Рішення

від 05.10.2009 по справі 57/239-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/239-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2009 р.                                                            Справа № 57/239-09

вх. № 7504/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Лео Комп", м. Київ  

до  Відкритого акціонерного товариства"Інноваційно-промисловий банк , м. Харків  

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 238,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ „Лео Комп” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача – ВАТ „Інноваційний промисловий банк” здійснити перерахування грошових коштів в сумі 29795,00 грн. на рахунок № 2600900660465 Товариства з обмеженою відповідповідальністю "Фортунат", код 35571100 в АКБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983; стягнути з відповідача свою на користь  пеню в сумі 238,00 грн. Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  17 вересня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28 вересня 2009 року о 10:45 год.

Через канцелярію суду позивачем надано витребувані судом документи (вх. № 11512 від 28.09.2009 р.), які судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач надав до суду заяву (в. № 11511 від 28.09.2009 р.), в якій позовні вимоги визнає у повному обсязі.

У судовому засіданні 28 вересня 2009 року, в порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.10.2009 року  о 09:40 год.

Представники сторін у призначене судове засідання 05 жовтня 2009 року не з'явились правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували, документів, витребуваних судом не надали.

Суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

03 листопада 2008 року між ТОВ „ЛЕО КОМП” (далі - позивач) та ВАТ „Інноваційний промисловий банк” (далі – відповідач) укладено договір банківського рахунку № 26002685731 в національній валюті, відповідно до умов якого  відповідач відкрив позивачу поточний рахунок для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій № 26002685731 в національній валюті України відповідно до Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземних валютах", затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. № 492 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування (п. 1.1 договору).

Позивачем було дано розпорядження відповідачу здійснити перерахунок грошових коштів в сумі 29795,00 грн. на рахунок № 2600900660465 ТОВ "Фортунат", код 35571100 в АКБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983,  платіжні доручення №№ 1-6 від 01.09.2009р. та №№ 7-12 від 10.07.2009р. (зазначені платіжні доручення наявні в матеріалах справи).

У відповідності до п. 2.2.3. договору банківського рахунку позивач має право вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.

Згідно з п. 3.1.2. зазначеного договору відповідач повинен своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції "Про безготівкові розрахунки України в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22.

На підставі п. 3.1.3. договору банківського рахунку відповідач зобов'язався приймати розрахункові документи позивача протягом операційного дня, та виконувати їх в наступному порядку: якщо розрахункові документи надійшли протягом операційного часу - в той же операційний день; якщо розрахункові документи надійшли після операційного часу - наступного операційного дня, а за наявності технічної можливості у Банка (відповідача) та за умови сплати клієнтом комісійних, визначених тарифами банку - того самого операційного дня.

Як свідчать відмітки на платіжних дорученнях № 1,2,3,4,5,6, від 01 вересня 2009 року відповідач отримав їх 02 вересня 2009 року.

Проте, як зазначає позивач  та не спростовує відповідач,  станом на момент подання позовної заяви, відповідач не виконав розпорядження позивача щодо перерахування на рахунок № 2600900660465 ТОВ "Фортунат", код 35571100 в АКБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983 грошової суми в розмірі 29795,00 грн., яке повинно бути виконане 02.09.2009р. згідно платіжних доручень позивача №№ 1-6 від 01.09.2009р. на суму 29795,00 грн., що і стало підставою для звернення позивачу з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 610, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1. ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України За  договором  банківського  рахунка  банк  зобов'язується приймати   і   зараховувати   на   рахунок,   відкритий  клієнтові (володільцеві  рахунка),  грошові  кошти,   що   йому   надходять, виконувати   розпорядження  клієнта  про  перерахування  і  видачу відповідних  сум  з  рахунка  та  проведення  інших  операцій   за рахунком.

У відповідності до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта переказати з його рахунку кошти в день надходження в банк відповідного розрахункового (платіжного) документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документів, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У випадку надходження документа після закінчення операційного часу в банку - такий розрахунковий документ виконується банком наступного дня.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", розрахункові банківські операції - рух грошей на банківський рахунок, здійснюється згідно з розпорядженням клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Пунктом 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки та порядку, встановленому банківськими правилами.

Статтею 1075 Цивільного кодексу України встановлено, що  у  разі  порушення  банком  розпорядження  клієнта  про перерахування  грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну  суму  на  рахунок клієнта   або   належного   отримувача,   сплатити   проценти   та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Проте, станом на момент розгляду справи, відповідач розпорядження позивача щодо перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями № 1-6 від 01 вересня 2009 року на суму 29795,00 грн. не виконав та не надав суду жодних доказів, які б спростовували викладені в позові обставини.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання по договору банківського рахунку № 26002685731 в національній валюті, який було укладено між сторонами 03 листопада 2008 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, суд визнає вимогу позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахування грошових коштів в сумі 29795,00 грн. на рахунок № 2600900660465 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортунат", код 35571100 в АКБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983 належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми  несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день  прострочення виконання.

Пунктом 4.1. договору банківського рахунку передбачено, що в разі порушення строків та порядку переказу коштів, позивач і відповідача несуть відповідальність, передбачену Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

У відповідності до п. 32.2. ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у   разі  порушення  банком,  що  обслуговує  платника, встановлених цим Законом строків виконання  доручення  клієнта  на переказ  цей  банк  зобов'язаний  сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка   суми   простроченого   платежу   за   кожний   день прострочення,  що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Таким чином, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 238,00 грн., виходячи з того, що 0,1% від 29795 грн. становить29,795 грн. за один день прострочки, а прострочка становить 8  днів з 03.09.2009р. по 11.09.2009р.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по виконанню зобов'язань щодо виконання розпорядження позивача перерахування грошових коштів  у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку про стягнення пені з відповідача у сумі 238,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 55 Конституції України, статтями 15, 16, 525, 526, 598, 610, 611, 612, 628, 629, 1066, 1068, 1073,1075 Цивільного кодексу України, статтями 174, 179 Господарського кодексу України,  статтями 8,32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, МФО 351878, код ЄДРПОУ 20021814, ліцензія НБУ № 68 від 04.08.2003р.) здійснити перерахування грошових коштів в сумі 29795,00 грн. на рахунок № 2600900660465 Товариства з обмеженою відповідповідальністю "Фортунат", код 35571100 в АКБ "Правекс-Банк", м. Київ, МФО 321983.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариство "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, МФО 351878, код ЄДРПОУ 20021814, ліцензія НБУ № 68 від 04.08.2003р.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО КОМП" (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, код ЄДРПОУ 36185379, р/р 26002685731 ФКД ВАТ „Інпромбанк”) 238,36 грн. пені, 187,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписано 06 жовтня 2009 року

справа № 57/239-09