Рішення

від 07.08.2012 по справі 5019/1104/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2012 р. Справа № 5019/1104/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюка В.Г. розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Шаклін"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Денір"

про стягнення в сумі 129 942 грн. 57 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача : не з`явився

Від відповідача : не з`явився

Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство "Шаклін", звернулось до господарського суду з позовною заявою, у якій просить розірвати Договір купівлі-продажу № 10 від 13 січня 2012 року укладений між Приватним підприємством "Шаклін" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Денір" а також стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Денір" суму основного боргу у розмірі 129 942 грн. 57 коп. та судовий збір в розмірі 2 600 грн. 00 коп.

Ухвалою від 03.07.2012 року порушено провадження у справі розгляд якої призначено на 23.07.2012 року.

В судовому засіданні 23.07.2012 р. Позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився запропонованих ухвалою відзиву на позовну заяву, а також доказів погашення заборгованості не подав.

Ухвалою суду від 23 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 07 серпня 2012 року.

Представники сторін у судове засідання 07 серпня 2012 року не з`явились, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направили.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, про що свідчать поштові повідомлення ( а.с. 22, 27) та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2012 року між Приватним підприємством "Шаклін" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Денір" укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір) (а.с.6-8).

Відповідно до п.1.1.,1.2., Договору, в строки встановлені договором Продавець (Відповідач) зобов'язується передати товар Покупцю (позивач), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, згідно накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, на кожну поставку окремо. Поставка Товару по маршруту м. Рівне -м. Одеса здійснюється автомобільним транспортом за рахунок Продавця. Приймання Товару Покупцем відбувається згідно видаткових накладних Продавця.

Товар за своїми якісними характеристика відповідає сертифікату якості підприємства-виробника.

Пунктом 2.1. договору визначено, що повна вартість товару вказується окремо в кожній товарній накладній та попередньо узгоджується Сторонами.

Згідно пункту 2.2 Договору оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем на поточний рахунок Продавця протягом п'ятнадцяти днів з моменту передачі товару або авансовим платежем.

27 січня 2012 року на адресу Приватного підприємства "Шаклін" надійшов рахунок № 2 на товар, а саме на збірний залізобетонний причал, код товару НОМЕР_1 (довжина - 12,0 м., ширина - 2,4 м., висота 1,3 м.) на кількість 2 шт., на загальну суму 259 885 грн. 15 коп., в тому числі ПДВ 43 314 грн. 19 коп. (а.с.10).

За узгодженням сторін Договору Приватне підприємство "Шаклін" 27 січня 2012 року сплатило, на поточний рахунок ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Денір" 129 942 грн. 57 коп. в тому числі ПДВ - 21 657 грн. 10 коп. за одну одиницю товару, про що свідчить платіжне доручення № 88 від 27 січня 2012 року (а.с. 11).

Свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу від 13 січня 2012 року Приватне підприємство "Шаклін" виконало в повному обсязі.

Проте відповідачем по справі, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Денір», зобов'язання за Договором до цього часу не виконані, товар не поставлено.

18 квітня 2012 року на адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Денір" направлено претензію з вимогою про повернення 129 942 грн. 57 коп. попередньої оплати (а.с.14).

Відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не повернув.

В обґрунтування позовної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 10 від 13.01.2012 р. Приватне підприємство «Шаклін»посилається на положення частини 2 статті 651 ЦК, відповідно до якої, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Однак позивачем не вказано які саме істотні порушення договору допущено відповідачем і яка шкода завдана йому істотним порушенням договору. Будь-яких доказів на підтвердження істотного порушення договору відповідачем позивачем не надано.

Посилання на затримку постачання товару Відповідачем, як на істотне порушення ОСОБА_1 з обмеженого відповідальністю "Денір" договору внаслідок чого позивач був у значній мірі позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, є необґрунтованим, не доведеним у розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вина посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд приймає до уваги лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, щодо недоведеності позивачем позовної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 10 від 13 січня 2012 року. Відтак суд у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 10 від 13 січня 2012 року відмовляє.

Згідно зі ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За умовами частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У відповідності до ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Оскільки позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 129 972 грн. 57 коп. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до част.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позовні вимоги складаються з вимог, що мають одночасно майновий та немайновий характер.

Позивачем судовий збір сплачено у розмірі 2 600 грн. 00 коп. згідно квитанції № №145056491 від 25 червня 2012 року, тобто лише за майнову вимогу.

За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення з Приватного підприємства «Шаклін»в доход державного бюджету 1 071 грн. 86 коп. несплаченого в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. У задоволенні позову про розірвання договору купівлі-продажу № 10 від 13 січня 2012 року відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Денір" (35325, Рівненська область, Рівненський район, с Дуби, вул. Лісова, 1 код ЄДРПОУ 25318312) на користь Приватного підприємства "Шаклін" (65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 10/8 код ЄДРПОУ 35048596) 129 942 грн. 57 коп. попередньої оплати, 2 598 грн. 85 коп. судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Шаклін" (65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 10/8 код ЄДРПОУ 35048596) в доход державного бюджету 1 071 грн. 86 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.08.2012 року

Суддя Торчинюк В.Г.