Рішення

від 14.03.2011 по справі 14/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2011 р. Справа № 14/9

за позовом ВАТ " Сарненський завод мостових технологічних конструкцій"

до відповідача 1- Публічне акціонерне товариство " Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" до відповідача-2: ТзОВ "Сарненський завод високовольтних опор"

про розірвання договору поруки

Суддя Марач В.В.

Представники:

Від позивача : представник по довіреності ОСОБА_1

Від відповідача-1 : представник по довіреності ОСОБА_2

Від відповідача-2: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" (надалі Позивач або ВАТ "СЗМТК") звернулося в господарський суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" (надалі Відповідач-1 або ПАТ АК "Промінвестбанк" або Банк) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарненський завод високовольтних опор" (надалі Відповідач-2 або ТзОВ "СЗВО") в якому просить розірвати договір поруки №26/07 від 11 січня 2007 року, укладений між ВАТ " Сарненський завод мостових технологічних конструкцій" та ЗАТ " Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк". Свої вимоги Позивач обгрунтовує наступним.

Відповідно до ст.. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність.

Однак незважаючи на вказану норму закону, Відповідач 1 та Відповідач 2 неодноразово вносили зміни до кредитного договору №23/07 від 11.01.2007 року без згоди поручителя внаслідок яких збільшувався його обсяг відповідальності зокрема:

26.10.2007 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено договір №1531 про внесення змін до кредитного договору№23/07 від 11.01.2007 року. Серед змін кредитного договору була зміна в п.2.1., якою фактично було збільшено розмір кредитної лінії до 6 394 350,00 доларів США.

31.10.2008 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено договір №1114/08 про внесення змін до кредитного договору№23/07 від 11.01.2007 року. Серед змін кредитного договору була зміна в п.3.2. якою збільшили відсоткову ставку за користування кредитом, зокрема 12,5% річних по кредиту наданому в доларах США, та 19% річних по кредиту наданому в гривнях.

24.02.2009 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено договір №58/09 про внесення змін до кредитного договору№23/07 від 11.01.2007 року. Серед змін кредитного договору була зміна в п.3.2. якою збільшили відсоткову ставку за користування кредитом, зокрема 11,5% річних по кредиту наданому в доларах США, та 19% річних по кредиту наданому в гривнях.

Таким чином вищенаведеними договорами укладеними між Позивачем та Відповідачем 1 були внесені зміни до кредитного договору №23/07 від 11.01.2007 року, якими було змінено основне зобов'язання, внаслідок чого було збільшено обсяг відповідальності Відповідача 2, як поручителя Відповідача 1.

Тому вважає, що порука Відповідача 2, яка виникла на підставі договору поруки №26/07 від 11.01.2007 є припиненою.

Відповідно до ст. 651 ЦК України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідач - ПАТ АК "Промінвестбанк" надав суду відзив на позов в якому вимог Позивача не визнає Посилаючись при цьому на те, що паралельно з укладенням між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 Договорів про внесення змін до Кредитного договору, якими збільшувалася (порівняно з початковою сумою кредиту - 4 394 350 доларів США) сума наданого Позичальнику кредиту (а саме : Договір про внесення змін №1531/07 від 26.10.2007р. - 6 394 350 доларів США та Договір про внесення змін №1882/07 від 26.12.2007р. - 5 844 350 доларів США), між Відповідачем 1, Позивачем та Відповідачем 2 укладалися відповідні Договори про внесення змін до Договору поруки №26/07 від 11.01.2007р., а саме : Договір про внесення змін №1634/07 від 12.11.2007р. - 6 394 350 доларів США та Договір про внесення змін №1894/07 від 27.12.2007р. - 5 844 350 доларів США).

Щодо посилання Позивача на зміну відсоткової ставки за кредитом, то Відповідач-1 зазначає наступне.

Зобов'язання Відповідача 2 щодо сплати процентів за користування кредитом передбачено пп.2. п.2.1. Договору поруки.

Вказаний підпункт Договору поруки не передбачає будь-якого конкретно визначеного розміру процентів, за сплату яких поручався б Відповідач 2.

Натомість зазначається, що Поручитель (Позивач) надає згоду та зобов'язується перед Кредитором (Відповідачем 1) "виконати зобов'язання по сплаті несплачених Позичальником процентів нарахованих за користування кредитом" та передбачених Кредитним договором.

Тобто всіх нарахованих (незалежно від їх розміру) та несплачених Позичальником (Відповідачем 2) Кредитору (Відповідачу 1) процентів за користування кредитом.

Оскільки вказаний підпункт (пп.2. п.2.1.) Договору поруки не містить будь-якого зазначення розміру процентів (початковий/мінімальний, будь-який інший), та не встановлює будь-якої межі їх збільшення, говорити про обмеження відповідальності Позивача (Поручителя) за сплату процентів якимось конкретним розміром процентів, немає жодних правих підстав.

Вказана норма Договору поруки повністю кореспондується з відповідною нормою Цивільного кодексу України, а саме - ч.2. ст.554, відповідно до якої:

"Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків., якщо інше не встановлено договором поруки ".

Договором поруки, зокрема п. 2.2., встановлено: "У випадку невиконання або прострочення виконання Позичальником зобов"язань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і Позичальник".

Виходячи із вищевказаного аналізу норм Договору поруки та відповідних норм Цивільного кодексу України, вважає, що Позивач (Поручитель), підписавши Договір поруки, надав згоду та прийняв на себе зобов'язання нести відповідальність та сплачувати всі передбачені та нараховані за Кредитним договором (та несплачені Позичальником) проценти за користування кредитом, незалежно від їх розміру (їх збільшення або зменшення), у тому ж розмірі що і Позичальник, тобто у розмірі передбаченому Кредитним договором, (а також договорами про внесення змін до нього, які є невід"ємною частиною Кредитного договору). Відповідач-2 відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання повторно не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №33001. 0680241 0.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов"язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Вказані дії відповідача свідчать про недобросовісне користування належними йому, як стороні у судовому процесі, процесуальними правами.

За наведених обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

До розгляду справи по суті представник Позивача подав клопотання в якому просить зупинити провадження у справі №14/9 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ТОВ «Сарненський завод високовольтних опор» про розірвання договору поруки до вирішення по суті справи за позовом ВАТ «Сарненський завод високовольтних опор» до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Рівненське центральне відділення Промінвестбанк» про визнання недійсним кредитного договору.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Представник Позивача по-перше, не надав суду доказів того, що за його позовною заявою до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Рівненське центральне відділення Промінвестбанк» про визнання недійсним кредитного договору господарським судом порушено провадження у справі, по-друге в поданому клопотанні представник не обгрунтував, яким чином зазначені справи пов"язані і чому справу №14/9 неможливо розглянути до вирішення позову Відкритого акціонерного товариства «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій» до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Рівненське центральне відділення Промінвестбанк» про визнання недійсним кредитного договору.

Крім того слід зазначити, що справа про визнання недійсним кредитного договору і справа про розірвання договору поруки, укладеного на забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором, не є пов"язаними.

Таким чином суд вважає, що підстави для зупинення провадження у справі №14/9 відсутні.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

11 січня 2007 року між ВАТ «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій» ЗАТ Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком від імені якого діяла Рівненська філія Центрального відділення Промінвестбанку та ТОВ «Сарненський завод високовольтних опор» був укладений договір поруки №26/07.

Відповідно до умов вищевказаного договору ВАТ «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій» виступав у якості поручителя по виконанню зобов'язань позичальника ТОВ «Сарненський завод високовольтних опор» перед кредитором ЗАТ Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком від імені якого діяла Рівненська філія Центрального відділення Промінвестбанку по кредитному договору №23/07 від 11.01.2007 року укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2.

Відповідач 1 та Відповідач 2 неодноразово вносили зміни до кредитного договору №23/07 від 11.01.2007 року внаслідок яких збільшувався обсяг відповідальності зокрема:

26.10.2007 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено договір №1531 про внесення змін до кредитного договору№23/07 від 11.01.2007 року. Серед змін кредитного договору була зміна в п.2.1., якою фактично було збільшено розмір кредитної лінії до 6 394 350,00 доларів США.

31.10.2008 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено договір №1114/08 про внесення змін до кредитного договору№23/07 від 11.01.2007 року. Серед змін кредитного договору була зміна в п.3.2. якою збільшили відсоткову ставку за користування кредитом, зокрема 12,5% річних по кредиту наданому в доларах США, та 19% річних по кредиту наданому в гривнях.

24.02.2009 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено договір №58/09 про внесення змін до кредитного договору№23/07 від 11.01.2007 року. Серед змін кредитного договору була зміна в п.3.2. якою збільшили відсоткову ставку за користування кредитом, зокрема 11,5% річних по кредиту наданому в доларах США, та 19% річних по кредиту наданому в гривнях.

Таким чином вищенаведеними договорами укладеними між Позивачем та Відповідачем 1 були внесені зміни до кредитного договору №23/07 від 11.01.2007 року, якими було змінено основне зобов'язання, внаслідок чого було збільшено обсяг відповідальності Відповідача 2, як поручителя Відповідача 1.

Паралельно з укладенням між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 Договорів про внесення змін до Кредитного договору, якими збільшувалася (порівняно з початковою сумою кредиту - 4 394 350 доларів США) сума наданого Позичальнику кредиту (а саме : Договір про внесення змін №1531/07 від 26.10.2007р. - 6 394 350 доларів США та Договір про внесення змін №1882/07 від 26.12.2007р. - 5 844 350 доларів США), між Відповідачем 1, Позивачем та Відповідачем 2 укладалися відповідні Договори про внесення змін до Договору поруки №26/07 від 11.01.2007р., а саме : Договір про внесення змін №1634/07 від 12.11.2007р. - 6 394 350 доларів США та Договір про внесення змін №1894/07 від 27.12.2007р. -5 844 350 доларів США).

Таким чином твердження Позивача про те, що без його згоди збільшувався обсяг його відповідальності, як Поручителя за основним зобов"язанням (Кредитним договором) не відповідає дійсності та не підтверджується матеріалами справи.

Щодо посилання Позивача на зміну відсоткової ставки за кредитом, то слід зазначити наступне.

Зобов'язання Відповідача 2 щодо сплати процентів за користування кредитом передбачено пп.2. п.2.1. Договору поруки.

Вказаний підпункт Договору поруки не передбачає будь-якого конкретно визначеного розміру процентів, за сплату яких поручався б Відповідач 2.

Натомість зазначається, що Поручитель (Позивач) надає згоду та зобов'язується перед Кредитором (Відповідачем 1) "виконати зобов'язання по сплаті несплачених Позичальником процентів нарахованих за користування кредитом та передбачених Кредитним договором".

Тобто всіх нарахованих (незалежно від їх розміру) та несплачених Позичальником (Відповідачем 2) Кредитору (Відповідачу 1) процентів за користування кредитом.

Оскільки вказаний підпункт (пп.2. п.2.1.) Договору поруки не містить будь-якого зазначення розміру процентів (початковий/мінімальний, будь-який інший), та не встановлює будь-якої межі їх збільшення, говорити про обмеження відповідальності Позивача (Поручителя) за сплату процентів якимось конкретним розміром процентів, немає жодних правих підстав.

Вказана норма Договору поруки повністю кореспондується з відповідною нормою Цивільного кодексу України, а саме - ч.2. ст.554, відповідно до якої:

"Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків., якщо інше не встановлено договором поруки ".

Договором поруки, зокрема п. 2.2., встановлено: "У випадку невиконання або прострочення виконання Позичальником зобов"язань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і Позичальник".

Виходячи із вищевказаного аналізу норм Договору поруки та відповідних норм Цивільного кодексу України, Позивач (Поручитель), підписавши Договір поруки, надав згоду та прийняв на себе зобов'язання нести відповідальність та сплачувати всі передбачені та нараховані за Кредитним договором (та несплачені Позичальником) проценти за користування кредитом, незалежно від їх розміру (їх збільшення або зменшення), у тому ж розмірі що і Позичальник, тобто у розмірі передбаченому Кредитним договором, (а також договорами про внесення змін до нього, які є невід"ємною частиною Кредитного договору).

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, на яку посилається Позивач, як на правову підставу для розірвання Договору поруки, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не доведено, а матеріалами справи не встановлено, що зі сторони Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" допущено істотне порушення Договору поруки №26/07 від 11 січня 2007 року.

Крім того суд зазначає, що Позивач в позовній заяві необгрунтовано ототожнює поняття "припинення договору поруки" та "розірвання договору поруки".

Відповідно до норм чинного законодавства України припинення договору поруки не є підставою для його розірвання.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку про безпідставність та необгрунтованість вимог Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій", а відтак вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову

Суддя Марач В.В.

підписано "21" березня 2011 р.