Рішення

від 09.01.2013 по справі 5006/49/22/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.13 р. Справа № 5006/49/22/2012

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Відзев», м. Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Компані», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 12728,10 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Відзев», м. Миколаїв, звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Компані», м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 12728,10 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 51/6 від 01.06.2012 р., рахунки № 85/6счет від 05.06.2012, № 81/6счет від 05.06.2012, гарантійний лист від 06.06.2012 р., довіреності № 39 від 05.06.2012 р., видаткову накладну № 1159/6 від 06.06.2012 р., претензійні листи № 25/06 від 25.06.2012 р., № 17/07 від 17.07.2012 р., зворотну відомість по рахунку 361.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.12.2012 р. у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Бойко І.А. справу №5006/49/22/2012 передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.12.2012 р. у зв'язку з виходом з лікарняного судді Бойко І.А., справу №5006/49/22/2012 передано на розгляд судді Бойко І.А.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Згідно з наданою через канцелярію суду телеграмою від 08.01.2013 р. повідомив про неможливість прибуття представника в судове засідання 09.01.2013 р., позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу за наявними матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання від 11.12.2012 р.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Відзев» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Компані» (Покупець) був укладений договір поставки № 51/6 від 01.06.2012 р. (надалі Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в Договорі металопрокат, надалі Товар, асортимент, кількість та вартість кого зазначається в рахунках на оплату. За приписами п.п. 10.5 строк дії Договору до 31.12.2012 р. Означений договір підписаний без зауважень та скріплення печатками сторін.

У відповідності з умовами п.2.1. Договору кількість та номенклатура Товару що поставляється встановлюється та зазначається сторонами в рахунках на оплату. Пунктом 4.1. Договору встановлено, що товар поставляється Покупцю на умовах франко-складу Продавця.

Пунктом 5.2. Договору сторони визначили, що оплата товару здійснюється у формі 100 % попередньої оплати.

Згідно п. 6.1.2. Договору Постачальник зобов'язаний передати Покупцю на поставлений Товар наступні документи:

- товарну накладну;

- податкову накладну;

- сертифікат якості заводу.

На виконання умов зазначеного договору позивач виставив відповідачу рахунки № 85/6счет від 05.06.2012 на суму 18228,10 грн. на поставку товарно-матеріальних цінностей: труба проф.20*20*2 6м., № 81/6счет від 05.06.2012 на суму 3414,00 грн. на поставку товарно-матеріальних цінностей: цемент ПЦІІ/БШ-400 25кг.Краматорськ.

Згідно до гарантійного листа від 06.06.20123 р. відповідач просив позивача дозволити відпуск товарно-матеріальних цінностей згідно рахунків № 85/6счет від 05.06.2012, № 81/6счет від 05.06.2012 на загальну суму 21642,10 грн. з наступною оплатою протягом 5 (п'яти) банківських днів, та зазначив, що гарантійний лист є договірним.

З урахуванням гарантійного листа від 06.06.20123 р. відповідача, позивач 06.06.2012 р. поставив відповідачу на підставі видаткової накладної № 1159/6 продукцію на загальну суму 18228,10грн.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується довіреністю 39 від 05.06.2012 р. та видатковою накладною № 1159/6 від 06.06.2012 р. підписаною представником ТОВ «ОСОБА_1 Компані» без будь-яких зауважень.

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтями 11, 629 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту сьомого статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір поставки № 51/6 від 01.06.2012 р. та гарантійний лист відповідача від 06.06.20123 р., в силу статей 173, 174, частини першої статті 175 ГК України, є підставою для виникнення у сторін у справі майново-господарських зобов'язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 12728,10 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору та гарантійного листа від 06.06.20123 р., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відтак, на підставі укладеного між сторонами Договору та гарантійного листа відповідача від 06.06.20123 р. до нього, який є договірним (за визначенням відповідача), у позивача виникло зобов'язання поставити товар, а у відповідача - прийняти та оплатити його вартість на умовах, викладених у Договорі та гарантійному листі.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору та гарантійного листа відповідача від 06.06.20123 р. зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки № 51/6 від 01.06.2012 р.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 18228,10 грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення умов договору, відповідач поставлену продукцію у повному обсязі не оплатив.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу в сумі 12728,10 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 202, 526, 530, 549, 625, 655, 664, 692, п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 179, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Відзев», м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Компані», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 12728,10 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Компані» (83057, м. Донецьк, вул. Вугільна, буд. 28 код ЄДРПОУ 35175417, МФО 334817, р/р 26009015112220 Банк філія АТ «Укрексімбанк» м. Донецьк) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Відзев» (54034, м. Миколаїв пр. Миру, буд. 36, код ЄДРПОУ 31821732, МФО 326182, р/р 26003102223 у МОД «Рйффайзен банк Аваль») заборгованість у розмірі 12728,10 грн. основного боргу, судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.