Рішення

від 17.08.2015 по справі 915/1136/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2015 року Справа № 915/1136/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 01.06.2015р.,

представника відповідача: ОСОБА_3, дов. №243/01-04 від 14.04.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного підприємства Будівельна фірма «Автошляхбуд -САА»

(54007, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 34)

до відповідача : Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40)

про : стягнення 372523,90 грн. по Договору підряду №12/09-12 від 06.09.2012,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 372523,9 грн. заборгованості за договором №12/09-12 від 06.09.2012 на виконання робіт по капітальному ремонту.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №12/09-12 від 06.09.2012 відповідач своєчасно та в повному обсязі не здійснив розрахунки за виконані та прийняті роботи у загальному розмірі 372523,9 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, однак листом №828/01-03 від 11.08.2015 (а.с.41-42) повідомив суд, що обсяг заборгованості перед ПП «БФ «Автошляхбуд-САА» за виконання роботи по договору про закупівлю робіт за державні кошти №12/09-12 від 06.09.2012 органами Державної фінансової інспекції України не підтверджено та просить суд відкласти розгляд справи на строк проведення контрольних заходів і отримання висновків Державної фінансової інспекції в Миколаївській області щодо обсягів кредиторської заборгованості управління перед ПП «БФ «Автошляхбуд-САА».

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст.77 ГПК України господарський суд може відкласти розгляд справи в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, у випадках, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідачем не надано суду документальних доказів початку проведення ДФІ в Миколаївській області перевірки та строків її проведення. Відкладення розгляду справи на строк проведення контрольних заходів Державною фінансовою інспекцією в Миколаївській області суперечитиме приписам ГПК України та призведе до затягування розгляду справи та порушення процесуальних прав іншої сторони.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність висновків ДФІ в Миколаївській області не є підставою, яка унеможливлює розгляд справи в даному судовому засіданні.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та листі №828/01-03 від 11.08.2015.

У судовому засіданні 17.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

06.09.2012 між Управлінням житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації, як замовником, та ПП будівельною фірмою «Автошляхбуд-САА», як підрядником, був укладений Договір №12/09-12 на виконання робіт по капітальному ремонту, відповідно до умов якого, підрядник зобов'язався у 2012 році виконати, а замовник - прийняти і оплатити роботи з капітального ремонту дороги по вул. Комсомольській від буд.№1 до буд. №46 в с.Кир'яківка Миколаївського району Миколаївської області (надалі - Договір №12/09-12).

Відповідно до умов п.3.1 Договору №12/09-12, договірна ціна робіт складає 532177,0 грн. в т.ч. ПДВ 88696,17 грн.

Розділом 4 договору його учасники погодили порядок здійснення оплати. Так, розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати замовником підряднику авансу в розмірі 30% від договірної ціни, на підставі наданого підрядником рахунку (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1404 від 09.10.2006). Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних матеріалів, конструкцій, виробів, інших матеріально-технічних ресурсів та виконання робіт. Підрядник протягом трьох місяців з дня надходження коштів як попередньої оплати (аванс) підтверджує їх використання згідно актом виконаних робіт або проміжним актом про використання коштів за призначенням. (п.4.1).

Усі платіжні документи за даним договором оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Підрядник надсилає замовникові рахунок протягом 3-х днів з дня підписання акту виконаних робіт (п.4.2). До рахунку додаються документи про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт (ф.№КБ-2в, ф.№КБ-3). Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовником (п.4.3).

Оплату виконаних робіт замовник проводить поетапно по мірі надходження з бюджету цільових коштів на оплату видатків по будівництву (реконструкції) об'єкту в сумі, що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету. Подальша оплата виконаних робіт здійснюється при наступних надходженнях коштів з бюджету до проведення повного розрахунку (умова із відкладальною обставиною відповідно до ч.1 ст.212 ЦК України) (п.4.4).

Пунктом 5.1 договору строк (термін) виконання робіт визначений до 31 грудня 2012 року.

За змістом пунктів 6.1.2 та 6.1.3 Договору №12/09-12 замовник зобов'язався: приймати виконані роботи на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт (ф.№КБ-2в. ф.№КБ-3) протягом 5 робочих днів з дати одержання акту приймання виконаних робіт; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи.

Згідно пунктів 6.3.1 та 6.4.1 Договору №12/09-12 підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки встановлені цим договором, а також має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконання робіт.

Відповідно до умов п.10.1 Договору №12/09-12, він вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2012, а в частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання.

На виконання умов договору позивач у грудні 2012 року виконав роботи з капітального ремонту дороги по вул. Комсомольській від буд. №1 до буд. №46 в с.Кир'яківка Миколаївського району Миколаївської області загальною вартістю 532177,0 грн.

Відповідач прийняв виконані роботи належним чином та без зауважень, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (за формою №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (за формою №КБ-3), які підписані представниками замовника та підрядника 28.11.2012 без зауважень та заперечень.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, перерахувавши позивачу 159653,1 грн., що підтверджується копією виписки по особовому рахунку №2600388894001 від 23.10.2012 (а.с.31-34). Тобто, залишок боргу за договором №12/09-12 склав 372523,9 грн.

Позивач стверджує, що станом на день звернення з позовом до суду заборгованість за договором відповідачем не сплачена.

В матеріалах справи міститься акт звіряння розрахунків від 12.02.2014, з якого вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 372523,9 грн. за Договором №123/09-12.

Дослідивши та оцінивши відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодекс, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умови пункту 4.4 Договору №12/09-12 фактично містять відкладальну умову щодо оплати виконаних робіт - по мірі надходження з бюджету цільових коштів на оплату видатків по будівництву (реконструкції) об'єкту в сумі, що не перевищує розмір фактично наданих коштів з бюджету.

Згідно з ч.1 ст.212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, з огляду на положення норм статей 212, 251, 252 Цивільного кодексу України, надходження коштів з державного бюджету не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати фактично виконаних робіт.

Отже, зазначена умова договору не є підставою вважати таким, що не настав (або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету) строк виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт, оскільки вказана умова стосується порядку проведення розрахунків, а не визначення строку оплати.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 28.04.2014 у справі №910/3934/14, в постанові від 05.12.2013 у справі №910/6273/13, в постанові від 31.08.2011 у справі №47/81.

Вказівка в Договорі №12/09-12 на те, що оплата виконаних робіт пов'язана з надходженням коштів з Державного бюджету не є встановленням строку виконання зобов'язання відповідачем, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.ч.1, 2 ст.252 Цивільного кодексу України).

Умовами укладеного між сторонами Договору №12/09-12 не визначено строку виконання зобов'язання, та терміну, що визначався б календарною датою, до якої відповідач повинен був би розрахуватися або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Така ж подія як надходження коштів з державного бюджету не може розцінюватись як така, що має неминуче настати.

Враховуючи відсутність у договорі, встановленого сторонами, строку виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд дійшов висновків, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20.04.2015 направив відповідачу вимогу №21/20.04.2015 про сплату заборгованості за Договором №12/09-12 в сумі 372523,9 грн. протягом семи днів з дня пред'явлення цієї вимоги.

Вказана вимога була отримана відповідачем 22.04.2015, що підтверджується відміткою про отримання на копії вимоги (а.с.30), однак останній відповіді не надав, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів здійснення розрахунків за виконані та прийняті роботи у сумі 372523,9 грн. за Договором №12/09-12 або документів, які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків чи спростовували би здійснений позивачем розрахунок суми боргу.

Посилання відповідача на проведення перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача та можливе коригування розміру заборгованості, як на підставу неможливості здійснити розрахунок з позивачем, судом відхиляються, оскільки вказані обставини не є такими, що можуть звільнити відповідача від обов'язку виконати умови договору.

За приписами ч.1 ст.32 та ст.33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст.43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 372523,9 грн. заборгованості по Договором №12/09-12 обґрунтовані, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до ст..49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації, 54030, м.Миколаїв, вул.Шевченка, 40 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 03365676) на користь Приватного підприємства «Будівельна фірма «Автошляхбуд-САА», 54007, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 34 (р/р260090230577 в АТ «БМ Банк» м.Київ, МФО 380913, код ЄДРПОУ 24057950) заборгованість за договором №12/09-12 від 06.09.2012 у сумі 372523,9 грн. та судовий збір у сумі 7450,48 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 20 серпня 2015 року.

Суддя М.В.Мавродієва