Постанова

від 11.08.2015 по справі 812/656/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/656/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Тихонова І.В.,

секретаря судового засідання: Лященку А.Ю.,

за участі сторін:

представника позивача: не прибув,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іст-Логістика» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 47676,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іст-Логістика» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 47676,14 грн.

В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Іст-Логістика" (у подальношому - «Відповідач») зареєстрован у якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. У відповідача за період з 09.10.2013 п 31.01.2014 утворився податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 47676,14 грн., з яких основний борг - 45280,00 та пеня - 2396,14 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути заборгованість з відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість у загальній сумі 47676,14 грн., з яких основний борг - 43844,00 грн., штрафна санкція - 1436,00 грн., та пеня - 2396,14 грн., за рахунок коштів, які перебувають у його власності, з рахунків суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іст-Логістика», і/код №38187844 у банках, обслуговуючих його.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, на адресу суду надав клопотання про розгляд справи без представника.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши у адміністративний позов органу доходів і зборів про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів ( п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи ( п.п.16.1.4 п.16.1).

Відповідно до пункту 20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків та згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іст-Логістика» зареєстроване як юридична особа у якості суб'єкта підприємницької діяльності Лисичанською міською радою і/код 38187844, 13811020000001627 (а.с.8-10), перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с.12).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Підпунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України відповідач подав до позивача податкові декларації з податку на додану вартість:

Уточнюючий розрахунок до декларації №9063154724 від 09.10.2013 на загальну суду 49301,00 грн. (уточнююча сума - 47865,00 грн., та сума штрафу - 1436,00 грн.), залишок не сплаченої суми, з урахуванням часткової сплати в розмірі 18833,00 грн., складає 30468,00 грн. (а.с.13-14). Складає:

- декларація з ПДВ №9066289320 від 18.10.2013 в розмірі 5722,00 грн. (а.с.15-16);

- декларація з ПДВ №9074964794 від 20.11.2013 в розмірі 5799,00 грн. (а.с.17-18);

- декларація з ПДВ №9082446609 від 20.12.2013 в розмірі 1976,00 грн. (а.с.19-20);

- декларація з ПДВ №9088078538 від 19.01.2014 в розмірі 1315,00 грн. (а.с.21-22).

Відповідно до п. 129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно із п. 129.3.1 ст.129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За несвоєчасну сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість позивачем нараховано пеню у сумі 2396,14 грн. (а.с.30).

Згідно п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пунктами 59.4 та 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 15.04.2015 № 41-11, в якій зазначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 02.03.2014 - 47766,79 грн. (а.с.12). До позивача повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.11).

Зазначена вимога у встановленому чинним законодавством порядку відповідачем не оскаржена.

Згідно п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України).

Внаслідок того, що відповідачем на дату розгляду адміністративного позову податковий борг з ПДВ на загальну суму 47676,14 грн., не сплачено у добровільному порядку, позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки заявник звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 11.08.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14.08.2015 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іст-Логістика» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 47676,14 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у загальній сумі 47676,14 грн.(сорок сім тисяч шістсот сімдесят шість гривень 14 копійок), з яких основний борг - 43844,00 грн.(сорок три тисячі вісімсот сорок чотири гривні 00 копійок), штрафна санкція - 1436,00 грн.(одна тисяча чотириста тридцять шість гривень, 00 копійок), та пеня - 2396,14 грн.(дві тисячі триста девяносто шість гривень, 14 копійок), за рахунок коштів, які перебувають у його власності, з рахунків субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іст-Логістика», і/код №38187844 у банках, обслуговуючих його.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 14 серпня 2015 року.

Суддя ОСОБА_2