Рішення

від 12.08.2015 по справі 910/18513/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015Справа №910/18513/15

За позовомДержавного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» ДоПриватного підприємства «Профіт Майстер» Простягнення 3 460,00 грн. Суддя Смирнова Ю.М. Представники сторін: від позивачаКожушко Є.О. - представник за довіреністю від відповідачане з'явився На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 3 460,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/18513/15, розгляд справи призначено на 12.08.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 12.08.2015 заявлений позов підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позов мотивований тим, що відповідачем не було здійснено поставку замовленої позивачем продукції, вартість якої позивач сплатив на підставі виставленого відповідачем рахунку - фактури № СФ2093 від 27.08.2012.

Відповідач в судове засідання 12.08.2014 представників не направив, причин неявки представника суд не повідомив. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місцезнаходження, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача в судове засідання, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні, що узгоджується і з приписами п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначав позивач у позові, 27.08.2012 між позивачем - ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», як покупцем, та відповідачем - ПП «Профіт Майстер», як постачальником, досягнуто домовленості щодо замовлення позивачем і поставки відповідачем товару загалом на суму 3 460,00 грн. (з ПДВ): полоса 0,1х100ст.30.ХГСА (10 кг), полоса 0,2х100ст.30.ХГСА (10 кг); полоса 0,3х100ст.30.ХГСА (10 кг); полоса 0,5х100ст.30.ХГСА (10 кг).

На виконання досягнутих домовленостей, відповідачем було виставлено позивачу на оплату рахунок - фактуру № СФ2093 від 27.08.2012 загалом на суму 3 460,00 грн. (з ПДВ) за товар: полоса 0,1х100ст.30.ХГСА (10 кг), полоса 0,2х100ст.30.ХГСА (10 кг); полоса 0,3х100ст.30.ХГСА (10 кг); полоса 0,5х100ст.30.ХГСА (10 кг).

Згідно платіжного доручення № 2080 від 21.09.2012 на суму 3 460,00 грн., позивач сплатив відповідачу 3460,00 грн. з призначенням платежу: «зг. рах. № 2093 від 27.08.12р. за полоси ст. 30ХГСА; без укладення договору».

Однак, відповідач товар, зазначений у рахунку - фактурі № СФ2093 від 27.08.2012 на суму 3460,00 грн., позивачу не поставив.

17.10.2013 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 2995/10, в якій позивач вказуючи на те, що відповідачем не було здійснено поставку обумовленого товару, вартість якого оплачена позивачем в сумі 3 460,00 грн., просив повернути суму здійсненої передоплати.

Претензія № 2995/10 від 17.10.2013 отримана відповідачем 21.10.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України, виникли правовідносини поставки шляхом укладення відповідного договору у спрощений спосіб, оскільки відповідачем, як постачальником, було виставлено відповідачу до оплати рахунок - фактуру № СФ2093 від 27.08.2012 на суму 3460,00 грн. щодо оплати узгодженого асортименту товару, а відповідачем зазначений рахунок було оплачено, що підтверджується платіжним дорученням № 2080 від 21.09.2012 на суму 3460,00 грн.

Проте, відповідач, як постачальник, свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару на суму 3 460,00 грн. не виконав. Таким чином, позивач на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, якою передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, на яку товар поставлено не було, заявив відповідачу вимогу - претензію № 2995/10 від 17.10.2013 про повернення останнім 3 460,00 грн. здійсненої передоплати.

Але відповідачем сума здійсненої позивачем передоплати у розмірі 3460,00 грн., на яку товар поставлено не було, повернута позивачу не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору суду не надано.

За таких обставин позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Профіт Майстер» (код ЄДРПОУ 38021294, місцезнаходження: 02121 м.Київ, Харківське шосе, 180/21, кв. 73) на користь Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (місцезнаходження: 54037 м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4; код ЄДРПОУ 09794409) 3460 (три тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп. заборгованості , а також 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.08.2015.

Суддя Ю.М.Смирнова