Рішення

від 11.08.2015 по справі 911/1759/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"11" серпня 2015 р. Справа № 911/1759/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Державної установи «Кримський державний медичний університет імені ОСОБА_1» про стягнення 135663,18 грн. за участю представників:

прокуратури:ОСОБА_2 - посв. від 15.12.2014р. № 030835 позивача 1:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином позивача 2:ОСОБА_3 - дов. від 18.04.2014р. № 14-100 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені можливими засобами зв'язку суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - перший позивач), Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - другий позивач) до Державної установи «Кримський державний медичний університет імені ОСОБА_1» (далі - відповідач) про стягнення 135663,18 грн., з яких 120769,78 грн. основний борг, 7495,02 грн. інфляційні втрати, 1171,30 грн. 3% річних, 6227,08 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013р. № 1456/14-ТЕ(Т)-19 щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у строки визначені договором.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представник другого позивача повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Перший позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач, повідомлений можливими засобами зв'язку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка першого позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників позивача 1 та відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника другого позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Державною установою «Кримський державний медичний університет імені ОСОБА_1» було укладено договір купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 № 1456/14-ТЕ(Т)-19 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець - позивач 2 зобов'язується передати у власність покупцю - відповідачу у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілкам та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 910 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): у січні - 130 тис. куб. м, у лютому 130 тис. куб. м, у березні - 110 тис. куб. м, у квітні - 80 тис. куб. м, у травні 50 тис. куб. м, у червні - 30 тис. куб. м, у липні - 0 тис. куб. м, у серпні - 0 тис. куб. м, у вересні - 40 тис. куб. м, у жовтні - 60 тис. куб. м., у листопаді - 130 тис. куб. м., у грудень - 150 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

У відповідності до п. 5.2 договору в редакції додаткової угоди від 31.01.2014р. № 1 до договору ціна за 1000 куб.м газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору другий позивач у січні 2014 поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 120769,78 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2014р. на суму 120769,78 грн., Зазначений акт приймання-передачі природного газу підписаний в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач всупереч умов укладеного між другим позивачем та відповідачем договору не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ по зазначеному акту приймання-передачі природного газу в строки визначені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у зазначеному вище періоді, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 120769,78 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що прокурором правомірно заявлено позов про стягнення 120769,78 грн. заборгованості за поставлений природній газ.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошових зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ, прокурор просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку прокурора інфляційні втрати з простроченої суми за загальний період прострочення з лютого 2014 року по квітень 2014 року включно складають 7495,02 грн., 3 % річних з простроченої суми за період з 14.02.2014 по 11.06.2014 складають 1171,30 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з урахуванням заявленого прокурором періоду, стягненню підлягають інфляційні втрати з простроченої суми в розмірі 7487,73 грн. В решті заявленої до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 7,29 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Здійснений прокурором розрахунок 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога прокурора про стягнення з відповідача 1171,30 грн. 3 % річних підлягає задоволенню.

На підставі п. 7.2 договору прокурор просить стягнути з відповідача за прострочення оплати вартості поставленого природного газу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком прокурора за загальний період прострочення з 14.02.2014 по 11.06.2014 складає 6227,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений прокурором розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога прокурора про стягнення з відповідача 6227,08 грн. пені підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем 2 на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 120769,78 грн. основного боргу, 7487,73 грн. інфляційних втрат, 1171,30 грн. 3% річних, 6227,08 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 цього ж Закону органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно п. 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, позаяк спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної установи «Кримський державний медичний університет імені ОСОБА_1» (95006, ОСОБА_3 Республіка Крим, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7, ідентифікаційний код 01896719) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 120769,78 (сто двадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 78 коп. основного боргу, 7487 (сім тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 1171 (одну тисячу сто сімдесят одну) грн. 30 коп. 3% річних, 6227 (шість тисяч двісті двадцять сім) грн. 08 коп. пені.

3. Стягнути з Державної установи «Кримський державний медичний університет імені ОСОБА_1» (95006, ОСОБА_3 Республіка Крим, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7, ідентифікаційний код 01896719) в доход Державного бюджету України 2713 (дві тисячі сімсот тринадцять) грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 17.08.2015.