Ухвала

від 12.07.2012 по справі 2-22

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-22 Головуючий у суді у 1 інстанції - Плдопригора Номер провадження 22-ц/1890/1164/12 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 Категорія - 30

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2012 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Маслова В. О. , Лузан Л. В. ,

при секретарі - Назаровій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління ветеринарної медицини в Лебединському районі Сумської області

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 09 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління ветеринарної медицини в Лебединському районі Сумської області, третя особа - Головне управління ветеринарної медицини в Сумській області про відшкодування моральної шкоди,

встановила:

В жовтні 2011 року позивач звернувся з позов до суду і остаточно уточнивши вимоги просив стягнути з відповідача 27786,58 грн. моральної шкоди за незаконне притягнення його до адміністративної відповідальності.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 09 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з Управління ветеринарної медицини в Лебединському районі Сумської області на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 1500 грн., 195 грн. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Управління ветеринарної медицини в Лебединському районі Сумської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з’ясування обставин справи, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Заслухавши судцю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія судців вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 21 червня 2010 року начальником Управління ветеринарної медицини в Лебединському районі Сумської області ОСОБА_3 була винесена постанова №33 про притягнення ОСОБА_2П до адміністративної

відповідальності за ст. 107 КУпАП, за випас РІД-позитивної корови на лейкоз в загальному стаді. Зазначена постанова була скасована постановою Лебединського районного суду Сумської області від 29.06.2011 року (а.с.4), яка набрала чинності. 17.05.2011 року начальник Управління ветеринарної медицини в Лебединському районі Сумської області ОСОБА_3 виніс повторно постанову №41 про притягнення ОСОБА_2П до адміністративної

відповідальності, за ст. 107 КУпАП за тих же підстав, яка також була скасована місцевим судом за позовом ОСОБА_2

У зв’язку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності позивач змушений був вживати додаткових заходів для організації свого життя, зокрема на протязі двох років самостійно випасати корову, позбавлений можливості отримувати приплід від корови і реалізувати молочну продукцію, що вплинуло на матеріальне становище його сім’ї, погіршилися стосунки з односельцями з приводу випасання нібито лейкозної корови в загальному стаді.

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно з’ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч. 1 ст. 212 ЦПК України.

Статтею 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю посадових і службових осіб органів державної влади або місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень. Тобто підставою для відшкодування такої шкоди є винна поведінка органів державної влади або місцевого самоврядування посадових осіб.

Згідно п.5 Постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювана шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством ( наприклад ст. 1173 ЦК України).

Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що позивачем надано докази щодо моральних страждань у зв’язку з незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду, оскільки відповідач ні місцевому ні апеляційному суду не надав належних та допустимих доказів на спростування висновку Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН» м. Харків від 27.04.2011 року про те, що належна позивачу корова РІД - негативна на лейкоз та доказів того, що корова належна позивачу дійсно страждає захворюванням на лейкоз, на підставі чого останній був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Аналогічне роз’яснення щодо порядку визначення розміру відшкодування моральної шкоди судом надане Пленумом Верховного суду України в п.9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 року з подальшими змінами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції визначаючи розмір моральної шкоди в розмірі 1500 грн., що підлягає стягненню з відповідача, в повній мірі врахував обставини справи, характер правопорушення та його наслідки, ступінь вини особи, яка її завдала, тривалість та глибину моральних страждань позивача.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів в повній мірі досліджених і покладених в основу рішення судом першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління ветеринарної медицини в Лебединському районі Сумської області відхилити, а рішення Лебединського районного суду Сумської області від 09 квітня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -