Рішення

від 07.08.2012 по справі 5019/964/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р. Справа № 5019/964/12

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства В«Фахівець - дахВ»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Аналог"

про стягнення 64 704 грн. 01 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 дов. від 11.06.2012 р.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство В«Фахівець - дахВ» , звернувся до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Аналог" 37 565 грн. 35 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції за договором купівлі-продажу № 05/07 від 15.07.2011 р., 26 672 грн. 36 коп. пені, 373 грн. 04 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/964/12, розгляд якої призначено на 02 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 02 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 23 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 23 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 07 серпня 2012 року.

У судовому засіданні 07 серпня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.24).

Оскільки ухвалою суду від 23 липня 2012 року явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, то суд здійснює розгляд справи № 5019/964/12 за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2011 р. між Приватним підприємством В«Фахівець - ДахВ» , (продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Аналог" (покупець) укладено договір № 05/07 (а.с. 6).

Відповідно до п.1.1. договору продавець (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) у власність товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору згідно виставлених рахунків.

На виконання взятих на себе за Договором зобов'язань позивач передав у власність відповідача згідно видаткової накладної № PH - 0000146 від 30 грудня 2011р. метало профіль та комплектуючі на загальну суму 52 048 грн. 22 коп. (а.с.7)

Факт отримання відповідачем вище зазначеного товару підтверджується довіреністю № 78 від 22 грудня 2011 р., яка видана ТзОВ "Аналог" на ім'я ОСОБА_3 для отримання метало профілю та комплектуючих від ПП "Фахівець - Дах" (а.с.8).

Пунктом 3.4. Договору Сторони погодили, що остаточний розрахунок здійснюється Покупцем на протязі 7 робочих днів з дня отримання товару від продавця.

Проте, в порушення умов договору оплата за отриманий від позивача товар відповідачем проведена частково і заборгованість ТзОВ «Аналог»перед ПП "Фахівець - Дах" на день звернення з позовом до суду становить 37 304 грн. 22 коп .

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Обов`язок належного виконання зобов`язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 15 липня 2011 року № 05/07 у розмірі 37 304 грн. 22 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ПП "Фахівець - Дах" до ТзОВ «Аналог»про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просив суд стягнути з останнього пеню у розмірі 26 672 грн. 36 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 230 ГК України згідно з якою під штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2. договору визначено, що за порушення терміну оплати передбачених п.п.3.4. договору покупець сплачує продавцю штрафні санкції в розмірі 0,5 % вартості відвантаженого та неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати до повного виконання своїх зобов`язань.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню за період з 14 січня 2012 року по 06 червня 2012 року в сумі 26 672 грн. 36 коп.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано ЗУ В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Суд зазначає, що у постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі № 3-114гс та від 07.11.2011 р. у справі № 3-125гс зазначено, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Так, за приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього ж Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відтак, за прострочення платежу може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки національного банку України.

Враховуючи вищевикладене суд врахувавши вимоги Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 252 грн. 01 коп., який не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу на суму основного боргу в розмірі 37 304 грн. 22 коп. три проценти річних в сумі 466 грн. 30 коп. за період січень -травень 2012 року та 261 грн. 13 коп. втрат від інфляційних процесів за період січень -квітень 2012 року, однак у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 373 грн. 04 коп. 3 % річних та 261 грн. 13 коп. інфляційних втрат.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідають вимогам чинного законодавства та не суперечать положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача 261 грн. 13 коп. інфляційних втрат та 373 грн. 04 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Аналог" (33028, м. Рівне, вул. Г. Мазепи, 4А\6А, код ЄДРПОУ 31126497)на користь Приватного підприємства "Фахівець-Дах" (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 28 код ЄДРПОУ 31163481) 37 304 грн. 22 коп. боргу, 261 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 373 грн. 04 коп. 3% річних, 2 252 грн. 01 коп. пені та 999 грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.08.2012р.

Суддя В.Г.Торчинюк