Рішення

від 14.08.2012 по справі 5019/1026/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5019/1026/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг"

до відповідача -1 Приватного підприємства "Валлеон"

до відповідача -2 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 33 148 грн. 58 коп.

Суддя Торчинюк В.Г.

В засіданні приймали участь:

Від позивача :ОСОБА_2 за дов. від 12.06.2012 р.

Від відповідачів 1: не з'явились

Від відповідача 2: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг", в червні 2012 року звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 1 - Приватного підприємства "Валлеон" 19 152 грн. 59 коп. заборгованості за договором поставки № 07/02 від 14.06.2011 р., 1 016 грн. 13 коп. пені, 11 264 грн. 20 коп. штрафу, 1 715 грн. 60 коп. 30 % річних, з відповідача 2 - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 300 грн. 00 коп. основного боргу за договором поруки від 14.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18 червня 2012 року порушено провадження у справі №5019/1026/12, розгляд якої було призначено на 09 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 09 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 30 липня 2012 року.

Ухвалою суду від 30 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 14 серпня 2012 року .

У судовому засіданні 14 серпня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Приватне підприємство "Валлеон" участі уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, надіслав заперечення до позовної заяви у яких зазначає, що оскільки відповіда-1 знаходиться (зареєстрований) в м.Одесі, за територіальною підсудністю справа мала бути розглянута господарським судом Одеської області. Також зазначає, що позивач не надіслав йому копію позовної заяви та доданих до неї документів. Також, на думку відповідача-1, у позовній заяві об`єднано дві різні вимоги, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. Враховуючи вищевикладене просить позовну заяву залишити без розгляду.

Відповідач-2 відзиву на позов не подав, вимог не заперечив, у судові засідання 09 липня 2012 року., 30 липня 2012 року., 14 серпня 2012 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Оскільки ухвалою від 30 липня 2012 р. явка уповноважених представників сторін в судове засідання 14 серпня 2012 р. обов'язковою не визнавалася, суд здійснює розгляд справи № 5019/1026/12 за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг" (надалі -постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Валлеон" (надалі -покупець, відповідач-1) укладено Договір поставки № 07/02 (далі -Договір) (а.с.11-13).

Відповідно до п.1.1.договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю у встановлений строк, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити у встановлений строк товари в асортименті - в подальшому "товар", в кількості, асортименті та на умовах, які передбачені цим договором.

Товар протягом строку дії договору постачається партіями. Загальна кількість товару, що постачається за цим договором не обмежена і дорівнює сумі товару поставленого в партії протягом строку дії договору(п.1.2.).

Відповідно до п.2.1. ціна товару, який підлягає поставці в межах партії, погоджується сторонами і вказується в накладній, яка є невід`ємною частиною договору.

Розрахунки по договору проводяться шляхом безготівкового перерахунку суми вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника (п.2.2.).

Пунктом 2.3. договору визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар протягом 60 календарних днів з дати поставки товару.

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору згідно видаткових накладних № Р-00000889 від 24 листопада 2011 року, №Р-00000922 від 05 грудня 2011 року, № Р-00000971 від 16 грудня 2011 року позивач поставив Приватному підприємству "Валлеон" товар на загальну суму 20 970 грн. 19 коп..

Відповідач-1 вартість поставленого товару у строки визначені Договором у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 19 452 грн. 59 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Обов`язок належного виконання зобов`язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.

За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором поставки № 07/02 від 14 червня 2011 року, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Торг" до Приватного підприємства "Валлеон" про стягнення 19 152 грн. 59 коп. основного боргу, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором, позивач просив суд стягнути з останнього пеню у розмірі 1 016 грн. 13 коп. та 11 264 грн. 20 коп. штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 230 ГК України згідно з якою під штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 вищезазначеної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем своїх зобов`язань щодо проведення грошових розрахунків по договору, останнім сплачується на користь постачальника пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно п.5.5. договору у випадку порушення зобов`язання щодо оплати товару понад 10 днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочки.

Враховуючи те, що заявлений до стягнення розмір пені в сумі 1 016 грн. 13 коп. та штрафу в сумі 11 264 грн. 20 коп. є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечать положенням договору та додатків до нього, і у матеріалах даної справи відсутні докази погашення вказаних сум відповідачем-1, позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Валлеон" 1 016 грн. 13 коп. пені та 11 264 грн. 20 коп. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.6. договору сторони встановили розмір процентів 30 %.

Керуючись зазначеними пунктами Договору та чинним законодавством, та покликаючись на ст.625 ЦК України з огляду на прострочення виконання зобов'язання відповідачем-1, позивач нарахував 1 715 грн. 66 коп. 30 % річних. Надані суду розрахунки перевірено та визнано вірними.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1, між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем-2 (Поручитель) 14 червня 2011 року укладений Договір поруки (а.с.18) відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується частково відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Приватного підприємства "Валлеон", що виникли в результаті укладання договору поставки № 07/02 від 14.06.2011 р.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки обсяг відповідальності Поручителя в разі невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань становить 300, 00 гривень.

Розділом 2 Договору поруки передбачено, що підставою виникнення зобов'язання, забезпеченого порукою за цим Договором є порушення боржником умов основного договору. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

За умовами п.3.1 Договору поруки, в разі невиконання чи прострочення виконання боржником зобов'язання, що виникло в результаті укладення основного договору, Поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором, в розмірах суми зазначеної в п.1.2 Договору, на умовах, в порядку та в терміни, визначені в основному договорі.

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1,2 ст.554 ЦК України).

Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За умовами п.6.1. договору поруки він набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 червня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що укладений позивачем і відповідачем-2 Договір поруки -чинний, ні в частині, ні в повному обсязі не визнаний недійсним.

Стосовно заперечень Приватного підприємства "Валлеон" суд зазначає, що згідно з ч.ч. 2, 3 ст.15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Враховуючи, що майнові вимоги заявлено на підставі укладених з обома Відповідачами господарських договорів, місцевий господарський суд правомірно прийняв до провадження позовну заяву, оскільки один з відповідачів - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проживає у м.Рівне.

Згідно ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано кілька вимог, зв`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Також суд зазначає, що у матеріалах справи міститься фіскальний чек № 3479 від 14.06.2012 року та опис вкладення у цінний лист (а.с.7-8) з яких вбачається, що 14 червня 2012 року Приватному підприємству "Валлеон" на адресу - 65069, АДРЕСА_1, направлено позовну заяву та додані до неї документи.

Таким чином, з огляду на обставини справи, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Рівненської області вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Валлеон" 19 152 грн. 59 коп. заборгованості , 1 016 грн. 13 коп. пені, 11 264 грн. 20 коп. штрафу, 1 715 грн. 60 коп. 30 % річних, з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 300 грн. 00 коп. основного боргу за договором поруки від 14.06.2011 р., обґрунтовані, відповідають фактичним обставинами справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі статті 49 ГПК України на відповідачів покладається судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити

2.Стягнути з Приватного підприємства "Валлеон" (65069, АДРЕСА_1, код 36043871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг"" (33000, м. Рівне, вул. К.Савури, 4, код 36416431) 19 152 грн. 59 коп. - основного боргу, 1 016 грн. 13 коп. пені, 11 264 грн. 20 коп. штрафу, 1 715 грн. 66 коп. 30 % річних, 1 594 грн. 94 коп. судового збору.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33024, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-торг"" (33000, м. Рівне, вул. К.Савури, 4, код 36416431) 300 грн. 00 коп. основного боргу, 14 грн. 56 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16 серпня 2012 року

Суддя Торчинюк В.Г.