Рішення

від 13.05.2015 по справі 910/9048/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.05.2015Справа №910/9048/15 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В. За участю секретаря судового засідання Кот Т.М. Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовомПриватного підприємства "Торговий Дім Поляков", м.Черкаси доПриватного підприємства "Ескалібур", м.Київ простягнення 724,36 грн. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне підприємство "Торговий Дім Поляков" (надалі – ПП "Торговий Дім Поляков", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Ескалібур", (надалі – ПП "Ескалібур", відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 3 621,80 грн., штрафу 20% - 724,36 грн. Відповідно до заяви б/н від 29.04.2015р. Приватним підприємством "Торговий Дім Поляков" заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2  621,80 грн. – суми основного боргу та 724,36 грн. – штрафу 20%. Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 06.05.2015р. заявив вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Ескалібур" штрафу 20% в сумі 724,36 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором №4301 від 13.11.2014р. щодо оплати поставленої продукції в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору. Ухвалою від 10.04.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі №910/9048/15 та розгляд справи призначено на 06.05.2015р. Ухвалою господарського суду 06.05.2015р., у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 13.05.2015р. 12.05.2015р. позивач звернулось до суду із клопотанням про розгляд справи без участі представника ПП "Торговий Дім Поляков". Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.04.2015р. та відкладення розгляду справи від 06.05.2015р. відправлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 02192, м.Київ, вул.А.Малишка, будинок 3. Вищий господарський суд України у п.11 інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 14.04.2015р. відповідачем отримано ухвалу про порушення провадження по справі 10.04.2015р. Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило. Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами. За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/9048/15. Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. 13.11.2014р. між Приватним підприємством "Торговий Дім Поляков" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Ескалібур" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки №4301, згідно із п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, продукти харчування та інші товари (надалі – Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних. За змістом п.п.1.2, 3.5 договору поставки №4301 сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Накладна засвідчує факт поставки товару, його якість та кількість. Пунктом 3.3 договору поставки передбачено, що прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. Відповідно до п.4.2 договору, покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника на протязі 21 (двадцять один) календарних днів з моменту отримання товару або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання товару. Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено судом, на виконання умов договору №4301 від 13.11.2014р. позивач поставив відповідачу продукцію на суму 3 621,80 грн., що підтверджується видатковими накладними: -№КФ-0266390 від 15.11.2014р. на суму 374,98 грн.; -№КФ-0265570 від 14.11.2014р. на суму 1 234,67 грн.; -№КФ-0271006 від 20.11.2014р. на суму 911,51 грн.; -№КФ-0279005 від 28.11.2014р. на суму 1 100,64 грн. Вказані вище видаткові накладні підписані сторонами без зауважень і заперечень. Таким чином, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем обов'язку по поставці Приватному підприємству "Ескалібур" товару на загальну суму 3 621,80 грн. Як вказувалося вище, відповідно до п.4.2 договору, покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника на протязі 21 (двадцять один) календарних днів з моменту отримання товару або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання товару. Отже за видатковими накладними №КФ-0266390 від 15.11.2014р. на суму 374,98 грн.  кінцевий строк оплати 06.12.2014р., №КФ-0265570 від 14.11.2014р. на суму 1 234,67 грн. кінцевий строк оплати 05.12.2014р., №КФ-0271006 від 20.11.2014р. на суму 911,51 грн. кінцевий строк оплати 11.12.2014р., №КФ-0279005 від 28.11.2014р. на суму 1 100,64 грн. кінцевий строк оплати 19.12.2014р. Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №4301 від 13.11.2014р. зобов'язання не виконав, продукцію у визначений договором строк не оплатив. Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання). За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. За змістом п.5.4 договору поставки №4301 від 13.11.2014р., при порушенні покупцем умов п.4.2 договору на строк 45 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від простроченої суми. Позивачем на підставі п.5.4 зазначеного договору нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 724,36 грн. Перевіривши обставини справи, а також приймаючи до уваги, що після кінцевого строку оплати по видатковим накладним №КФ-0266390 від 15.11.2014р., №КФ-0265570 від 14.11.2014р., №КФ-0271006 від 20.11.2014р., №КФ-0279005 від 28.11.2014р. минуло більше ніж 45 днів, суд дійшов висновку, що розмір штрафу є обґрунтований та арифметично вірний: 3 621,80 грн./ 100% * 20%=724,36 грн. Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем. Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. За таких обставин, враховуючи, що позивачем позовні вимоги доведені повністю, вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства "Ескалібур" на користь Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" штрафу 20% у розмірі 724,36 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі. У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: Позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" до Приватного підприємства "Ескалібур" про стягнення 724,36 грн. задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства "Ескалібур" (02192, м.Київ, вул.А.Малишка, будинок 3, ЄДРПОУ 32204680) на користь Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" (18005 м.Черкаси, вулиця Чехова, будинок 41, ЄДРПОУ 32268131) штраф 20% у розмірі 724 (сімсот двадцять чотири) грн. 36 коп.; судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. У судовому засіданні 13.05.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено – 18.05.2015р. Суддя                                                                                                                     В.В. Князьков