Рішення

від 14.09.2009 по справі 16/219-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/219-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.09.09           Справа № 16/219-09.

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Косівщинська», с.Косівщина

до відповідача:           Виконавчого комітету Косівщинської сільської ради

про визнання права власності

                                                              СУДДЯ      МОЇСЕЄНКО В.М.

Представники:

від позивача                  Козупиця Н.О.

від відповідача     не з'явився

Суть спору: позивач просить визнати  за ним  право власності  на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Сумська області, Сумський район, с.Косівщина, 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне, а саме: сіносховище загальною площею 623,9 кв.м., розташоване за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2 г; пилорама  загальною площею 220,0 кв.м. , розташована за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2є ; бригадний будинок загальною площею 470,8 кв.м. розташований за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 1а; млин загальною площею 307,0 кв.м. розташований за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2д; критий тік загальною площею 2201,2 кв.м., розташований за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2ж.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначає, що право власності на об'єкти нерухомості були надані відповідно до рішень  виконкому Косівщинської сільської ради  від 19.03.2009р.  №№ 35,36,37,38,39 . Копії зазначених рішень відповідач додає до матеріалів справи   та  просить розглядати справу за відсутності його представника.

Представник позивача  подав заяву  про доручення до матеріалів даної справи  копії заяв учасників товариства та копії договорів купівлі-продажу частки у статутному фонді . Зазначені документи  долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача  заявив клопотання про покладення судових витрат на позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши  пояснення повноважного  представника позивача, оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне:

В обґрунтування своєї позиції  позивач посилається на те, що  радгосп «Косівщинський» у 1996 році був реорганізований в Колективне сільськогосподарське підприємство «Косівщинське», яке в 1998 році було зареєстроване  як Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Косівщинська».

Відповідно до статуту  позивач – ТОВ агрофірма «Косівщинська» є правонаступником КСП «Косівщинське», тобто право власності на всі об'єкти  нерухомого майна, яке належало КСП «Косівщинське» перейшло до позивача.

В 1998р. засновниками  товариства був затверджений Установчий договір про створення і діяльність товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми « Косівщинська» . Додатком № 2  до Установчого договору затверджено майно, яке передається до Статутного фонду товариства . До зазначеного переліку включено і нежитлові приміщення, на які просить визнати право власності позивач.   

Як свідчать матеріали справи , а саме  рішення виконавчого комітету Косівщинського сільської ради п'ятого скликання  від 19.03.2009р. №№ 35, 36,37,38,39 -  оформлено право власності на нерухоме майно, а саме: сіносховище загальною площею 623,9 кв.м., розташоване за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2 г; пилорама  загальною площею 220,0 кв.м. , розташована за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2є ; бригадний будинок загальною площею 470,8 кв.м. розташований за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 1а; млин загальною площею 307,0 кв.м. розташований за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2д; критий тік загальною площею 2201,2 кв.м., розташований за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2ж.

Крім того, із заяв учасників товариства та копії договорів купівлі-продажу частки у статутному фонді товариства , вбачається , що власником вищезазначеного майна є  Товариство з обмеженою відповідальністю  агрофірма « Косівщивщинська» ( позивач ).

Відповідно до ст.85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому власність засновниками і учасниками , як внески.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні , КП «Сумське міське БТІ» відмовило позивачу  в оформлені права власності з видачею свідоцтва про право власності  на зазначені нежитлові  приміщення у зв'язку із відсутністю в єдиному реєстрі адрес розташування  цих  приміщень.

Отже ,  право власності на вказані вище будівлі належним чином не оформлено  та не зареєстровано в органах БТІ, як того вимагає чинне законодавство, зокрема ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» , згідно якої право власності (право господарського відання) на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Питання державної реєстрації прав на нерухоме майно в Україні врегульовані Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. зі змінами та доповненнями     (далі - Тимчасове положення).

Пунктом 1.1. Тимчасового положення передбачено, що дане Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав.

Відповідно до п.6.1 Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності, а п. 6.2. передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» також спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість. Положення ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, шляхом визнання відповідного права, а ст.392 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч.З ст.136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Пунктом 2 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено принцип добросовісного (правомірного) набуття права власності - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, підтвердженням права власності можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (або до нього переходить) право власності.

Зокрема в даному випадку доказами приналежності нежитлових приміщень  позивачу є Статут ТОВ АФ «Косівщинська», Установчий договір про створення і діяльність товариства з додатками,  рішення виконавчого комітету Косівщинської сільської ради Сумського району  від 28.10.2008р.  про присвоєння  вищезазначеним нежитловим приміщенням  адреси( а.с. 23-28).

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого  майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач правомірно володіє вказаними вище нежитловими приміщеннями , та те, що у позивача маються достатньо документів, які підтверджують приналежність йому даних  об'єктів нерухомого майна, тому, суд вважає , що  позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і  підтягають задоволенню в повному обсязі.  

    Враховуючи, що представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про покладення судових витрат на позивача , суд задовольняє зазначене клопотання   -  судові витрати покладаються на позивача.      

    Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.  

2.Визнати  за Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою «Косівщинська» ( с.Косівщина,  Сумський район, Сумська область, код 00855807)  право власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Сумська області, Сумський район, с.Косівщина, 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне, а саме: сіносховище загальною площею 623,9 кв.м., розташоване за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2 г; пилорама  загальною площею 220,0 кв.м. , розташована за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2є ; бригадний будинок загальною площею 470,8 кв.м. розташований за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 1а; млин загальною площею 307,0 кв.м. розташований за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2д; критий тік загальною площею 2201,2 кв.м., розташований за адресою 1 км. автомобільної дороги Косівщина-Солідарне № 2ж.

СУДДЯ                                                                                            В.М.МОЇСЕЄНКО

Повний текст рішення підписано 14.09.2009року.