Рішення

від 01.10.2009 по справі 09/2028

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/2028

                                   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" жовтня 2009 р.                                                                                      Справа №  09/2028

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Мирошниченко Б.В., за участю представників позивача –Ятчук В.А. арбітражний керуючий-ліквідатор, Руденко С.А. за договором про надання юридичних послуг, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Рижавський цукровий завод", с. Колодисте Уманського району до приватного підприємства "Аудиторська фірма "ЯССА", м. Черкаси, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "АЛАН-Аудит", м. Черкаси про розірвання договору та стягнення 55000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов, у якому позивач просить:

- розірвати договір № 5 від 29 серпня 2006 року, укладений між позивачем та відповідачем;

- стягнути з відповідача  на користь позивача 50000,00 грн. збитків, завданих порушенням  договірних зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- між позивачем та відповідачем був укладений договір №5 від 29 серпня 2006 року, відповідно до умов якого замовник (позивач у справі) доручив, а виконавець (відповідач у справі) прийняв на себе виконання аудиторських послуг;

- на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 65000,00 грн. в якості попередньої оплати за виконання аудиторських послуг;

- в порушення умов договору відповідач, незважаючи на складення акту приймання - здачі виконаних робіт від 14.02.2007 року,   не відновив  бухгалтерський облік позивача, що виявилось при проведенні аудиту третьою особою (ТОВ «Алан-Аудит»), про що зазначено у  висновку - звіту третьої особи про перевірку бухгалтерського і податкового обліку  позивача від 18 січня 2007 року;

- у зв'язку з відсутністю необхідних документів аудитори відмовились висловлювати думку про достовірність фінансових звітів позивача;

- такий висновок був наданий через відсутність відновленого бухгалтерського обліку, тобто договір № 5 від 29.08.2006 року, укладений між позивачем та відповідачем,  не виконаний;  

- вартість робіт, виконаних третьою особою позивач оцінює в 15000,00 грн., інші кошти –50000,00 грн. підлягають поверненню позивачу;

- у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, строк виконання яких минув, 28.05.2009 року йому була надіслана пропозиція про розірвання договору, яка отримана ним 02.06.2009 року, але залишена без відповіді, тому відповідно до ст.188 ГК України позивач звертається до суду про розірвання договору та стягнення збитків.

У письмових поясненнях від 22 вересня 2009 року представник позивача зазначив, що договір № 5 від 29 серпня 2006 року на суму 65000,00 грн. повністю не виконаний, позов подано в межах суми, наявної у підприємства для сплати держмита. Разом з тим, вважає, що роботи виконані третьою особою є добросовісними, коштують 10000,00 грн., які сплачені відповідачем. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 55000,00 грн. (65000,00 грн. –10000,00 грн.).

У заяві про збільшення позову від 01 жовтня 2009 року представник позивача збільшив позовні вимоги на 5000,00 грн. та просить стягнути з відповідача 55000,00 грн., а також повернути надлишково сплачене державне мито в сумі 120,00 грн.

Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Третя особа у письмових поясненнях на позовну заяву зазначила наступне: Договір № 7 від 03 жовтня 2006 року, укладений між відповідачем та третьою особою, предметом якого є аудиторська перевірка позивача за період з 2001 по 27.06.2006 роки,  з питань поставлених арбітражним керуючим (ліквідатором) Котко О.А., відповідає  ст. 18 Закону України «Про аудиторську діяльність». Договірна ціна встановлена в розмірі 10000,00 грн. Даний договір виконаний обома сторонами. В результаті перевірки було встановлено, що існують значні обмеження обсягу аудиторської роботи. Відсутність інформації суттєво впливала на показники фінансових звітів, а  тому аудитори відмовились від висловлювання думки про достовірність фінансових звітів. Замовнику (відповідачу у справі)  було надано звіт про перевірку бухгалтерського обліку позивача, де викладені мотиви такого рішення аудиторів.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань. Ухвали суду направлялись також на адресу засновника відповідача.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез'явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представники позивача підтримали збільшені позовні вимоги, просили позов задовольнити повністю, вважали,  необхідним також розірвати угоду від 02 жовтня 2006 року № 1 про зміну і доповнення основного договору, оскільки вона є невід'ємною частиною основного договору.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представників позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно ухвали господарського суду  Черкаської області від 18 серпня 209 року у справі №14-01-10-08/776 про банкрутство позивача, продовжений строк ліквідаційної процедури боржника (позивач у справі) та повноважень арбітражного керуючого –ліквідатора Ятчука В.А.

29 серпня 2006 року Аудиторська фірма «ЯССА»в особі директора Жукова Я.С. (виконавець за договором, відповідач у справі)   та  ВАТ «Рижавський цукровий завод»в особі арбітражного керуючого  Котко О.А. (замовник за договором, позивач у справі) уклали договір № 5 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник (позивач у справі) доручив, а виконавець (відповідач у справі) прийняв на себе виконання аудиторських послуг по питанню: аудиторська перевірка за період з 2001 по 27.06.2006 роки згідно листа № 02/08-06 від 02.08.06 р. та питань поставлених арбітражним керуючим (ліквідатором) Котко О.А.

У п. 2.1 Договору сторони домовились, що за надані аудиторські послуги замовник (позивач у справі) здійснює оплату у відповідності з протоколом узгодження ціни (додаток № 2).

Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2) Замовник (позивач у справі) і Виконавець (відповідач у справі) підтверджують, що сторонами досягнута згода про розмір договірної ціни за виконання аудиторських послуг по даному договору в сумі 65000 грн.

Згідно п. 4.5 Договору сторони несуть відповідальність  по виконанню зобов'язань по цьому договору згідно чинному законодавства.

02 жовтня 2006 року сторони уклали Угоду № 1 про зміну і доповнення Договору № 5  від 29 серпня 2006 року на виконання додаткових послуг по ВАТ “Рижавський цукровий завод” в м. Черкаси (далі –Угода), відповідно до умов якої Замовник (позивач у справі) доручив, а Виконавець (відповідач у справі) зобов'язався виконати, відповідно до умов цього Договору, відновлення бухгалтерського обліку за період з 2001 року  по 27.06.2006 р. Замовник (позивач у справі) не заперечив доручити виконання аудиторських послуг по питанню: аудиторська перевірка за період з 2001 року по 27.06.2006 р.  аудитору Бортнику Андрію Юрієвичу. Згідно п. 4 Угоди загальна вартість послуг не змінюється.

У п. 5 Угоди сторони встановили, що розрахунки з Бортником Андрієм Юрієвичем за надані аудиторські послуги (аудиторська перевірка) лягає на фірму «ЯССА»(відповідача у справі).

Відповідно до п. 6 Угоди інші умови зазначеного Договору залишаються без змін.

У п. 8 Угоди встановлено, що ця угода набирає чинність з моменту її підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків.

          На виконання умов Договору платіжним дорученням № 24 від 01 вересня 2006 року позивач сплатив відповідачу 65000,00 грн. передплати за аудиторську перевірку, у тому числі ПДВ.

          14 лютого 2007 року представник замовника арбітражний керуючий (ліквідатор) Котко О.А. (позивач) та представник виконавця Жуков Я.С. (відповідач) склали акт приймання - здачі виконаних робіт згідно договору № 5 від 29 серпня 2006 р., у якому зазначено, що аудиторські послуги згідно договору №7 від 03 жовтня 2006 року, укладеному між аудиторськими фірмами «ЯССА»та «АЛАН-Аудит»виконані  в повному обсязі, якісно і своєчасно. Відновлення бухгалтерського обліку за період з 2001 р. по 27.06.2006 р. виконані АФ «ЯССА»(відповідач) згідно договору № 5 від 29.08.2006 р. Претензій з боку замовника не надходило. Фактична договірна ціна становить 65000,00 грн.

03 жовтня 2006 року відповідач (замовник по договору) уклав з ТОВ «АЛАН-Аудит»(виконавець за договором, третя особа у справі) договір № 7, відповідно до умов якого, Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе виконання аудиторських послуг по питанню: аудиторська перевірка позивача за період з 2001 по 27.06.2006 роки згідно питань поставлених арбітражним керуючим (ліквідатором) Котко О.А.

          Згідно п. 2.1. договору № 7 від 03 жовтня 2006 року за надані аудиторські послуги Замовник (відповідач у справі) здійснює оплату у відповідності з протоколом узгодження ціни (додаток № 2).

          Відповідно до п. 4.4 договору № 7 від 03 жовтня 2006 року керівництво позивача у відповідності з законом України несе особисту відповідальність за повноту і достовірність бухгалтерських та інших документів, представлених аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту. У випадку викриття фактів недостовірності або неповноти бухгалтерських документів аудитор (аудиторська фірма) зобов'язаний повідомити позивача не пізніше дня завершення перевірки або надання інших послуг.

          Згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток № 2) Замовник (відповідач у справі)  і Виконавець (третя особа у справі) підтверджують, що сторонами досягнута згода про розмір договірної ціни за виконання аудиторських послуг по даному договору в сумі 10000 грн.

          Відповідач перерахував третій особі 10000,00 грн. за підготовку аудиторського висновку, що підтверджується банківською випискою з рахунку за 1.03.07 року.

          У  абзаці  3 висновку - звіту третьої особи про перевірку бухгалтерського і податкового обліку позивача від 18 січня 2007 року вказано, що в результаті проведення аудиту встановлено, що існують значні обмеження обсягу аудиторської роботи. Надана фінансова та податкова звітність не має відмітки про прийняття в ДПІ та інші загальнодержавні фонди, містить ксерокопії, на деяких відсутні підписи керівників. Тому аудитор не може отримати всю необхідну інформацію через незадовільний стан фінансового обліку розрахункових операцій, а також неможливістю перевірки фактів наявності основних засобів, матеріальних цінностей або підтвердження дебіторської, кредиторської заборгованості, хронографії норм витрат часу, через обмеження суб'єктом господарювання обсягу  аудиторської роботи, не може надати висновок щодо наведених фактів. Відсутність цієї інформації суттєво впливає на показники фінансових звітів, а тому аудитори відмовляються від висловлювання думки про достовірність фінансових звітів.

          18 січня 2007 року представник Замовника директор відповідача Жуков Я.С., з однієї сторони і представник Виконавця директор третьої особи Бортник А.Ю., з другої сторони, склали акт приймання –здачі виконаних робіт згідно договору від 3 жовтня 2006 р.  №7., у якому зазначено, що роботи згідно договору виконані в повному об'ємі, якісно і своєчасно.

28 травня 2009 року позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору, яка була отримана відповідачем 02 червня 2009 року,  що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у встановлений ст.188 ГК України 20-ти денний строк відповідь позивачу не надійшла що стало підставою звернення з позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

          Правовідносини, які виникли між сторонами, є відносинами у сфері аудиторської діяльності, правові засади якої врегульовані спеціальним Законом України «Про аудиторську діяльність», у новій редакції від 14 вересня 2006 року №140-У (далі вживається скорочено ЗУ «Про аудиторську діяльність»). Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності. Дія цього Закону не поширюється на аудиторську діяльність державних органів, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про аудиторську діяльність»аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно ст. 362 ГК України аудиторською діяльністю визнається діяльність громадян та організацій, предметом якої  є здійснення аудиту, організаційне і методичне  забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

          Статтею 17 ЗУ «Про аудиторську діяльність»встановлено, що аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Враховуючи обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає, що договори, укладені між позивачем та відповідачем, між відповідачем та третьою особою, за своєю правовою природою є договорами про надання аудиторських послуг. Сторони є суб'єктами господарювання,  не здійснюють державний аудит, отже на їх відносини поширюється ЗУ «Про аудиторську діяльність». Згідно ст. 3-1, ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»арбітражний керуючий (ліквідатор) має право  звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом,  у тому числі пред'являти до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно статті 21 ЗУ «Про аудиторську діяльність»за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повністю виконав свої договірні  зобов'язання стосовно попередньої оплати 65000,00 грн. за аудиторські послуги, які включали також відновлення бухгалтерського обліку.

Відповідач уклав з третьою особою договір на виконання аудиторських послуг з питання аудиторської перевірки за період діяльності позивача 2001 –27.06.2006 роки, оскільки при виконанні зобов'язань з відновлення бухгалтерського обліку, відповідач  не вправі був проводити  аудиторську перевірку бухгалтерського і податкового обліку позивача. В порушення умов договору, відповідач не виконав договірні зобов'язання стосовно відновлення бухгалтерського обліку позивача, що стало позивачу  відомо зі звіту третьої  особи.

Таким чином, акт від 14.02.2007 року приймання –здачі виконаних робіт згідно договору №5 від 29.08.2006 року не відповідає дійсним об'ємам фактично виконаних відповідачем робіт. Відновлення бухгалтерського обліку та повна аудиторська перевірка необхідна позивачу. Оскільки відповідач ухиляється від виконання зобов'язання по договору, 28 травня 2009 року позивач направив йому пропозицію про розірвання договору, яка була отримана відповідачем 02 червня 2009 року. Однак, у встановлений ст.188 ГК України 20-ти денний строк, відповідач відповідь не направив.  Про ухилення відповідача від виконання договору  свідчать обставини ліквідаційної процедури у справі про банкрутство позивача, а також відсутність його за юридичною адресою, не повідомлення про фактичне місцезнаходження, не з'явлення у судове засідання представника та засновника Жукова Я.С., який згідно Довідки з ЄДР являється також керівником підприємства - відповідача.

Відповідно до статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З огляду на викладені обставини та наведені норми законодавства, суд вважає, що позивач відповідно до ч.6 ст.193 ГК України вправі відмовитись від договору та вимагати його розірвання з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору стосовно відновлення бухгалтерського обліку, що унеможливило проведення третьою особою повної аудиторської перевірки бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Таким чином, позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом про розірвання договору, суд вважає ці його вимоги законними, договір № 5 від 29 серпня 2006 року та Угода № 1 про зміну і доповнення до нього підлягають розірванню.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушені.

Відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не виконав  визначений договором об'єм робіт, зокрема, не відновив бухгалтерський облік за період діяльності позивача з 2001 року по 27.06.2006 року, але отримав повну попередню оплату всієї  договірної ціни за виконання аудиторських послуг в сумі 65 000,00 грн.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати збитки, завдані невиконанням договору. При визначенні розміру збитків, суд виходячи з фактичних обставин справи, вважає необхідним врахувати об'єм  аудиторських послуг виконаних третьою особою, відповідно, зменшити розмір збитків на  10 000,00 грн., тобто на суму, сплачену відповідачем третій особі  за проведений аудит позивача, який підтверджений «Звітом про перевірку бухгалтерського та податкового обліку  ВАТ «Рижавський цукровий завод»від 18 січня 2007 року.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача збитків в сумі 55000,00 грн. (65000,00 грн. попередня оплата –10000,00 грн., сплачені відповідачем третій особі за аудиторську перевірку).

При поданні позову позивач по квитанції №12 від 09 липня 2009 року сплатив 620,00 грн. державного мита, а також при збільшенні позовних вимог по квитанції №1 від 30 вересня 2009 року доплатив 135,00 грн. державного мита, всього сплачено 755,00 грн. Позивач сплатив державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, з розрахунку: загальна сума майнових вимог позивача (ціна позову) становить 55 000,00 грн., також  позивачем заявлена немайнова вимога про розірвання договору; держане мито, що підлягає сплаті із заяв, які подаються до господарського суду,  згідно ст.3, ч.1 п.2 а), б) Декрету Кабінету Міністрів України «Про держане мито» становить 1% ціни позову, з немайнових вимог 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; отже позивач повинен був сплатити 550,00 грн. з майнових вимог та 85,00 грн. з немайнових вимог, а всього: 635,00 грн.  Таким чином, при поданні позову до господарського суду та збільшенні позовних вимог позивач сплатив надлишково 120,00 грн. (755,00 грн., сплачено –635, 00 грн., сума, що підлягала сплаті). Відповідно до ч.1 п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про держане мито»зазначена сума підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету.   

                    Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати  в сумі 950,00  грн., з яких: 635,00 грн. в рахунок оплати державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір від 29 серпня 2006 року № 5 та угоду від 02 жовтня 2006 року № 1 про зміну і доповнення договору від 29 серпня 2006 року № 5, укладені між приватним підприємством "Аудиторська фірма "ЯССА" (виконавець за договором) та відкритим акціонерним товариством "Рижавський цукровий завод" (замовник за договором).

Стягнути з приватного підприємства "Аудиторська фірма "ЯССА", м. Черкаси, вул. Чехова, 41, оф. 43, ідентифікаційний код 21363824 на користь відкритого акціонерного товариства "Рижавський цукровий завод",  Черкаська область, Уманський район, с. Колодисте, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 00373451- 55000,00 грн. збитків та 950,00 грн. судових витрат.

Повернути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Рижавський цукровий завод", Черкаська область, Уманський район, с. Колодисте, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 00373451 –120,00 грн. внесеного державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.           

СУДДЯ                                                                                Н.М. Курченко

          Повне рішення підписано 05 жовтня 2009 року.