Ухвала

від 26.06.2012 по справі 5019/981/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2012 р. Справа № 5019/981/12

Суддя Пашкевич І.О. розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради та Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі КП «Теплотранссервіс»)

до ЖБК "РАДУГА" про стягнення 48 554 грн. 92 коп.

В засіданні приймали участь:

Від Рівненської міської ради: не з'явився.

Від КП «Теплотранссервіс»: ОСОБА_1 (довіреність № 01-10/9 від 04.01.2012р.).

Від відповідача: ОСОБА_2 (голова правління).

Від прокуратури: ОСОБА_3 (посвідчення № 44 від 13.06.2012р.).

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Суть спору: Заступник прокурора м. Рівне звернувся в інтересах держави в особі Рівненської міської ради та КП "Теплотранссервіс" до ЖБК «Радуга»про стягнення 48 554 грн. 92 коп. в тому числі, 46337 грн. 53 коп. основного боргу, 1740 грн. 54 коп. пені, 336 грн. 88 коп. 3% річних та 139 грн. 97 коп. збитків від інфляції згідно Договору на відпуск теплової енергії № 1736 від 15.10.2009 року.

Через канцелярію суду від представників позивача та прокуратури надійшла заява від 25.06.2012 р. про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 44 000 грн. 00 коп. основного боргу, 845 грн. 72 коп. пені, 336 грн. 88 коп. 3% річних, 139 грн. 97 коп. збитків від інфляції. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 26.06.2012р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Просять позов задоволити.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

КП "Теплотранссервіс" - підприємство та ЖБК «Радуга»- споживач 15.10.2009р. уклали договір №1736 на відпуск теплової енергії з додатками (надалі в тексті Договір) (а.с. 22-26). Згідно з п.п. 1.1, 1.4 Договору підприємство зобов'язувалося відпускати теплову енергію в приміщення споживача за адресою: м. Рівне, вул. Вербова, 4, а споживач - своєчасно (не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим) оплачувати її вартість (п.5.4 Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Згідно п. 1.2. Договору відпуск теплової енергії здійснюється після під'єднання і заключення даного Договору між постачальником і споживачем на підставі проектної, інвентарної та технічної документації.

На виконання умов Договору КП "Теплотранссервіс" здійснило ЖБК «Радуга»відпуск теплової енергії. Cпоживач не виконав належним чином зобов'язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 44 000 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи.

Згідно п. 3.2.1. Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Відповідно до пункту 6.3.3. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних від простроченої суми та сплачує основний борг з урахуванням індексу інфляції.

За прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, позивачем на суму боргу в період з 11.02.2012р. по 30.05.2012р. нараховано пеню в розмірі 845 грн. 72 коп. (а.с. 42). Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 11.03.2011р. по 26.08.2012р. нараховано 3% річних в розмірі 491 грн. 06 коп. (а.с. 8) та суму збитків від інфляції з 01.04.2011р. по 01.06.2011р. в розмірі 685 грн. 49 коп (а.с. 8). Розрахуноки перевірено судом та визнано вірним.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України -є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Частиною 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 44 000 грн. 00 коп., пені в розмірі 845 грн. 72 коп., 3% річних в розмірі 336 грн. 88 коп. та збитків від інфляції в сумі 139 грн. 97 коп. є обґрунтованими, стверджуються Договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 549, 625, 714 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 ГК України.

Доказів сплати вказаного боргу (заборгованості, пені, 3% річних, збитків, завданих внаслідок інфляції) відповідач суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 45 322 грн. 57 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі частини першої ст. 49 ГПК України в сумі 1609 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ЖБК «Радуга»(33000, м. Рівне, вул. Вербова, 4, код ЄДРПОУ № 22575422) на користь Комунального підприємства «Теплотранссервіс»(33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ № 30841056) суму основного боргу 44 000 грн. (сорок чотири тисячі гривень) 00 коп., пеню у сумі 845 грн. (вісімсот сорок п'ять гривень) 72 коп., 3% річних у сумі 336 грн. (триста тридцять шість гривень) 88 коп., інфляційні збитки у сумі 139 грн. (сто тридцять дев'ять гривень) 97 коп.

3. Стягнути з ЖБК «Радуга»(33000, м. Рівне, вул. Вербова, 4, код ЄДРПОУ № 22575422) в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 1609 грн. (тисячу шістсот дев'ять гривень) 50 коп.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили .

Суддя Пашкевич І.О.

підписано "02" липня 2012 р.