Рішення

від 11.08.2015 по справі 911/1765/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"11" серпня 2015 р. Справа № 911/1765/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Приватного підприємства «Термо-Крим» про стягнення 3543,56 грн. за участю представників:

прокуратури:ОСОБА_1 - посв. від 15.12.2014р. № 030835 позивача 1:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином позивача 2:ОСОБА_2 - дов. від 18.04.2014р. № 14-100 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені можливими засобами зв'язку суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - перший позивач), Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - другий позивач) до Приватного підприємства «Термо-Крим» (далі - відповідач) про стягнення 3543,56 грн., з яких 212,98 грн. інфляційні втрати, 555,21 грн. 3% річних, 2775,38 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 12.11.2012р. № 12/1161-БО-19 щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у строки визначені договором.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представник другого позивача повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник другого позивача, надав суду докази відправки службою доставки на адресу відповідача копію ухвали господарського суду Київської області від 24.04.2015р. про порушення провадження у справі.

Перший позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач, повідомлений можливими засобами зв'язку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка першого позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників позивача 1 та відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника другого позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Приватним підприємством «Термо-Крим» було укладено договір купівлі-продажу природного газу від 12.11.2012р. № 12/1161-БО-19 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець - другий позивач зобов'язується передати у власність покупцю - відповідачу у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія» «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установа та організаціями та іншими споживачами (далі - споживачам покупцям).

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 171,6 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м): у листопаді - 67,5 тис.куб.м., у грудні - 104,1 тис.куб.м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

У відповідності до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м газу становить 3509 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78 грн., кріт того ПДВ - 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 жовтня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору другий позивач у період з листопада 2012 року по грудень 2012 року включно поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 278748,51 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2012р. на суму 114496,90 грн., від 31.12.2012р. на суму 164251,61 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошових зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ, прокурор просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку прокурора інфляційні втрати з простроченої суми за загальний період прострочення з грудня 2012 по березень 2013 включно складають 212,98 грн., 3 % річних з простроченої суми за період з 14.12.2012 по 04.03.2013 включно складають 555,21 грн.

Здійснений прокурором розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога прокурора про стягнення з відповідача 212,98 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з урахуванням заявлених прокурором періодів, стягненню підлягають 3 % річних з прострочених сум в розмірі 540,93 грн. В решті заявленої до стягнення суми 3% річних в розмірі 14,28 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

На підставі п. 7.2 договору прокурор просить стягнути з відповідача за прострочення оплати вартості поставленого природного газу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком прокурора за загальний період прострочення з 14.12.2012р. по 04.03.2013р. включно складає 2775,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно із частиною 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року № 14 (далі - постанова) день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

При нарахуванні пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, прокурор включає день фактичної сплати суми заборгованості в період часу, за який здійснюється стягнення пені, що суперечить п. 1.9 вказаної постанови, у зв'язку з чим суд здійснив власний розрахунок пені.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з врахуванням п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року № 14 та зазначених прокурором періодів нарахування пені, стягненню підлягає пеня з прострочених сум в розмірі 2704,02 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 71,36 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Враховуючи те, що відповідач розрахунки за поставлений природний газ здійснив з порушенням строку, передбаченого п. 6.1 договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 212,98 грн., 3% річних в сумі 540,93 грн., пені в сумі 2704,02 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 цього ж Закону органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно п. 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, позаяк спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Термо-Крим» (95017, ОСОБА_2 Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Федька, 49, ідентифікаційний код 32681317) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 212 (двісті дванадцять) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 540 (п'ятсот сорок) грн. 93 коп. 3% річних, 2704 (дві тисячі сімсот чотири) грн. 02 коп. пені.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Термо-Крим» (95017, ОСОБА_2 Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Федька, 49, ідентифікаційний код 32681317) в доход Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 17.08.2015.