Рішення

від 19.08.2015 по справі 905/659/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.2015 Справа № 905/659/15

Суддя господарського суду Донецької області Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г., розглянувши матеріали

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоінструментімпорт» м.Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Горлівський машинобудівний

завод» м.Горлівка

про стягнення 64 502,67 грн.

за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 18.06.15р. № 06100.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 64 502, 67грн., з яких: 44 164,80 грн. заборгованість за договором поставки № 59/33 від 10.07.13року та нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання інфляційні витрати в сумі 19 587,37грн. і 3% річних в сумі 740,50грн.

Представник відповідача не скористувався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, не надав суду відзив на позов.

Господарський суд вважає можливим вирішити спір без відзиву на позовта неявки представника відповідача на підставі ст..75 ГПК України за достатністю документів для вирішення спору по суті.

Проаналізувавши надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом і підставою даного позову є виконання грошових зобов»язань за договором.

Господарський суд надає юридичну оцінку договору, який є підставою позову.

10 липня 2013року сторони підписали договір №59/93, в якому передбачили, щзо позивач зобов»язався поставити відповідачу продукцію, кількість, асортимент і ціна яких вказана у специфікації, а покупець (відповідач) зобов»язався прийняти цей товар і сплатити його вартість в строки, обумовлені у специфікації.

Таким чином, сторони обумовили в договорі всі істотні умови для даного виду договору.

Відповідно до специфікації № 17 позивач поставив, а відповідач отримав за видатковою накладною № 148 від 27.06.2014р. товар на суму 25531,20грн. За вказаною специфікацією відповідач зобов»язався сплатити товар в термін 45 календарних днів з дати поставки. Таким чином, відповідач повинен був сплатити отриманий товар в межах строку з 28.06.2014р. по 11.08.2014р. З 12.08.2014р. починається про строчка виконання грошового зобов»язання.

Відповідно до специфікації № 18 позивач поставив, а відповідач отримав за видатковою накладною № 155 від 02.07.2014р. товар на суму 18633,60грн. За вказаною специфікацією відповідач зобов»язався сплатити товар в термін 45 календарних днів з дати поставки. Таким чином, відповідач повинен був сплатити отриманий товар в межах строку з 03.07.2014р. по 16.08.2014р. З 17.08.2014р. починається про строчка виконання грошового зобов»язання.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

За загальними правилами ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду докази виконання грошового зобов»язання. Представник відповідача підтвердив факт, що вартість отриманого товару на суму 21012,44грн. залишилась несплаченою до моменту звернення позивача з позовом до господарського суду.

Оскільки грошове зобов»язання відповідачем не виконано, господарський суд вважає доведеними підстави виникнення спору відносно стягнення заборгованості, а тому задовольняє вимогу позову в частині стягнення 44164,80грн. боргу.

Позивач з посиланням на норми ст.625 Цивільного Кодексу України, заявив вимоги про стягнення з боржника, який не виконав своєчасно грошові зобов»зання інфляційних витрат в сумі 19587,08грн. за період з січня по травень 2015року і 3% річних в сумі 740,51грн. за період з 01.12.2014р. по 22.06.2015р.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного: ст.625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов»язання, за вимогою кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов»язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 19587,08грн. і 3 % річних в розмірі 740,51грн.

Приймаючи до уваги, що позов виник з вини відповідача, на нього покладаються судові витрати.

.На підставі ст.ст. 526 , 530 , 546 , 549 , 610 , 612 , 625 Цивільного кодексу України , ст. ст. 67 , 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49 , 82 , 84 , 81-1 , 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоінструментімпорт» м.Київ про стягнення 64 502,67 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Горлівський машинобудівний завод» м.Горлівка в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Горлівський машинобудівний завод», ЄДРПОУ 37735859, м.Горлівка-84603, вул.Катеринича, 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоінструментімпорт», ЄДРПОУ 32769527, м.Київ 02068, АДРЕСА_1 (для листування -м.Київ-02660, вул.М.Раскової, 23, оф.609) заборгованість в сумі 44 164,80 грн., інфляційні витрати в сумі 19 587,37грн., 3% річних в сумі 740,50грн., 1827,00грн. судові витрати.

Суддя С.Ю. Гринько