Рішення

від 04.08.2015 по справі 910/9000/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"04" серпня 2015 р. Справа № 910/9000/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вал-Інвест», м. Бориспіль про стягнення 22350,51 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 01.08.2015 № 01/08 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вал-Інвест» (далі - відповідач) про стягнення 22350,51 грн., з яких 20736 грн. основний борг, 642,81 грн. інфляційні втрати, 374,49 грн. 3% річних та 597,21 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

В процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 20.05.2015, якою керуючись ст. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми 3% річних та збільшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми інфляційних втрат та просить суд стягнути з відповідача 20736 грн. основного боргу, 1099,01 грн. інфляційних втрат та 56,24 грн. 3% річних.

На адресу суду від позивача надійшло клопотання від 04.08.2015, яким він в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України відмовився від позову в частині заявленої до стягнення суми процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 597,21 грн. та зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми 3% річних, та просить суд стягнути з відповідача 20736 грн. основного боргу, 1099,01 грн. інфляційних втрат та 20,45 грн. 3% річних.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана позивачем заява про відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ГПК України, господарський суд вважає за можливе її прийняти, а провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 20736 грн. основного боргу, 1099,01 грн. інфляційних втрат та 20,45 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеного клопотання від 04.08.2015 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач по видатковій накладній від 23.01.2015 № 141 поставив відповідачу товар на суму 20736 грн., а відповідач на підставі довіреності від 22.01.2015 № 19 вказаний товар отримав. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Для оплати поставленого товару позивачем було виставлено рахунок від 22.01.2015 № 164 на суму 20736 грн.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 06.02.2015 № 350-02, якою позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість у розмірі 20736 грн. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у лист від 06.02.2015, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі заявленої до стягнення суми 20736 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 20736 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 20736 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за період прострочення лютий 2015 з простроченої суми складають 1099,01 грн.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних за період прострочення з 14.02.2015 по 25.02.2015 з простроченої суми складають 20,45 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача у вказаній частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20736 грн. основного боргу, 1099,01 грн. інфляційних втрат та 20,45 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 597,21 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

2. Решту позовних вимог задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вал-Інвест» (08306, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котовського, 81, ідентифікаційний код 34818099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофторг» (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3-Є, ідентифікаційний код 34891912) 20736 (двадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. основного боргу, 1099 (одну тисячу дев'яносто дев'ять) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 20 (двадцять) грн. 45 коп. 3% річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 10.08.2015.