Рішення

від 10.08.2015 по справі 910/14021/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015Справа №910/14021/15 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Сталь»

про стягнення 244754 грн.03 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.06.2015 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Сталь» (далі - ТОВ «НВП «Сталь») про стягнення 244754 грн. 03 коп., з яких: 238980 грн. 01 коп. - сума поставленого товару не в повному обсязі та неналежної якості, 1320 грн. 42 ком. - сума недопоставленого товару, 4453 грн. 60 коп. збитків.

Позов мотивований тим, що відповідачем, всупереч взятих на себе зобов'язань за договором поставки № НВ15018 від 18.02.2015, не було поставлено товар узгодженої кількості та якості, що згідно є підставами для повернення сплачених за товар коштів, а також відшкодування понесених позивачем з вини відповідача збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 порушено провадження у справі №910/14021/15 та справу призначено до розгляду на 22.06.2015.

22.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.06.2015 оголошено перерву до 13.07.2015.

13.07.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

У письмовому відзиві на позов в обгрунтування заперечень посилався на те, що позивачем заявлено вимоги стосовно невідповідності якості поставленого товару, коли відповідачем було відвантажено не неякісний товар, а інший асортимент товару, а тому обгрунтування вимог позову з посиланням на норми, які регулюють якість товару - безпідставні. Крім того, відповідач вказував, що позивачем не надано доказів, що товар, який досліджувався експертом Житомирської ТТП і за результатами дослідження якого складено Акт експертизи № В-1212 від 19.05.2015, поставлено саме відповідачем за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015). Крім того, наголошував і на відсутності підстав для відшкодування заявлених позивачем до стягнення збитків.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.07.2015 оголошено перерву до 27.07.2015.

27.07.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.07.2015 оголошено перерву до 03.08.2015.

30.07.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло доповнення до відзиву та клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 03.08.2015 не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судове засідання з'явився представник позивача, не заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також подав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено до 10.08.2015.

В судовому засіданні 10.08.2015 представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 10.08.2015 представників не направив, причин неявки суд не повідомив. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, як за адресою свого місцезнаходження, зазначеною у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 20663422, на яку було направлено ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 про відкладення розгляду справи, так і окремою телефонограмою за номером телефону, зазначеному у вказаному витягу.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи, подані обома сторонами, достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників відповідача в судове засідання, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні, що узгоджується і з приписами п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2015 між позивачем - ФОП ОСОБА_1, як покупцем, та відповідачем - ТОВ «НВП «Сталь», як постачальником, укладено договір поставки № НВ15018 (далі - договір поставки № НВ15018 від 18.02.2015), відповідно до умов якого постачальник зобовґязався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в даному договорі, металопрокат (далі - товар), асортимент, кількість та ціна якого вказані в рахунках/фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невідґємними частинами.

Пунктом 2.1 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 визначено, що якість товару, що поставляється, повинна відповідати нормативно - технічним характеристикам, вказаним у специфікаціях та супровідних документах на товар.

Згідно з пунктом 2.2 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках-фактурах та специфікаціях до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку - фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.

Відповідно до пункту 3.1 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем, з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та інших товаросупровідних документах. Ціна на товар може змінюватись в залежності від коливань середньоринкових ціна на металопрокат.

Пунктом 3.2 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 встановлено, що загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків.

Згідно з пунктом 3.4 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах, вказаних у специфікаціях до даного договору поставки. У разі одержання від покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків), постачальник має обовґязки з поставки товару лише на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку - фактурі. Допускається передача рахунку - фактури факсимільним звґязком.

Датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана у видатковій накладній (п. 4.4 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015).

Пунктом 5.1 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 визначено, що товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобовґязаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей. Постачальник не відповідає за недостачу товару, яка виникла після передачі товару покупцю.

Відповідно до пункту 5.2 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, покупець та постачальник дають згоду за здійснення приймання товару:

- за кількістю: в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, в частині, що не суперечить умовам даного договору;

- за якістю: в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, в частині, що не суперечить умовам даного договору.

Згідно з пунктом 5.3 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, при поставці товару на умовах самовивозу, приймання товару за кількістю відбувається на складі постачальника.

Пунктом 5.4 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 визначено, що у разі отримання покупцем товару, який не відповідає замовленню, покупець зобовґязаний прийняти його на відповідальне зберігання і негайно сповістити про це постачальника. Якщо такий товар реалізований третім особам, прийнятий до виробництва (переробки, використання, порізки) або якщо належне зберігання такого товару покупцем не забезпечено, то такий товар зараховується до виконання зобовґязань по договору.

Повноваження осіб на отримання товару, їх право розписуватись у видаткових накладних, підтверджується довіреністю, засвідченою належним чином (п. 5.5 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015).

Згідно з пунктом 8.1 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, у випадку виявлення недостачі (недотримання умов щодо кількості товару) або дефектів (недотримання умов щодо асортименту та якості товару) письмовий виклик поштою представника постачальника для участі в прийманні є обовґязковим. У випадку, якщо постачальник не надасть письмової відповіді на виклик, або дасть письмову відповідь про неможливість надсилання свого представника, приймання продукції проводиться за участю представника місцевої Торгово-промислової палати України.

Відповідно до пункту 8.2 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, претензії щодо якості поставленого товару можуть бути заявлені покупцем до постачальника в строк не пізніше 10 календарних днів з дня передачі товару. Претензія надається у письмовому вигляді та повинна супроводжуватись документами, що підтверджують викладені в претензії обставини.

Пунктом 8.3 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 визначено, що предґявлення претензії за якістю та асортиментом, допускається тільки у відношенні товару в стані поставки. Претензії щодо якості та асортименту металу, виявлені в процесі обробки металопродукції - не приймаються.

Відповідно до виставленого відповідачем позивачу рахунку - фактури № СФ-0001771 від 13.05.2015 (належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи), який містить відбиток печатки відповідача і підпис особи, яка виписала вказаний рахунок, відповідачем до оплати було заявлено загалом по наведеному рахунку 261 951 грн. 47 коп. (ПДВ 43 658 грн. 58 коп.) за поставку наступного товару:

- лист 6х2000х6000хст.09Г2С, кількість - 17 т., ціна без ПДВ - 11 666 грн. 67 коп., сума без ПДВ - 198 333 грн. 34 коп.;

- круг 28 ст. 20Х, кількість 0,127т., ціна без ПДВ - 17 605 грн. 83 коп., сума без ПДВ - 2 235 грн. 94 коп.;

- труба 80х80х8 ст. 09Г2С, кількість - 0,483т., ціна без ПДВ - 22 353 грн. 33 коп., сума без ПДВ - 10 796 грн. 66 коп.;

- труба 80х40х8 ст. 09Г2С, кількість - 0,310т., ціна без ПДВ - 22 345 грн. 00 коп., сума без ПДВ - 6 926грн. 95 коп.

Відповідно до виставленого відповідачем позивачу рахунку - фактури № СФ-0001788 від 13.05.2015 (належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи), який містить відбиток печатки відповідача і підпис особи, яка виписала вказаний рахунок, відповідачем до оплати було заявлено загалом по наведеному рахунку 16 791 грн. 94 коп. (ПДВ 2 798 грн. 66 коп.) за поставку наступного товару:

- круг 110 ст. 20, кількість 400.000 кг, ціна без ПДВ - 17 грн. 38 коп., сума без ПДВ - 6 950 грн. 00 коп.;

- круг 80 ст. 20, кількість 240.000 кг, ціна без ПДВ - 17 грн. 38 коп., сума без ПДВ - 4 170 грн. 00 коп.;

- круг 65 ст. 20х, кількість 160.000 кг, ціна без ПДВ - 17 грн. 96 коп., сума без ПДВ - 2 873 грн. 28 коп..

Крім того, відповідно до виставленого відповідачем позивачу рахунку - фактури № СФ-0001833 від 18.05.2015 (належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи), який містить відбиток печатки відповідача і підпис особи, яка виписала вказаний рахунок, відповідачем до оплати було заявлено загалом по наведеному рахунку 6 011 грн. 92 коп. (ПДВ 1001 грн. 99 коп.):

- круг 100 ст. 20, кількість 195.000 кг, ціна без ПДВ - 22 грн. 38 коп., сума без ПДВ - 4 364 грн. 10 коп.;

- труба 30х40х4 алюм., кількість 3.000 м, ціна без ПДВ - 215 грн. 28 коп., сума без ПДВ - 645 грн. 83 коп.

Згідно з платіжним дорученням № 1967 від 13.05.2015 (належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи), позивачем було сплачено відповідачу 261 142 грн. 63 коп. з призначенням платежу «оплата за круг, лист, трубу зг рах. 1771 від 13.05.2013 з ПДВ20% -43523,77 грн.».

При цьому, позивач вказував, що станом на 13.05.2015 у постачальника перед покупцем існувала кредиторська заборгованість в сумі 808 грн. 84 коп., у звґязку з чим наведена сума була зарахована в часткову оплату рахунку - фактури № СФ-0001771 від 13.05.2015, а тому за наведеним рахунком було сплачено 261 142 грн. 63 коп.

Згідно з платіжним дорученням № 1983 від 13.05.2015 (належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи), позивачем було сплачено відповідачу 16 791 грн. 94 коп. з призначенням платежу «оплата за круг, лист, трубу зг рах. 1788 від 13.05.2013 з ПДВ20% -2798,66 грн.».

18.05.2015 позивач листом № 18/05 просив відповідача, частину коштів, сплачених по рахунку № СФ-0001771 від 13.05.2015 за платіжним дорученням № 1967 від 13.05.2015 в сумі 6 011 грн. 92 коп. вважати оплатою по рахунку № СФ-0001833 від 18.05.2015.

В свою чергу, позивачем було виписано довіреності на отримання від відповідача матеріальних цінностей, а саме:

- за довіреністю № 111500295 від 14.05.2015 уповноважено ОСОБА_4 (водій автотранспортного засобу) та ОСОБА_5 (водій автотранспортного засобу) на отримання товарно - матеріальних цінностей по рахунку № СФ-0001771 від 13.05.2015 та рахунку № СФ-0001788 від 13.05.2015, а саме: круг 110ст. 20 кількістю 400 кг, круг 80 ст. 20 кількістю 240 кг, круг 65 ст. 20Х кількістю 160 кг, лист 6х2000х6000 кількістю 17 000 кг, круг 28 ст.20Х кількістю 127 кг, труба 80х80х8 кількістю 483 кг, труба 80х40х8 кількістю 310 кг.;

- за довіреністю № 111500301 від 18.05.2015 уповноважено ОСОБА_4 (водій автотранспортного засобу) на отримання товарно - матеріальних цінностей по рахунку № СФ-0001833 від 18.05.2015, а саме: круг 100 ст.20 кількістю 195 кг, труба 30х40х4 алюм. кількістю 3м.

Також, позивачем до матеріалів позову надано видаткову накладну № РН-150503 від 15.05.2015 (замовлення: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015), в якій зі сторони відповідача в графі «Від постачальника» міститься підпис директора ОСОБА_6, який посвідчено печаткою, а зі сторони позивача в графі «Отримав» зазначено, що ОСОБА_4 за довіреністю № 1115000295 від 14.05.2015 отримано наступний товар загалом на суму 241 663 грн. 14 коп.:

- лист 6х2000х6000 ст.09Г2С у кількості 17.070 тон, ціна без ПДВ - 11 666 грн. 67 коп., сума без ПДВ 199 150 грн. 01 коп.;

- круг 28 ст.20Х кількістю 0,127 тон, ціна без ПДВ - 17 605 грн. 83 коп., сума без ПДВ - 2 235 грн. 94 коп.

Також, у наведеній видатковій накладній № РН-150503 від 15.05.2015 міститься напис «від руки» комірника ОСОБА_7 про те, що ним 18.05.2015 о 17:10 год. по наведеній накладній замість листа 6х2000х6000 ст.09Г2С у кількості 17.070 тон було фактично отримано лист 5х2000х6000 в кількості 30 листів загальною масою 13.390 т.

18.05.2015 комісією, скликаною позивачем, а саме: комірником ОСОБА_8, механіком ОСОБА_9, юрисконсульта ОСОБА_2, головного бухгалтера ОСОБА_10, було складено та підписано Акт невідповідності видаткової накладної № РН-150503 від 18.05.2015, оскільки по наведеній накладній фактично отримано круг 28 ст.20х в кількості 0.127 тон та лист 5х2000х6000 в кількості 30 листів загальною масою 13.390 т., замість листа 6х2000х6000 ст.09Г2С у кількості 17.070 тон., що є невідповідністю кількості та якості товару, зазначеній у цій накладній.

Відповідно до видаткової накладної № РН-180503 від 18.05.2015 на суму 12 955 грн. 99 коп. (замовлення: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015), яка зі сторони відповідача підписана директором ОСОБА_6 та посвідчена печаткою відповідача, а зі сторони позивача - ОСОБА_4 за довіреністю № 111500295 від 14.05.2015, представником позивача отримано товар загалом на суму 12 955 грн. 99 коп.: труба 80х80х8 ст.09Г2С у кількості 0,483т., ціна без ПДВ - 22 353 грн. 33 коп., сума без ПДВ - 10 796 грн. 66 коп.

Відповідно до видаткової накладної № РН-180504 від 18.05.2015 на суму 6 011 грн. 92 коп. (замовлення: рахунок - фактура № СФ-0001833 від 18.05.2015), яка зі сторони відповідача підписана директором ОСОБА_6 та посвідчена печаткою відповідача, а зі сторони позивача - ОСОБА_4 за довіреністю № 111500301 від 18.05.2015, представником позивача отримано товар загалом на суму 6 011 грн. 92 коп.: круг 100 ст. 20, кількість 195.000 кг, ціна без ПДВ - 22 грн. 38 коп., сума без ПДВ - 4 364 грн. 10 коп.; труба 30х40х4 алюм., кількість 3.000 м, ціна без ПДВ - 215 грн. 28 коп., сума без ПДВ - 645 грн. 83 коп.

Відповідно до видаткової накладної № РН-150502 від 15.05.2015 на суму 16 791 грн. 94 коп. (замовлення: рахунок - фактура № СФ-0001788 від 13.05.2015), яка зі сторони відповідача підписана директором ОСОБА_6 та посвідчена печаткою відповідача, а зі сторони позивача - ОСОБА_5 за довіреністю № 111500295 від 14.05.2015, представником позивача отримано товар загалом на суму 16 791 грн. 94 коп.: круг 110 ст. 20, кількість 400.000 кг, ціна без ПДВ - 17 грн. 38 коп., сума без ПДВ - 6 950 грн. 00 коп.; круг 80 ст. 20, кількість 240.000 кг, ціна без ПДВ - 17 грн. 38 коп., сума без ПДВ - 4 170 грн. 00 коп.; круг 65 ст. 20х, кількість 160.000 кг, ціна без ПДВ - 17 грн. 96 коп., сума без ПДВ - 2 873 грн. 28 коп.

Позивач листом б/н повідомив відповідача про те, що 15.05.2015 відповідно до видаткової накладної № РН-150503 від 15.05.2015 та рахунку - фактури № СФ-0001771 від 13.05.2015 постачальником був поставлений товар покупцю, а саме: лист 6х2000х6000 ст.09Г2С у кількості 17.070 тон. Однак, після отримання товару, покупцем було виявлено, що товар не відповідає замовленню, а саме: не співпадає товщина замовленого металопрокату, що є меншою від замовленої. Позивач, на підставі п. п. 2.1, 5.1, 5.4 та п. 8 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, просив направити уповноваженого представника відповідача для участі у прийманні товару за адресою: м.Житомир, вул. Коростишевська, 45.

Відповідач, у відповідь на лист позивача б/н, отриманий відповідачем 19.05.2015, листом вих. №45/05-15 від 19.05.2015 повідомив про те, що для зґясування обставин поставки металопрокату відповідно до видаткової накладної № РН-150503 від 15.05.2015 просив надіслати документи, які необхідні для визначення доцільності направлення представника відповідача для участі в прийманні отриманого товару, а саме: детальну інформацію щодо невідповідності поставленого товару замовленню, а саме: яка розбіжність в товщині стінки.

В свою чергу, позивачем було замовлено в Житомирській торгово-промисловій палаті експертизу щодо перевірки якості продукції (товщини листів) вимірювальним методом та перевірка маси партії металопрокату (лист 6х2000х6000 ст.09Г2С), за результатами якої експертом Пантус В.Й. складено Акт експертизи № В-1212 від 19.05.2015, який зареєстрований в Житомирській ТТП 19.05.2015.

Так, відповідно до Акту експертизи № В-1212 від 19.05.2015, на підставі наданих документів: видаткової накладної № РН-150503 від 15.05.2015, рахунку - фактури № СФ-0001771 від 13.05.2015, заводського сертифіката якості № НВ15018 від 18.02.2015 (п. 10), договору поставки № НВ1 5018 від 18.02.2015 (п. 11), експертом надано висновок, що в двох автомобілях НОМЕР_3, НОМЕР_4, які прибули в адресу ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1, знаходилися фактично 30 листів 5х2000х6000 ст.09Г2С (автомобіль НОМЕР_3 - 14 листів, автомобіль НОМЕР_4-16 листів) загальною масою 13,390т.

Крім того, згідно констатуючої частини Акту експертизи № В-1212 від 19.05.2015, яка викладена у додатку до акту експертизи і є його невідґємною частиною, експертизою встановлено, що на території ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, експерту предґявлено 2 вантажні автомобілі з металопрокатом (лист 6х2000х6000 ст.09Г2С), що надійшли на адресу ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «НВП «Сталь» згідно договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 по видатковій накладній № РН-150503 від 15.05.2015. Експертом ЖТТВ в присутності представників вантажоодержувача ФОП ОСОБА_1 був проведений огляд автомобілів. Автомобіль НОМЕР_3 заповнений 14 металевими листами ст.09Г2С, автомобіль НОМЕР_4 заповнений 16 металевими листами ст.09Г2С, а також проведено заміри товщини предґявлених металевих листів. Заміри проводилися згідно п. 18 (а) ГОСТ 19903-74, на відстані не менше як 100мм від торця, та не менше як 40 мм від кромки. На кожному листі було проведено 6 замірів.

Результати замірів листів на автомобілі НОМЕР_3:

Лист № п/пРозмір1 (мм)Розмір2 (мм)Розмір3 (мм)Розмір4 (мм)Розмір5 (мм)Розмір6(мм) 1. 5,0 4,7 4,8 4,8 4,6 5,0 2. 5,1 4,8 4,9 5,3 5,4 4,9 3. 5,0 4,7 4,7 4,8 4,9 5,1 4. 5,0 4,6 4,9 4,9 4,6 4,7 5. 5,0 4,6 4,9 4,7 4,9 4,9 6. 5,1 4,9 4,9 5,0 4,7 5,0 7. 5,2 5,0 5,2 5,2 5,1 5,0 8. 5,0 4,9 5,3 5,1 4,9 5,0 9. 5,2 5,1 4,8 4,8 5,0 5,1 10. 5,2 4,7 4,6 4,7 4,8 4,9 11. 4,9 4,8 4,7 5,1 5,0 5,0 12. 5,0 4,8 4,7 4,6 4,9 5,0 13. 5,0 5,0 4,9 4,8 4,9 5,0 14. 4,8 4,9 5,0 4,8 4,7 4,9 Результати замірів листів на автомобілі НОМЕР_4

Лист № п/пРозмір1 (мм)Розмір2 (мм)Розмір3 (мм)Розмір4 (мм)Розмір5 (мм)Розмір6(мм) 1. 4,6 4,6 4,8 4,9 4,7 4,6 2. 4,8 4,7 4,7 4,7 4,8 4,9 3. 4,7 4,6 4,7 4,9 4,7 4,7 4. 4,6 4,7 4,8 4,9 4,6 4,7 5. 4,7 4,7 4,9 4,7 4,8 5,0 6. 4,7 4,7 5,0 4,8 4,7 4,6 7. 4,9 4,6 4,7 4,8 4,7 4,9 8. 4,6 4,6 4,7 4,9 4,6 4,6 9. 4,7 4,7 4,8 4,7 4,7 4,6 10. 5,2 5,1 5,0 5,0 5,0 5,2 11. 4,7 4,6 4,6 4,6 4,6 4,7 12. 4,7 4,6 4,6 4,7 4,6 4,8 13. 4,9 4,8 4,7 4,7 4,7 4,7 14. 4,9 4,6 4,7 4,7 4,7 4,7 15. 4,8 4,7 4,8 4,8 4,6 5,0 16. 5,0 4,8 4,9 4,8 4,8 4,9 Згідно таб. 3 ГОСТ 19903-74 при товщині листа від 5,5мм до 7,5мм граничне відхилення при ширині від 1500мм до 2000мм при нормальній точності прокату відхилення по товщині складає + 0,40мм - 0,60мм.

Заміри проводилися штангенциркулем ШЦ-ІІ-200-0,1 повіреним в третьому кварталі 2014 р.

Експертом ЖТПП в присутності представників вантажоодержувача ФОП ОСОБА_1 (юрисконсульта ОСОБА_2, механіка ОСОБА_9) була проведена перевірка маси металевих листів.

Зважування проводилося вагами типу СВК-10000 Д, зав.№5412, повіреними 06.06.2014р., (межа допустимої похибки в діапазонах понад 2000 кг ±15 кг, межа зважування в діапазоні від 100 кг до 10000 кг). Загальна маса пред'явленого металопрокату ст.09Г2С - 13,390т.

Всього за результатами проведення перевірки встановлено, що в двох автомобілях НОМЕР_3, НОМЕР_4, фактично знаходилося 30 листів 5x2000x6000 ст.09Г2С, (автомобіль НОМЕР_3 - 14 листів, автомобіль НОМЕР_4 - 16 листів) загальною масою 13,390 т.

Копія Акту експертизи № В-1212 від 19.05.2015, який зареєстрований в Житомирській ТТП 19.05.2015, направлена позивачем відповідачу разом з документами, на які посилається експерт, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи, а також описом вкладення у лист.

Крім того, довідкою від 22.05.2015 позивач повідомив відповідача про те, що товар, отриманий згідно договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 та видаткової накладної № РН-150503 від 15.05.2015, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також, позивачем до матеріалів позову було надано заводські сертифікати якості виробника товару, згідно яких замовлений відповідачем товар за маркою сталі 09Г2С має товщину 6мм.

В свою чергу, відповідачем листом № 107/05-15 від 29.05.2015 повідомлено позивача про те, що відповідач не має можливості направити свого представника. Орієнтовна дата, коли прибуде представник - 10.06.2015.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина 1). Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобовґязаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно зі ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Статтею 679 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

За приписами ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п.п. 16, 20, 29, 40 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 (далі - Інструкція), у разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції) отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. При нез'явленні представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції робиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю. За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленню його за викликом одержувача (покупця) перевірка робиться: за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виконавець (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції. За результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених в п.п. 19 та 20 даної Інструкції, складається акт про фактичну кількість і комплектність отриманої продукції. Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю. Претензія з постачання продукції невідповідної за якістю, комплектністю, тарою, упаковкою та маркуванням стандартам, технічним умовам, пред'являється покупцем виробнику (постачальнику) у встановлений термін.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що позивачем при прийманні продукції за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015) було виявлено розбіжність між замовленою та поставленою продукцією, яка, за твердженням позивача, полягає у тому, що замість листа 6х2000х6000 ст.09Г2С у кількості 17.070 тон було фактично отримано лист 5х2000х6000 в кількості 30 листів загальною масою 13.390 т.

Так, на виконання умов пункту 8.1 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, позивачем було повідомлено відповідача про виявлену невідповідність продукції по якості та запропоновано на підставі п. п. 2.1, 5.1, 5.4 та п. 8 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 направити уповноваженого представника відповідача для участі у прийманні товару за адресою: м.Житомир, вул. Коростишевська, 45. Крім того, суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про необхідність направлення свого представника для участі у прийманні товару, про що свідчить зокрема його лист-відповідь №45/05-15 від 19.05.2015.

Проте, відповідачем як всупереч п. п. 5.2, п 8.1 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, п.п. 16, 29, 40 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 не було направлено свого представника для участі у прийманні товару, у звґязку з чим суд дійшов висновку, що позивачем було обгрунтовано здійснено приймання продукції за якістю за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015) за участі представника місцевої Торгово-промислової палати України, а саме експерта Пантус В.Й., яким складено Акт експертизи № В-1212 від 19.05.2015, який зареєстрований в Житомирській ТТП 19.05.2015.

З урахуванням наведеного, судом в порядку ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України приймається Акт експертизи № В-1212 від 19.05.2015 Житомирської торгово-промислової палати як належний і допустимий доказ, отриманий внаслідок застосування спеціальних знань акредитованим експертом, який підтверджує, що за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015) позивачем отримано фактично товар: листи з якісними характеристиками товщини 5х2000х6000 ст.09Г2С.

Довод відповідача про те, що позивачем не надано доказів, що товар, який досліджувався експертом Житомирської ТТП і за результатами дослідження якого складено Акт експертизи № В-1212 від 19.05.2015, поставлено саме відповідачем за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015) - судом відхиляється як безпідставний та необгрунтований, оскільки не був доведений належними та допустимими доказами в розумінні вимог ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позивачем у відповідності як до умов договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, так і Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7, при виявленні невідповідності товару вимогам ГОСТ, ТУ було викликано представника відповідача, при неявці якого було складено Акт експертизи № В-1212 від 19.05.2015 Житомирської торгово-промислової палати на підтвердження невідповідності якості товару (стосовно товщини листів), узгодженого сторонами у договорі та оплаченого позивачем, та фактично отриманого від відповідача за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015), а саме: замість листів 6х2000х6000 ст.09Г2С фактично отримано листи 5х2000х6000.

Крім того, доводи відповідача про те, що позивачем заявлено вимоги стосовно невідповідності якості поставленого товару, коли відповідачем було відвантажено не неякісний товар, а інший асортимент товару - судом відхиляються як безпідставні та необгрунтовані з огляду на наступне.

Ч. 4 статті 180 Господарського кодексу України визначає, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ч. 1 статті 15 Господарського кодексу України визначено, що у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови. Застосування стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим для: суб'єктів господарювання, якщо на стандарти є посилання в технічних регламентах; учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти; виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Статтею 268 Господарського кодексу України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до міждержавних стандартів ДСТУ 19903-74 встановлені граничні відхилення по товщині прокату при ширині, згідно якого нормальна точність прокату листового шириною більше 1500 мм. до 2000 мм. по товщині від 5,5 мм. до 7,5 мм. становить + 0,40 мм. та - 0, 60 мм.

З урахуванням наведеного, судом становлено, що згідно вимог чинного законодавства якість товару - це сукупність його властивостей і харак теристик, які додають йому здатність задовольняти обумов лені або передбачувані потреби покупця відповідно до призначення то вару, і залежно від характеру властивостей показники якості по діляються на такі групи: показники призначення (функціона льні); показники надійності, ергономічні показники; естети чні, показники технологічності, показники транспортабель ності; показники стандартизації й уніфікації ; патентно-правові показники; екологічні показники; показники безпеки; економічні показники і показники однорідності.

Крім того, суд зазначає, що у Акті експертизи № В - 1212 від 19.05.2015 Житомирської торгово - промислової палати дослідження проводилось саме щодо перевірки якості продукції (товщини листів) вимірювальним методом, тобто якість продукції за товщиною.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що поставлений відповідачем позивачу товар за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015) в частині поставки листів 5х2000х6000 замість узгодженої якості листів 6х2000х6000 ст.09Г2С - не відповідає саме стандарту узгодженої сторонами якості товару, вимогам державних стандартів ДСТУ 19903-74, що підтверджено Актом експертизи № В - 1212 від 19.05.2015 Житомирської торгово - промислової палати, а отже, відповідачем було порушено свої зобовґязання за договором поставки № НВ15018 від 18.02.2015 щодо поставки товару узгодженої якості, що суперечить і приписам ст. 268 Господарського кодексу України, ст. 673 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд враховує і те, що у видатковій накладній № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015) маса отриманого позивачем товару складає 17,070 т, проте, Акт експертизи № В-1212 від 19.05.2015 Житомирської торгово-промислової палати містить відомості про те, що за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015) позивачем фактично отримано листи 5х2000х6000 масою 13,390 т.

Пунктом 5.1 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 визначено, що товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобовґязаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей. Постачальник не відповідає за недостачу товару, яка виникла після передачі товару покупцю.

Таким чином, суд, дослідивши наявні матеріали справи та умови договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, дійшов висновку, що оскільки сторонами у договорі поставки № НВ15018 від 18.02.2015 встановлено порядок прийняття товару по кількості саме в момент передачі обумовленого товару, а тому єдиним належним та допустимим доказом щодо прийняття товару по кількості є підписана сторонами в момент прийняття товару видаткова накладна № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015), а Акт експертизи № В - 1212 від 19.05.2015 Житомирської торгово - промислової палати не приймається судом в якості належного та допустимого доказу щодо підтвердження маси товару в момент його передачі за вищенаведеною видатковою накладною.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наявними первинними документами підтверджується отримання позивачем за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015) товару хоча і неналежної якості (замість листа 6х2000х6000 ст.09Г2С фактично отримано лист 5х2000х6000), проте узгодженою масою 17.070 т. згідно зазначеної видаткової накладної.

Також, відповідач у своєму відзиві та поясненні посилається на те, що ним було відвантажено не неякісний товар, а інший асортимент товару, проте відповідач не надав жодних підтверджуючих документів який саме асортимент товару, з якими якісними характеристиками був відвантажений замість листів 6х2000х6000 ст. 09Г2С, що не дає можливості встановити, який саме товар по факту було відвантажено, і чи його якісні характеристики відповідають сертифікату виробника та вимогам міждержавних стандартів ДСТУ 19903-74, оскільки не має початкової товщини листів від якої потрібно відштовхуватись при визначенні точності прокату листового шириною більше 1500 мм. до 2000 мм. по товщині згідно вищенаведених стандартів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України невідповідність по якості (щодо товщини) отриманого ним від відповідача товару за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015), а саме: замість листів 6х2000х6000 ст.09Г2С фактично отримано листи 5х2000х6000. Відповідач вказаних обставин не спростував.

Крім того, суд враховує і те, що згідно з пунктом 5.3 договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015, при поставці товару на умовах самовивозу, приймання товару за кількістю відбувається на складі постачальника, тобто з моменту отримання представником позивача товар за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015), від відповідача до позивача перейшло право власності на обумовлений у видатковій накладній товар у обумовленій масі 17.070 т., яка не була перевірена представником позивача в момент отримання товару, а згідно умов договору купівлі - продажу поставки № НВ15018 від 18.02.2015 прийняття позивачем товару у власність відбувається в момент отримання товару і підписання видаткової накладної.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено того факту, що відповідачем було поставлено іншу кількість товару за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015), ніж та, що наведена у накладній, а саме: 17.070т.

Також, суд зазначає і про те, що довідкою від 22.05.2015 позивач повідомив відповідача про те, що товар, отриманий згідно договору поставки № НВ15018 від 18.02.2015 та видаткової накладної № РН-150503 від 15.05.2015, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а тому відповідач не позбавлений права реалізувати в встановленому законом порядку вимоги щодо повернення товару.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовано того факту, що всупереч вимогам чинного законодавства України відповідачем за видатковою накладною № РН-150503 від 15.05.2015 (підстава: рахунок - фактура № СФ-0001771 від 13.05.2015) було передано позивачу товар, який не відповідає узгодженій сторонами якості товару, вимогам державних стандартів ДСТУ 19903-74, що підтверджено Актом експертизи № В - 1212 від 19.05.2015 року Житомирської торгово - промислової палати.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач істотно порушив господарське зобов'язання щодо передання товару належної якості (виявлення недоліків, які не можна усунути), що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України є підставою для повернення сплаченої позивачем за товар грошової суми в розмірі 238 980 грн. 01 коп., що складає суму оплаченого і поставленого товару неналежної якості.

Крім того, судом встановлено, що згідно рахунку - фактури № СФ-0001771 від 13.05.2015 сторонами було узгоджено обовґязок відповідача з поставки товару: лист 6х2000х6000 ст.09Г2С в кількості 17.070 т. на загальну суму 238 000 грн. 00 коп. з ПДВ, а згідно накладної № РН-150503 від 15.05.2015 відвантажено товар на суму 238980,01 грн. з ПДВ, тобто на 980 грн. 00 коп. з ПДВ більше від оплаченого, а тому в рахунок оплати різниці у 980грн. 00 коп. з ПДВ були зараховані кошти по залишку непоставленого по цьому ж рахунку - фактурі товару: труби 80х40х8 ст.09Г2С на загальну суму 2 300 грн. 42 коп. з ПДВ. Таким чином, відповідачем не було поставлено позивачу товар на суму 1320 грн. 42 коп. (2 300 грн. 42 коп. - 980 грн.00 коп. = 1 320 грн. 42 коп.).

Частиною 2 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, оскільки товар за видатковими накладними за договором поставки № НВ15018 від 18.02.2015 був оплачений позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (№ 1967 від 13.05.2015 та № 1983 від 13.05.2015), проте, згідно накладної № РН-150503 від 15.05.2015 відвантажено товар на суму 238 980,01 грн. з ПДВ, тобто на 980 грн. 00 коп. з ПДВ більше від оплаченого, та в рахунок оплати різниці у 980грн. 00 коп. з ПДВ були зараховані кошти по залишку непоставленого по цьому ж рахунку - фактурі товару: труби 80х40х8 ст.09Г2С на загальну суму 2 300 грн. 42 коп. з ПДВ., а тому сума попередньої оплати у розмірі 1320 грн. 42 коп., на яку товар відповідачем поставлено не було, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в силу приписів ч. 2 статті 670 та ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти у розмірі 238980 грн. 01 коп., що є вартістю оплаченого і поставленого товару неналежної якості, а також 1 320 грн. 42 коп. здійсненої попередньої оплати за товар, який не було поставлено на вказану суму.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача, загалом за розрахунком позивача, 4453 грн. 60 коп. збитків, понесених позивачем внаслідок перевезення неякісного товару (4 000 грн. 00 коп.) та вартості проведеної експертизи (456 грн. 60 коп.), розглянувши яку суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Приписами ст.. 224 Господарського кодексу України врегульовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

З огляду на положення ст.22 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Тобто, застосовуючи дані статті необхідно встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) шкода; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між заявленою позивачем до стягнення сумою збитків і неправомірною поведінкою відповідача, що є необхідною передумовою притягнення особи до господарсько-правової відповідальності, позаяк виплата позивачем вартості перевезень автотранспортом третіх осіб та оплата проведення експертизи здійснені позивачем, як суб'єктом господарювання, на виконання власних договірних зобов'язань перед третьою особою, а в частині оплати проведення експертизи - згідно покладеного саме на нього обовґязку здійснювати прийняття товару за участю представника відповідної ТТП, а отже понесені позивачем витрати не є безпосередньо пов'язаними з діями (бездіяльністю) відповідача. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем недоведено наявності усіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. 224 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4 453 грн. 60 коп. збитків, завданих внаслідок поставки неякісного товару - є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Сталь» (код ЄДРПОУ 38736408; місцезнаходження: 04077 м. Київ, вул. Дніпроводська, 1-А, офіс 60) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_8, місцезнаходження: АДРЕСА_2) грошові кошти у сумі 238980 (двісті тридцять вісім тисяч девґятсот вісімдесят) грн. 01 коп., що є вартістю оплаченого і поставленого товару неналежної якості, 1320 (одну тисячу триста двадцять) грн. 42 коп., що є сумою попередньої оплати за товар, який не було поставлено, та 4806 (чотири тисячі вісімсот шість) грн. 01 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення підписано: 17.08.2015.

Суддя І.М. Отрош