Рішення

від 05.08.2015 по справі 910/17338/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015Справа №910/17338/15 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бел - Пак", м. Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна Інженерно-будівельна компанія", м. Київ, простягнення 22229,48 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Кагарлицька В.В. (довіреність №323 від 16.07.2015р.) від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бел - Пак" (надалі - ТОВ "Бел - Пак") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна Інженерно-будівельна компанія" (надалі - ТОВ "Регіональна Інженерно-будівельна компанія") про: стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 10152,02 грн. за договором підряду №63 від 01.02.2013р., 3% річних у розмірі 369,33 грн., інфляційних у розмірі 6729,46 грн., пені розмірі 3963,47 грн. та штрафу в розмірі 1015,20 грн.

Ухвалою від 08.07.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 910/17338/15 та розгляд справи призначено на 22.07.2015р.

20.07.2015р. через відділ діловодства господарського суду позивачем подано клопотання для залучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 05.08.2015р.

03.08.2015р. позивачем через відділ діловодства господарського суду подано клопотання для залучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав за позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог відповідачем не надано.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надані всі докази необхідні для прийняття рішення та беручи до уваги приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013р. між ТОВ "Бел - Пак" (підрядник) та ТОВ "Регіональна Інженерно-будівельна компанія" (замовник), було укладено договір підряду за №63 (надалі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника з використанням своїх механізмів та обладнання, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступну роботу по очищенню свердловини від корозійних та мінеральних відкладень (раскольматації), а також прочистка пор та капілярів при забойної зони, з метою відновлення дебіту (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору об'єм та вартість договірних робіт визначаються згідно актів виконаних робіт затверджених представниками замовника та підрядника, а також кошторисної документації.

Ціна договору включає в себе 300000 грн. 00 коп. (триста тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 50000 грн. 00 коп. Остаточна ціна становить згідно актів виконаних робіт, а також кошторисної документації (п.2.2. договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що оплата за цим договором проводиться згідно актів виконаних робіт.

Форма оплати - безготівкова, на розрахунковий рахунок підрядника. Розрахунки з підрядником за договором проводяться замовником не пізніше 5 днів після повного завершення робіт та підпису актів виконаних робіт (п.п. 3.2., 3.3. договору).

Згідно п. 4.1. договору, з урахуванням додаткових угод, №1 від 28.02.2013р., №2 від 30.04.2013р., №3 від 31.07.2013р., №4 від 31.10.2013р. до договору підрядник виконує роботи за даним договором та календарним планом цього договору у строки: з 01.02.2013р. по 31.12.2014р.

Наявність недоліків і строки їх усунення фіксуються двостороннім актом підрядника і замовника (п. 10.1. договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору, за період з 01.02.2013р. по 30.05.2014р. виконав роботи на загальну суму 225772,02 грн. Роботи було прийнято відповідачем за актами здачі-приймання виконаних робіт, разом з тим, відповідачем було частково виконано розрахунок з позивачем лише у розмірі 215620,00 грн., у зв'язку з чим у ТОВ "Регіональна Інженерно-будівельна компанія" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 10152,02 грн.

ТОВ "Бел - Пак" неодноразово зверталось до ТОВ "Регіональна Інженерно-будівельна компанія"з претензіями щодо оплати існуючої заборгованості, однак дані претензії залишено без відповіді, а заборгованість не оплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, 01.02.2013р. між сторонами у справі укладений договір підряду №63, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника з використанням своїх механізмів та обладнання, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити наступну роботу по очищенню свердловини від корозійних та мінеральних відкладень (раскольматації), а також прочистка пор та капілярів при забойної зони, з метою відновлення дебіту.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837 - ст.864 ЦК України.

Відповідно до актів здачі-прийняття виконаних робіт та кошторисної документації за період дії договору, а саме: з 01.02.2013р. по 30.05.2014р. на загальну суму 225772,02 грн., які підписано представниками сторін та скріплено їх печатками (копії в матеріалах справи а.с. 30 - 56 та а.с. 103 - 225), а оригінали досліджено у судовому засіданні) позивач роботи здав, а відповідач їх прийняв і жодних зауважень щодо якості робіт позивачу не надіслав.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за цим договором проводиться згідно актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3. договору розрахунки з підрядником за договором проводяться замовником не пізніше 5 днів після повного завершення робіт та підпису актів виконаних робіт.

Судом встановлено, що відповідно до актів здачі-прийняття виконаних робіт на загальну суму 225772,02 грн. позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, а відповідач розрахувався з позивачем частково, а саме: в сумі 215620,00 грн., що підтверджується довідкою банку та випискою по рахунку з 01.02.2013р. по 27.07.2015р (а.с. 101,102).

З урахуванням встановленого, відповідач безпідставно ухиляється від покладених на нього зобов'язань та не здійснює повного розрахунку у розмірі 10152,02 грн.

Отже, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 854 ЦК України відповідач повинен був оплатити виконані роботи остаточно у строк до 31.05.2014р. При цьому, як вбачається із матеріалів справи ТОВ "Регіональна Інженерно-будівельна компанія" свої зобов`язання за договором щодо повної оплати виконаних робіт не виконано, доказів погашення заборгованості у розмірі 10152,02 грн. відповідачем суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 10152,02 грн. визнаються судом обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 369,33 грн. та витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 6729,46 грн. за період з 01.01.2014р. по 08.06.2015р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 854 ЦК України та п. 3.3 договору відповідач повинен був оплатити виконані роботи у строк не пізніше ніж 31.05.2014р.

Із розрахунку позивача вбачається, що ТОВ "Бел - Пак " позивач нараховує інфляційні та 3% річних з 01.01.2014р., однак без урахування вимог частини другої статті 530 ЦК України.

Згідно розрахунку суду інфляційні втрати складають:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.01.2014 - 04.02.2014 3620 1.002 7.24 3627.24 13.04.2014 - 21.04.2014 4929.99 1.033 162.69 5092.68 22.04.2014 - 28.05.2014 8939.85 1.038 339.71 9279.56 29.05.2014 - 31.05.2014 5939.85 1.000 0.00 5939.85 01.06.2014 - 08.06.2015 10152.02 1.584 5931.36 16083.38 Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 6441,00 грн.

Розрахунок 3% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 3620 01.01.2014 - 04.02.2014 35 3 % 10.41 4929.99 13.04.2014 - 21.04.2014 9 3 % 3.65 8939.85 22.04.2014 - 28.05.2014 37 3 % 27.19 5939.85 29.05.2014 - 31.05.2014 3 3 % 1.46 10152.02 01.06.2014 - 08.06.2015 373 3 % 311.24 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 353,95 грн.

Згідно розрахунку суду, розмір 3% річних та інфляційних втрат за вказаний вище період становить 353,95 грн. та 6441,00 грн. відповідно.

Позивачем також заявлено до стягнення з ТОВ "Регіональна Інженерно-будівельна компанія" 3963,47 грн. пені.

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В абзацах 3, 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування закондавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом . Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами даного спору укладено договір підряду №63 від 01.02.2013р., в якому сторони не погодили відповідальність у вигляді пені, відтак сторони не передбачили права нарахування пені та штрафу за порушення строків виконання грошового зобов'язання. Також судом враховано, що спеціальний законодавчий акт, яким було б визначено право на нарахування пені, виходячи з характеру спірних правовідносин, відсутній.

Окрім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штраф 10% від суми невиконаного зобов'язання у розмірі 1015,20 грн.

У п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування закондавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України. У зв'язку з цим господарським судам необхідно мати на увазі таке. У господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 231 ГК України закріплено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту; якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

У зв'язку із тим, що у договорі сторони не погодили конкретний розмір штрафу за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, а також з огляду на те, що невиконане відповідачем договірне зобов'язання має саме грошовий характер, господарський суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для стягнення заявленого позивачем штрафу. (Аналогічна позиція викладена у постанові ВГСУ від 18.08.2010р. за №42/562).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме: 10152,02 грн. - основний борг, 353,95 грн. - 3% річних та 6441,00 грн. - інфляційні.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел - Пак" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна Інженерно-будівельна компанія" (04210, м. Київ, вул. Малиновського, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 37797103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел - Пак" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, будинок 10/10, офіс 61, ідентифікаційний код юридичної особи 31867211) основний борг у розмірі 10152 (десять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 353 (триста п'ятдесят три) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 6441 (шість тисяч чотириста сорок одна) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1392 (одна тисяча триста дев'яносто дві) грн. 84 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 05.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 10.08.2015р.

Суддя В.В. Князьков