Рішення

від 27.08.2014 по справі 126/168/14-ц

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 126/168/14-ц

Провадження № 2/126/219/14

"27" серпня 2014 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В.І.

із секретарем Дісяк В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Красносільський цукровий завод" про зобов'язання укласти ліцензійний договір та заборону незаконного використання патенту на корисну модель,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 у січні 2014 року звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "Красносільський цукровий завод" про зобов'язання укласти ліцензійний договір з тих підстав, що як стверджує, в 1999 році ним, як винахідником - суб'єктом інтелектуальної власності на корисну модель, у відповідності до Закону України "Про охорону прав на винагороди і корисні моделі" було отримано патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 16 липня 1999 року, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2, який підтверджує про визнання на рівні держави його, як автора, виключних майнових прав інтелектуальної власності на вищевказану корисну модель.

В 2006 році під час переобладнання виробничих потужностей по проханню відповідача були використані вісім газомазутних пальники, що підтверджується довідкою № 192 СКП-26 від 17.12.2008 року. Тоді ж Державною приймальною комісією вищевказані переобладнані парові котли були прийняті як закінчені об'єкти та дозволені до експлуатації управлінням Держнаглядохоронпраці по Вінницькій області, що підтверджується відповідним актом.

До цього часу експлуатація вищевказаних котлів з використанням газомазутних пальників на виробничих потужностях відповідача продовжується, що підтверджується довідкою № 26 від 17.12.2008 року, без законних на те правових підстав. Він неодноразово звертався до відповідача, який у той час проводив свою діяльність на виробничих потужностях майнового комплексу цукрозаводу, з пропозицією укласти ліцензійний договір за яким би він отримав би змогу використовувати його корисну модель на законних підставах. Однак керівництво ТОВ відмовилося укладати договір. В подальшому керівництво його звернення відверто ігнорували, проте використання вищевказаного винаходу на підприємстві триває по цей час. Просить зобов'язати керівництво ТОВ «Красносільський цукровий завод» укласти ліцензійний договір на використання пальників по патенту № НОМЕР_1 від 16 липня 1999 року та виплатити автору авторську винагороду згідно прикладеного розрахунку економічної ефективності в сумі 108996,4 грн.

В ході розгляду цивільної справи представник позивача змінив позовні вимоги, просить до укладення ліцензійного договору заборонити відповідачу використовувати патент на корисну модель, котрий належить йому, та просив зобов'язати відповідача укласти ліцензійний договір на його використання. Просив не вирішувати питання про стягнення авторської винагороди від отриманої економічної вигоди від використання патенту. Також просив постановити заочне рішення.

Представник відповідача ТОВ "Красносільський цукровий завод" в судове засідання двічі поспіль не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом вручення судових повісток, заяв та клопотань суду не направляв.

Суд, враховуючи думку представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів в порядку ст. 224 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є автором патенту на корисну модель № НОМЕР_1 від 16.07.1999 року "ІНФОРМАЦІЯ_2", про що свідчить патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 16.07.1999 року, виданий відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" головою Державного департаменту інтелектуальної власності.

Згідно опису до даного патенту ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути використаний до парових котлів типу ДКВР.

Відповідно ч. 1 ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

Згідно змісту ч. 4 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" пріоритет, авторство і право власності на винахід посвідчуються патентом (деклараційним патентом).

Тобто, позивач має право інтелектуальної власності на корисну модель.

Судом встановлено, що в 2002 році Вінницьким КВ "Укргіпроцукор" була виконана в повному об'ємі вся необхідна проектно-технічна документація і Вінницьким СКП-26 змонтовано на чотирьох парових котлах ДКВР-16/23-400 по два газомазутних пальники згідно патенту на корисну модель від 16.08.1999 року № НОМЕР_1 при згоді автора патенту.

Даний факт підтверджується довідкою Управління Держгірпромнагляду по Вінницькій області від 05.12.2014 року за № 1306, в якій також зазначено, що указані дані підтверджуються Держпатентом України і випробовуванням наладочної організації "Сатер".

На даний час ці пальники використовуються на ТЕЦ ТОВ "Красносільський цукровий завод".

ТОВ "Красносільський цукровий завод" використовується запатентована корисна модель без дозволу власника патента - позивача ОСОБА_2

Частиною 5 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлено, що патент надає право його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені ст. 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії).

Позивач ОСОБА_2 не видавав відповідачу ліцензії на використання винаходу.

Тому суд приходить до висновку, що відповідачем по справі незаконно використовується Патент на корисну модель № НОМЕР_1 від 16.07.1999 року, належний позивачу, який вправі заборонити таке використання.

Тому слід задовольнити позов про заборону незаконного використання патенту.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позов про зобов'язання відповідача укласти ліцензійний договір на використання корисної моделі.

Суд вважає, що позовна вимога про укладення ліцензійного договору не може бути задоволена, оскільки суперечить принципам цивільного права, так як йдеться про примушування до укладення договору. Зокрема, згідно до положеннь ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Крім того Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" не передбачений примусовий порядок укладення ліцензійних договорів. Згідно змісту ч. 7 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору. Крім того, даним Законом України не передбачений примусовий порядок укладення ліцензійних договорів. Згідно змісту ч. 2 ст. 38 цього Закону суди відповідно до їх компетенції розглядають, зокрема, спори про укладання та виконання ліцензійних договорів.

Тому позов у цій частині є необґрунтованим, безпідставним, незаконним і таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 418, 432, 462, 463, 464, 627 ЦК України, ст. ст. 6, 28, 34, 35 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Красносільський цукровий завод" про зобов'язання укласти ліцензійний договір та заборону незаконного використання патенту на корисну модель задовольнити частково.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Красносільський цукровий завод" незаконне використання патенту на корисну модель № НОМЕР_1 від 16 липня 1999 року, виданим автору ОСОБА_2, "ІНФОРМАЦІЯ_2» на парових котлах ДКВР 16-23-400, що використовуються на ТЕЦ товариства з обмеженою відповідальністю "Красносільський цукровий завод" за адресою: вул. Заводська 12, с. Красносілка Бершадського району Вінницької області.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Красносільський цукровий завод" ЄДРПОУ 37513894 114 грн. 70 коп. судового збору на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя В. І. Гуцол