Справа № 2-555/2010 року.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 вересня 2010 року
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді: Криницького Л.В.
при секретарі: Свиридок А.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 з ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16.10.1993 року.
Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивачка вказує, що вона знаходиться в тяжкому матеріальному становищі, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, вона сама займається вихованням дитини та утримує її за свої кошти.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка в попередньому судовому засіданні позов підтримала, відповідач в судовому засіданні позов визнав.
Враховуючи, що позивачка позов підтримала, відповідач позов визнав і визнання ним позову не порушуються права, свободи та інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню і рішення належить ухвалити в попередньому судовому засіданні, відповідно до ч.4 ст.130, ч.4 ст.174 ЦПК України, про що сторони не заперечує з наступних підстав.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, а при ухиленні від своїх обов'язків кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 16.10.1993 року. Під час спільного проживання у них народилося двоє дітей, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, що стверджується матеріалами цивільної справи.
Керуючись ст.ст. 10,11,57, ч.4 130, ч.4 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 180,182,183 СК України,суд -
-2-
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_5 Павлівни задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 , працюючого в Іршанському ГОК, БЕП-акумуляторником , на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а дальше у розмірі ? частини заробітку ( доходу) відповідача, але не менше 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_4, починаючи з 19 серпня 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_2, на користь УДК у Володарсько-Волинському районі р/р 31211259700110 МФО 811039 ідентифікаційний код 22062355 БАНК УДК м.Житомир витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до Володарськ-Волинського районного суду в сумі 120 ( сто двадцять) гривень та судовий збір на користь держави в сумі 51 ( пВ»ятдесят одна) гривня.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, до апеляційного суду Житомирської області через Володарсько-Волинський районний суд.
Головуючий: Криницький Л.В.
Суд | Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2010 |
Оприлюднено | 26.08.2015 |
Номер документу | 48798187 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні