ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" липня 2012 р. Справа № 5019/951/12
За позовом Приватного акціонерного товариства "МТС-УКРАЇНА"
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІРІМІ"
про стягнення 7 677 грн. 31 коп.
Суддя Торчинюк В.Г.
Представники:
Від позивача : представник ОСОБА_2 дов. № 0383/11 від 02.09.2011 р.
Від відповідача : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство В«МТС УкраїнаВ» звернулось в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІріміВ» про стягнення заборгованості згідно договорів про надання послуг мобільного зв'язку: № 5485530 від 18.07.2011 р. на № телефону 503712555 і № 504310333; №5485503 від 18.07.2011 р. на № телефону № 50712333; №5485510 від 18.07.2011 р. на № телефону №503712338; №5485513 від 18.07.2011 р. на № телефону №503712421; №5485524 від 18.07.2011 р. на № телефону №503712480; №5485528 від 18.07.2011 р. на № телефону 503712510; №5488858 від 21.07.2011 р. на телефон №504310005; №5488832 від 21.07.2011 р. на телефон №503713655; №5489605 від 21.07.2011 р. на телефон №504310009; №5491615 від 22.07.2011 р. на телефон № 000009878 - дія яких припинена 28.01.2012 р. та Додаткових угод №4996395, №4996381, №4996385, №4996389, №4996390, №4996393, №4999021, №4999008, №4999577 до основних договорів, в розмірі 7 677 грн. 31 коп., з яких 580,02 грн. - послуги зв'язку; 9,69 грн. - пеня; 43,06 грн. - збір до Пенсійного фонду України; 7044,54 грн. - договірна санкція та судових витрат, понесених Позивачем у справі.
Представник позивача в судовому засіданні 09.07.2012р. підтримав подану через канцелярію суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 9 грн. 69 коп. пені, решту вимог підтримав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 9 грн. 69 коп. пені підписана уповноваженою на це особою, не суперечить чинному законодавству та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про необхідність прийняття даної заяви та припинення провадженні у справі в цій частині на підставі вищезазначеної норми.
Одночасно згідно з вимогами частини 2 статті 78 ГПК України суд роз’яснює позивачу правові наслідки відмови від вказаних позовних вимог, якими є недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (а.с.76).
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами без участі відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між СП "Український мобільний зв'язок" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Приватне акціонерне товариство "МТС-Україна") та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІріміВ» укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку № 5485530 від 18.07.2011 р., №5485503 від 18.07.2011 р., №5485510 від 18.07.2011 р., №5485513 від 18.07.2011 р., №5485524 від 18.07.2011 р., №5485528 від 18.07.2011 р., №5488858 від 21.07.2011 р., №5488832 від 21.07.2011 р. , №5489605 від 21.07.2011 р., №5491615 від 22.07.2011 р. та додаткові угоди до них.
Відповідно до пунктів 1.1 зазначених договорів оператор (позивач) надає абоненту (відповідачу) послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що зазначаються за вибором оператора.
Загальні умови укладення договору та надання послуг з мобільного зв'язку в повному обсязі визначаються Умовами користування мережами мобільного зв'язку оператора, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 договорів).
Відповідно до п.2.4.2 договорів, абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку позивача по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку (збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента). Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом.
Пунктом 3.1. договорів визначено, що нарахування за надані послуги здійснюється згідно з тарифами оператора, які є невід`ємною частиною договору.
Згідно п. 3.3 договорів, розрахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України, або поповнює рахунок свого мобільного номеру за допомогою карток оплати. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь - якому разі до моменту фактичного використання авансу.
Кількість та вартість послуг, наданих абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників, належних операторові технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг (п.3.5. договорів).
На виконання умов договорів позивач надавав відповідачу послуги зв'язку .
Для оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки за період жовтень 2011 р. - грудень 2011 р. (а.с.87-111).
В порушення договірних зобов'язань відповідач не оплатив надані за період жовтень - грудень 2011 року послуги зв'язку. Станом на 25.02.2012 р. заборгованість склала 580 грн. 02 коп. за послуги зв`язку і 43 грн. 06 коп. збору до Пенсійного фонду України.
З метою досудового врегулювання даного спору, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 1.12299333/02 від 25.02.12 з вимогою про погашення простроченої заборгованості, пені та договірної санкції (а.с.17). Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У пункті 4.5. договорів зазначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цих Договорів згідно із законодавством України.
Відповідно до п.1.1. Додаткових угод №4996395, №4996381, №4996385, №4996389 №4996390, №4996393, №4999021, №4999008, №4999577 до Основних договорів Абонент бере на себе зобов'язання: на протязі 365 календарних днів починаючи з дати підписання не відмовлятися від Основного Договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії. Забезпеченням виконання зобов'язання (встановлено п.1.2. Додаткових угод) відповідача (Абонента) перед Оператором не відмовлятись від Договору, Угоди та/або цієї додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії, до закінчення строку визначеного п.1.1, є договірна санкція у вигляді сплати на користь позивача договірної санкції в розмірі 2.74 грн. за кожний день що залишився до закінчення строку, встановленого п.1.1 додаткової угоди.
Згідно з пунктами 1.4 додаткових угод, закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цих угод або припинення дії основного договору не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов`язань, що виникли до такого припинення.
Як убачається з пункту п.7.1. Договорів абонент підтвердив своїм підписом про ознайомлення з цінами і тарифами, умовами Договору, Умовами користування і зобов'язався їх виконувати.
Покликаючись на умови договорів та додаткових угод до них, що стосуються відповідальності за порушення умов останніх щодо вчасної оплати вартості наданих послуг, позивач нарахував відповідачу штрафні (фінансові) санкції в сумі 7 044 грн. 54 коп.
Надані суду розрахунки перевірено та визнано вірними.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, - замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 33 Закону України В«Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, а також виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено що, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Правовою підставою нарахування збору до Пенсійного фонду є Закон України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» . Відповідно до положень п.10 ст.1 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , платниками зазначеного збору, є в тому числі, підприємства, установи, організації, які користуються послугами стільникового рухомого (мобільного) зв'язку.
Згідно п.9 ст.2 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , об'єктом оподаткування є вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку.
Пункт 11 ст. 4 Закону встановлює ставку відрахування до Пенсійного фонду України в розмірі 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, зазначеного вище.
Згідно з п. 15-12, 15-14, 15-15 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ №1740 від 03.1.98 р., збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв`язку. Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку сплачується в розмірі 7,5 % вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв`язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених в рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв`язку. Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 580,02 грн. за послуги зв'язку, 43,06 грн. збору до Пенсійного фонду України та 7044,54 грн. договірної санкції є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.49, п. 4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІРІМІ" (33028, м.Рівне, вул.Кавказька, 2, код ЄДРПОУ 36290574) на користь Приватного акціонерного товариства "МТС-Україна" (01601, м.Київ, вул.Лейпцизька, 15, код 14333937) - 580 грн. 02 коп. - боргу, 43 грн. 06 коп. збору до Пенсійного фонду України, 7 044 грн. 54 коп. договірної санкції, 1 607 грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 9 грн. 69 коп. пені.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09 липня 2012 року.
Суддя Торчинюк В.Г.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2012 |
Оприлюднено | 27.08.2015 |
Номер документу | 48826724 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Торчинюк В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні