Рішення

від 05.08.2015 по справі 908/4046/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/111/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015 Справа № 908/4046/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ЗапоріжгазВ» , (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7)

до відповідача ОСОБА_1 об'єднаної установи комбінованого типу ясла-сад № 1 В«ПролісокВ» (70100, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка, вул. Запорізька, 73)

про стягнення 12930,92 грн. заборгованості

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 19/2943 від 01.04.2015 р.;

від відповідача - ОСОБА_3, завідувач (витяг з наказу №125-к від 12.11.2012р.);

08.07.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації В«ЗапоріжгазВ» , м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено - ПАТ В«ЗапоріжгазВ» ) до ОСОБА_1 об'єднаної установи комбінованого типу ясла-сад № 1 В«ПролісокВ» , Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка про стягнення 12930,92 грн. заборгованості, в тому числі 6545,41 грн. основного боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р., 1888,84 грн. пені, 4402,23 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 94,44 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2015р. порушено провадження у справі № 908/4046/15, справі присвоєно номер провадження справи 4/111/15, справа призначена до розгляду на 05.08.2015 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 05.08.2015 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін від 05.08.2015 р. розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та на підставі договору на постачання природного газу за регульованим №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р., ст., ст. 525, 526, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України, просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 об'єднаної установи комбінованого типу ясла-сад № 1 В«ПролісокВ» , Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка 12930,92 грн. заборгованості, в тому числі 6545,41 грн. основного боргу, 1888,84 грн. пені, 4402,23 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 94,44 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 05.08.2015 р. заявлені позовні вимоги відповідач визнав в частині стягнення 6545,41 грн. основного боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р., щодо вимог про стягнення пені, втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів заперечив.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

18.04.2014р. Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ЗапоріжгазВ» (позивачем у справі) та ОСОБА_1 об'єднаною установою комбінованого типу ясла-сад № 1 В«ПролісокВ» (відповідачем у справі) був укладений Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-Б-32032 , з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (Постачальник) зобов'язався постачати природний газ (ДК 016-2010 код 06.20.1 «Газ природний, скраплений або в газоподібному стані») відповідачу (Споживачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 10.1 Договору сторони передбачили, що Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк з 01.02.2014р. до 31.12.2014 р. Договір вважається продовженим на аналогочній період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Відповідно до пунктів 2.1 Договору договірні обсяги постачання газу відповідачу наводяться в Додатку № 2 до Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами був підписаний Додаток № 2 В«Договірні обсяги постачання природного газу на 2014 рікВ» , який є невід'ємною частиною Договору, який є невід'ємною частиною Договору.

Умовами пунктів 2.6 - 2.9 Договору сторони обумовили, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених в Додатку до Договору. Позивач до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє відповідачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою позивача. Відповідач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язаний повернути позивачу один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають регулюванню відповідно до Договору або у судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних позивача. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем.

Згідно з п. 3.3 Договору кількість реалізованого газу відповідачу визначається на межі балансової належності об'єктів відповідача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору.

На підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісячно акти приймання-передачі газу. (п. 3.5 Договору).

Розділом 4 В«Визначення вартості послуг за Договором та порядок розрахунківВ» Договору сторони встановили, що розрахунки за реалізований відповідачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додається: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ; податок на додану вартість за ставкою; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання природного газу. Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 і 4.2 Договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватися сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ, згідно умов Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу відповідачу. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем авансовими або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка № 2 до Договору . Відповідач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим . Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем виключно грошовими кошами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача. (п., п. 4.1 - 4.7 Договору).

Пунктом 5.3.3 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання оплачувати позивачу вартість поставленого газу, визначену на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов Договору №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р. у лютому 2015 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 30943,25 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом передачі-приймання природного газу №000003249 від 28.02.2015р.

При цьому, вказаний Акт передачі-приймання природного газу підписаний та скріплений печатками позивача і відповідача без жодних претензій та зауважень. (Оригінал зазначеного документу досліджувався судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія - залучена до матеріалів справи).

У відповідності до п. 5.1.2 Договору позивач зобов'язався забезпечити постачання газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що в порушення взятих на себе за умовами Договору зобов'язань відповідач у граничні строки оплату за природний газ не здійснив у повному обсязі. Внаслідок порушення взятих на себе зобов'язань, у відповідача виникла заборгованості у розмірі 6545,41 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та вимоги чинного законодавства, оплату за поставлений газ в сумі 6545,41 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ЗапоріжгазВ» у розмірі 6545,41 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На день розгляду спору відповідач оплату поставленого газу в повному обсязі суду не довів.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову в частині основного боргу та задовольнити вимоги про стягнення з відповідача 6545,41 грн. основного боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.2.2 Договору, який передбачає, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1888,84 грн. за період з 11.03.2015 р. по 19.06.2015 р Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату поставленого природного газу за Договором №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р. є обґрунтованою.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічні приписи встановлені ст.233 ГК України.

Частиною 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Керуючись вказаними нормами, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені та стягнути з відповідача суму 100,00 грн. пені. При цьому суд враховує, що загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність. Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання).

В даному випадку суд враховує, що відповідач є неприбутковою комунальною установою, яка фінансується з місцевого бюджету, порушення зобов'язань відбулось через несвоєчасність та недостатність бюджетного фінансування , яке не покрило в повній мірі розрахунки за газ за лютий 2015р.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 4402,23 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 94,44 грн. 3 % річних.

Факт порушення відповідачем грошового зобов'язання з оплати за договором №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р. судом встановлений. 3% річних нараховуються позивачем за загальний період з 11.03.2015р. по 19.06.2015р., інфляційні нараховуються позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за загальний період з березня 2015р. по травень 2015р.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок 3 % річних позивачем виконаний не вірно, допущено помилку при визначенні періоду, за який нараховується 3 % річних, а саме позивачем не враховані приписи п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», про те що, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача, за заявлений період, підлягає 91,90 грн. 3 % річних, тому саме ця сума стягується з відповідача на користь позивача.

Розрахунок втрат від інфляції грошових коштів судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно, тому сума 4402,23 інфляційних судом задовольняються.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача щодо безпідставності нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань судом відхиляються, оскільки у спорі про стягнення заборгованості, на відміну від деліктного позову, питання вини не має значення, бо навіть за її відсутності заборгованість має бути погашена. Крім того, згідно з ч.1ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Оскільки фактичними обставинами справи доведено факт порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати за договором №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р., то суд також вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Враховуючи все вище викладене у сукупності, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-Б-32032 від 18.04.2014р. доведеними, заснованими на законі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом частково в частині стягнення з ОСОБА_1 об'єднаної установи комбінованого типу ясла-сад № 1 В«ПролісокВ» , Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації В«ЗапоріжгазВ» 6545,41 грн. основного боргу, 100,00 грн. пені, 4402,23 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 91,90 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини. При цьому суд бере до уваги, що пеня була заявлена обґрунтовано, однак її розмір зменшено судом, тому судовий збір в цій частині також покладається на відповідача.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ЗапоріжгазВ» , м. Запоріжжя до ОСОБА_1 об'єднаної установи комбінованого типу ясла-сад № 1 В«ПролісокВ» , Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка задовольнити частково .

2. Стягнути з ОСОБА_1 об'єднаної установи комбінованого типу ясла-сад №1 В«ПролісокВ» (70100, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка, вул. Запорізька, 73, код ЄДРПОУ 34156393) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ЗапоріжгазВ» , (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, код ЄДРПОУ 03345716) 6545 (шість тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 41 коп. основного боргу, 100 (сто) грн. 00 коп. пені, 91 (дев'яносто одна) грн. 90 коп. 3 % річних, 4402 (чотири тисячі чотириста дві) грн. 23 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 1825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн. 65 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 07В» серпня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.