплати такого зобов'язання.

Відповідно до статті 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України №110 від 17.03.2001р. зі змінами та доповненнями, органам державної податкової служби надано право застосовувати до платника податків штрафні та фінансові санкції у порядку та у розмірах, установлених законодавством. В залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання складається повідомлення про застосування штрафів. У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визначається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

Як встановлено в судовому засіданні, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, відповідач 07.04.2000 року зареєстрований Надвірнянською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності та відповідно до довідки за № 334 взятий на облік платника податків з 25.04.2000 року.

Відповідач узгодив зобов'язання по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, подавши 28.01.2010 р. податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 р. Заборгованість зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності перед бюджетом за серпень-грудень 2010 року становить 2397,66 грн.

За результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати погодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік складено акт за № 3868/15-30801406 від 20.09.2010 р., на підставі якого податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення за № 0001111503/0 від 20.09.2010р., за № 0001121503/0 від 20.09.2010р. та за № 0001131503/0 від 20.03.2010р., які отримано 21.09.2010 р. уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на копії повідомлення про вручення поштового відправлення. Акт за № 4128/15-30801406 від 28.10.2010 р. на підставі якого податковим органом прийнято рішення за № 0001171503/0 від 28.10.2010 р., яке отримано 29.10.2010 р. уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги за № 1/64 від 06.05.2010 року на суму 491,25 грн. і другої податкової вимоги за № 2/73 від 07.06.2010 року на суму 442,80 грн., які отримані представником відповідача 06.09.2010 року та 07.06.2010 року.

08.07.2010 року до відповідача за несплату податкового боргу заступником начальника ДПІ в Надвірнянському районі прийнято рішення за № 4 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1. статті З вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків в розумінні пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання (пункт 1.7. статті 1 Закону).

Податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг - податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем нарощено податкове зобов"язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період серпень - грудень 2010 року в сумі 2397,66 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 31.12.2010 року та іншими матеріалами справи.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2397,66 гривень в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного малого підприємства "Ді-Марк" (ЄДРПОУ 30801406), вул. Річна, 93, м. Надвірна, Івано-Франківська область в доход Державного бюджету заборгованість в сумі 2397,66 грн. (дві тисячі триста дев"яносто сім гривень шістдесят шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 19.04.2011 року.