Рішення

від 16.07.2012 по справі 5019/817/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2012 р. Справа № 5019/817/12

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «³льногірське склоВ»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю"Моквинська паперова фабрика"

про стягнення 22101 грн. 74 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 31 від 13.06.2012р.).

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «³льногірське склоВ» , звернувся до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Моквинська паперова фабрика"- Відповідач, 18 394 грн. 04 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу макулатури № 23/03/10 від 23.03.2010 р., 1 430 грн. 61 коп. пені, 805 грн. 60 коп. 3% річних та 1 471грн. 49 коп. інфляційних збитків.

У судовому засіданні 16 липня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.50).

Оскільки ухвалою суду від 26 червня 2012 року явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, то суд здійснює розгляд справи № 5019/817/12 за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2010 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «³льногірське склоВ» (продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Москвинська паперова фабрика" (покупець) укладено договір купівлі-продажу макулатури № 23/03/10 (а.с. 9-11).

Відповідно до п.1.1. договору продавець (позивач) продає, а Покупець (відповідач) купує мукала туру, що далі іменується ОСОБА_3, на умовах, викладених в договорі.

Пунктом 2.1. договору визначено, що ціна і марки ОСОБА_3, що поставляється, вказуються в Специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною частиною цього Договору

Договір підписаний директорами позивача та відповідача і скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов договору позивач, згідно товарно-транспортної накладної № 14970 від 21.10.10 р. поставив відповідачу ОСОБА_3 (макулатуру) на суму 18 394 грн. 04 коп.(а.с. 21).

Пунктом 2.2. договору визначено, що покупець закриває оплату за кожну партію ОСОБА_3 на протязі 7-ми банківських днів після факту поставки при умові отримання оригіналів документів Покупцем за відвантажену партію ОСОБА_3, або актами взаєморозрахунків згідно договору купівлі-продажу паперу марки ПГ - ТУ У 21.1-31812534-004:2007.

Проте, в порушення умов договору оплата за отриманий від позивача товар відповідачем не проведена.

Позивачем на адресу відповідача 27 грудня 2011 року направлено претензію № 13 від 19 грудня 2011 року (а.с.22-23), однак, заборгованість відповідачем не сплачена і станом на час розгляду справи в суді становить 18 394 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Обов`язок належного виконання зобов`язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 5.2. договору визначено, що за порушення терміну оплати за поставлений ОСОБА_3 Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми неоплаченого ОСОБА_3.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню за період з 09 жовтня 2011 року по 09 квітня 2012 року включно в сумі 1 430 грн. 61 коп. (а.с.12-14).

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.2. договору відповідач зобов`язаний здійснити оплату товару протягом 7-ми банківських днів після факту поставки.

Судом встановлено, що у позивача з`являється право на нарахування пені з 30 жовтня 2010 року, тобто від дня коли позивач дізнався, що відповідачем не виконано зобов`язання по оплаті отриманого товару.

Таким чином нарахування пені, в разі несвоєчасної оплати вартості товару, на підставі п.6 ст.232 ГКУ, можливе лише протягом шести місячного строку, починаючи з 30 жовтня 2010 року.

Однак позивач, в порушення вимог пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахував пеню за період з 09 жовтня 2011року по 09 квітня 2012 року включно, тобто після закінчення шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідачем.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 430 грн. 61 коп. за період 09 жовтня 2011 року по 09 квітня 2012 року є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Покликаючись на ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 805 грн. 60 коп. 3 % річних за період з 01 листопада 2010 року по 09 квітня 2012 року (а.с.15-17) та 1 471 грн. 49 коп. інфляційних збитків за період з 01 листопада 2010 року по 09 квітня 2012 року (а.с.18-20).

Перевіривши надані розрахунки 3 % річних та інфляційних збитків, суд визнає їх не вірними. Згідно розрахунку суду, який здійснено за допомогою Інформаційно-аналітичної програми «Ліга - Закон»програми «Калькулятор" розмір 3 % річних за період з 01 листопада 2010 року по 09 квітня 2012 року становить 795 грн. 23 коп. а інфляційне збільшення суми боргу за період з 01 листопада 2010 року по 09 квітня 2012 року становить 1 195 грн. 61 коп.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків підлягають задоволенню частково.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Моквинська паперова фабрика" (34634, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Моквин, вул. Чапаєва, 2, код ЄДРПОУ 00278824) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «³льногірське склоВ» (51700, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, код ЄДРПОУ 30809384) 18 394 грн. 04 коп. боргу, 795 грн. 23 коп. 3% річних, 1 195 грн. 61 коп. інфляційних збитків та 1 484 грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.02.2012р.

Суддя В.Г.Торчинюк