Рішення

від 24.09.2009 по справі 20/1462

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/1462

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2009 р.Справа № 20/1462

за позовом відкритого акціонерного товариства "Ватфарм", м. Черкаси    

до комунального підприємства Центральна районна аптека № 20 , смт. Нова Ушиця Хмельницької області

про  стягнення 8424,64 грн.                                                                         Суддя Гладій С. В.

За участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - завідувач Наконечний М. С.

Суть спору:

Позивач - відкрите акціонерне товариство "Ватфарм", м. Черкаси, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - комунального підприємства Центральна районна аптека № 20 , смт. Нова Ушиця Хмельницької області, 8424,64 грн. заборгованості , в т. ч. 7512,51 грн. основного боргу, 617,44 грн. пені, 222,35 грн. інфляційних, 72,33 грн. 3 % річних. Дана заборгованість, як вказує позивач, виникла внаслідок неповної оплати відповідачем отриманого згідно товарно-транспортних накладних РН-№ 0002294 від 27.02.2009 р., РН-№ 0003490 від 03.04.2009 р., РН-№ 0003492 від 03.04.2009 р. товару.

Позивач явку повноважного представника у судові засідання 13.08.2009 р., 08.09.2009 р. та 24.09.2009 р. не забезпечив. При цьому, у направлених на адресу суду клопотаннях від 11.08.2009 р. та 18.09.2009 р. позивач, вказуючи на важкий фінансовий стан товариства, просить суд розглянути справу без участі його представника.

У отриманому 21.09.2009 р. судом клопотанні № 357 від 18.09.2009 р., позивач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 7512,51 грн. основного боргу та підтримує позовні вимоги в чатині стягнення з відповідача 617,44 грн. пені, 222,35 грн. інфляційних, 72,33 грн. 3 % річних. Дане уточнення судом прийнято.

Прибулий у судове засідання 13.08.2009 р. представник відповідача позовні вимоги визнав частково у розмірі 3500,00 грн., при цьому вказав, що заборгованість у розмірі 4012,51 грн. ним погашено відповідно до платіжних доручень № 0371 від 23.07.2009 р. (1512,51 грн.), № 3 від 28.07.2009 р. (500,00 грн.), № 4 від 29.07.2009 р.(500,00 грн.), № 9 від 04.08.2009 р. (500,00 грн.0, № 15 від 04.08.2009 р. (500,00 грн.), № 23 від 07.08.2009 р. (500,00 грн.), копії яких додано. Надав письмовий відзив на позовну заяву № 21 від 10.08.2009 р.

У клопотанні від 22.09.2009 р. та у судовому засіданні 24.09.2009 р. представник відповідача повідомив суд про повне погашення заборгованості перед позивачем (3500,00 грн.) та у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства просив суд не стягувати з нього судові витрати по справі.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

16.01.2009 р. між  відкритим акціонерного товариства "Ватфарм", м. Черкаси (продавець) та комунальним підприємством Центральна районна аптека № 20, смт. Нова Ушиця Хмельницької області укладено договір № 35 Д (договір), за яким продавець зобов'язується поставити товари медичного призначення, а покупець прийняти та оплатити їх в термін зазначений у видатковій накладній (п. 1.1. договору).

Згідно пункту 3.1. договору строк, на протязі якого поставлений товар повинен бути оплачений покупцем, вказується продавцем в накладній та відраховується від дати отримання товару покупцем. строк оплати товару є обов'язковим для покупця з моменту підписання видаткової накладної.

Сторони домовились, що при порушенні термінів оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний день прострочки платежу (пункт 6.1. договору).

На виконання умов договору позивач (продавець) передав відповідачу (покупцю) згідно товарно-транспортних накладних РН-№ 0002294 від 27.02.2009 р. (на суму 4042,01 грн., дата сплати 20.03.2008 р.), РН-№ 0003490 від 03.04.2009 р. (на суму 5563,45 грн., дата сплати 24.04.2009 р.), РН-№ 0003492 від 03.04.2009 р. (на суму 547,56 грн., дата сплати 24.04.2009 р.)  товари медичного призначення (товар) на загальну суму 10153,02 грн.

Відповідач вказаний вище товар прийняв та здійснив часткову оплату останнього, зокрема, до звернення позивача з позовною заявою до суду, сплатив 2640,51 грн. Таким чином, станом на 20.07.2009 р. заборгованість відповідача склала 7512,51 грн.

У зв'язку з відмовою відповідача сплатити заборгованість у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 7512,51 грн. основного боргу, 617,44 грн. пені, 222,35 грн. інфляційних, 72,33 грн. 3 % річних.

Після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідач повністю сплатив суму основного боргу у розмірі 7512,51 грн.: платіжне доручення № 371 від 24.07.2009 р. на суму 1512,51 грн., платіжне доручення № 3 від 29.07.2009 р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 4 від 31.07.2009 р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 9 від 04.08.2009 р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 15 від 05.08.2009 р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 23 від 07.08.2009 р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 26 від 14.08.2009 р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 29 від 17.08.2009 р. на суму 500,00 грн., платіжне доручення № 31 від 17.08.2008 р. на суму 1000,00 грн., платіжне доручення № 41 від 20.08.2009 р. на суму 1000,00 грн., платіжне доручення № 44 від 21.08.2009 р. на суму 500,00 грн.

У зв'язку з чим згідно уточнення позовних вимог № 357 від 18.09.2009 р. позивач просив суд стягнути з відповідача 617,44 грн. пені, 222,35 грн. інфляційних, 72,33 грн. 3 % річних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 р. (ЦКУ) є договори або інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 611 ЦКУ). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629).

Згідно статті 509 ЦКУ зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦКУ визначає як порушення зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦКУ).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦКУ).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 р. (ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими (виникли з господарського договору) і відповідно до ст. 1 ГКУ є предметом його регулювання.

Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним сином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе згідно укладеного між сторонами договору зобов'язання, зокрема згідно товарно-транспортних накладних РН-№ 0002294 від 27.02.2009 р. (на суму 4042,01 грн., дата сплати 20.03.2008 р.), РН-№ 0003490 від 03.04.2009 р. (на суму 5563,45 грн., дата сплати 24.04.2009 р.), РН-№ 0003492 від 03.04.2009 р. (на суму 547,56 грн., дата сплати 24.04.2009 р.) поставив відповідачу товари медичного призначення (товар) на загальну суму 10153,02 грн. У свою чергу відповідач поставлений позивачем товар прийняв, проте, взятих на себе зобов'язань з своєчасної та повної оплаті останнього у визначений у накладних строк не виконав. Так, до звернення позивача з позовною заявою до суду позивачем сплачено 2640,51 грн. та після звернення позивача з позовною заявою до суду решту основного боргу у розмірі 7512,51 грн.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем, позивачем на суму основного боргу, що на час звернення до суду склала 7512,51 грн., проведено обрахунок 617,44 грн. пені, 222,35 грн. інфляційних та 72,33 грн. 3 % річних.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення 222,35 грн. інфляційних та 72,33 грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягають задоволенню.

Проте, враховуючи обставини справи, а саме повну сплату основного боргу відповідачем та важкий фінансовий стан останнього, суд вважає за можливе зменшити суму пені до стягнення до 100,00 грн., у позові в частині стягнення 517,44 грн. пені відмовити.

При цьому, у зв'язку із задоволенням позову судові витрати у справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства "Ватфарм", м. Черкаси до комунального підприємства Центральна районна аптека № 20, смт. Нова Ушиця Хмельницької області про  стягнення 8424,64 грн. задоволити частково.

Стягнути з комунального підприємства Центральна районна аптека № 20 (смт. Нова Ушиця Хмельницької області, вул. Подільська, 33а, код 01980064) на користь відкритого акціонерного товариства "Ватфарм" (м. Черкаси, проспект Хіміків, 66, код 00306756) 100,00 грн. (сто гривень 00 копійок) пені, 222,35 грн. (двісті двадцять дві гривні 35 копійок) інфляційних, 72,33 грн. (сімдесят дві гривні 33 копійки) 3 % річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) витрат по оплаті державного мита, 315,00 грн. (триста п'ятнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У позові в частині стягнення 517,44 грн. пені відмовити.

Суддя                                                                      

             Віддрук. 3 прим.:1 –до справи,2 –позивачу,   3 –відповідачу.