Рішення

від 11.09.2012 по справі 5019/1284/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5019/1284/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПрестиж" (ТОВ "ЕлектроПрестиж") до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості в сумі 21 665 грн. 62 коп.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2Я за дов. № 16/07-1 від 16.07.2012 року;

відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 серпня 2012 року ТзОВ "ЕлектроПрестиж" (позивач) звернулося до суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу та поставки товару № 24, укладеного 01 листопада 2011 року між ТзОВ "Торговий дім Будмаркет Плюс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, останньому згідно видаткових накладних була передана у власність електротехнічне обладнання та електротовари на загальну суму 46 548 грн. 30 коп. Позивач виконав взяті на себе договором зобов'язання та здійснив поставку товару відповідно до видаткових накладних № 110904 від 09 листопада 2011 року (на суму 46 548 грн. 30 коп.) (а.с. 8) та № 010303 від 03 січня 2012 року (на суму 3 837 грн. 20 коп.) (а.с. 9) на загальну суму 50 385 грн. 50 коп..

Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті вартості поставленого йому товару здійснив частково, в сумі 26 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку: п/д № 189 від 08 листопада 2011 року, на суму 10 000 грн. 00 коп., п/д № 38 від 11 листопада 2011 року на суму 13 000 грн. 00 коп., п/д № 16 від 31 січня 2012 року на суму 3 000 грн. 00 коп. позивач, посилаючись на статті 526, 530, 610, 612, 626, 629, 631, 712 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статті 173, 193, 216-218 Господарського кодексу України (далі -ГК України), просив суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 21 665 грн. 62коп., з яких 19 385 грн. 50 коп. основного боргу, а також 1 851 грн. 65 коп. пені, 62 грн. 14 коп. інфляційних втрат та три проценти річних у розмірі 366 грн. 33 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 09 серпня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1284/12, розгляд якої було призначено на 28 серпня 2012 року.

Ухвалою суду від 28 серпня 2012 року розгляд справи відкладено на 11 вересня 2012 року відповідно до поданого відповідачем, через канцелярію суду, клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у призначене судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням засновників ТзОВ "Торговий дім "Будмаркет Плюс" від 21 лютого 2012 року у товаристві відбулись організаційні зміни, на основі яких 28 лютого 2012 року товариство змінило назву на ТзОВ "ЕлектроПрестиж". ТзОВ "ЕлектроПрестиж" є правонаступником ТзОВ "Торговий дім "Будмаркет Плюс".

01 листопада 2011 року між ТзОВ "Торговий дім "Будмаркет Плюс" та ФО П ОСОБА_1 був укладений договір купівлі продажу та поставки товару № 24, за умовами якого позивач взяв на себе обов'язок передавати у власність відповідачу оптові партії товару, а відповідач, у свою чергу, - приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному цим договором (а.с. 7).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Пунктами 1.2-2.1. вказаного договору передбачено, що найменування товару - електротехнічне обладнання та електротовари. Поставка товару здійснюється за рахунок та транспортом Продавця, на умовах Склад - Покупця у термін до: 3-5 днів, якщо товар є в наявності ( позиція є складською), від 2 до 6-ти тижнів, якщо товар під замовлення, з дня отримання передоплати.

Товар поставляється партіями, за узгодженням Сторін, відповідно до накладних (пункт 2.3 договору).

Згідно з пунктом 2.4 договору днем постачання партії товару є день виконання постачальником зобов'язань по постачанню, визначений відповідно до пункту 2.3 цього договору і зафіксований у накладній на постачання товару, один примірник якої, підписаний покупцем і скріплений його печаткою. Підписання накладної свідчить про приймання партії товару в кількості, асортименті і за ціною, вказаними в ній.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив відповідачу електротехнічне обладнання та електротовари, що підтверджується наданими ТзОВ "ЕлектроПрестиж" видатковими накладними: від 09 листопада 2011 року № 110904 на суму 46 548 грн. 30 коп., від 03 січня 2012 року № 010303 на суму 3 837 грн. 20 коп. (а.с. 8-9). Факт отримання відповідачем товару, підтвержується відповідними відбитками печаток та підписами на вищевказаних видаткових накладних

Відтак, судом встановлено, що позивач поставив ТзОВ "ЕлектроПрестиж" продукцію загальною вартістю 50 385 грн. 50 коп. (а.с. 8,9).

Відповідно до пункту 5.1 Договору покупець сплачує за товар, який придбаває - 50% авансом, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, у 3-денний термін з дня виставлення рахунку, та 50% у 10-денний термін після відвантаження товару покупцю.

Пунктом 6.2.1. Договору встановлений обов'язок покупця прийняти товар та оплатити його згідно умов Договору.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Всупереч Договору та наведеним вище нормам Цивільного та Господарського кодексів України відповідач взяте на себе зобов'язання по оплаті поставленого йому товару здійснив частково, в сумі 26 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку: п/д № 189 від 08 листопада 2011 року, на суму 10 000 грн. 00 коп., п/д № 38 від 11 листопада 2011 року на суму 13 000 грн. 00 коп., п/д № 16 від 31 січня 2012 року на суму 3 000 грн. 00 коп.

Зі змісту позовної заяви ТОВ "ЕлектроПрестиж" вбачається, що останнє просило суд стягнути з відповідача 19 385 грн. 50 коп. основного боргу. При дослідженні матеріалів справи встановлено, що сума основного боргу відповідача за договором від 01 листопада 2011 року № 19, за обрахунком суду, дійсно складає 19 385 грн. 50 коп. Оскільки дана сума підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЕлектроПрестиж" 19 385 грн. 50 коп. основного боргу.

Враховуючи викладене, вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати вартості поставленого йому товару, позивач просив суд стягнути з Відповідача пеню, нараховану на суму основного боргу за період з 20 листопада 2011 року по 17 липня 2012 року в розмірі 1 851 грн. 65 коп..

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що за несвоєчасний розрахунок за товар Покупець виплачує пеню у розмірі 2% від суми поставки товару (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення, включаючи день оплати, до моменту повного виконання Покупцем свого зобов'язання по оплаті.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої ТОВ "ЕлектроПрестиж", відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 851 грн. 65 коп. пені підлягає повному задоволенню.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 ЦК України позивач за період з 20.10.2011 року по 17.07.2012 року нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 366 грн. 33 коп. та інфляційні втрати в розмір 62 грн. 14 коп..

Оскільки заявлений до стягнення розмір вищезазначених сум відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить положенням договору та не перевищує розрахованого судом розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу в розмірі 366 грн. 33 коп. - 3% річних та 62 грн. 14 коп. грн. інфляційних втрат, дана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33003, м. Рівне, вул. Струтинської, 9/30, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПрестиж" (81600, Львівська область, м. Миколаїв, пр. Грушевського, 14/66, код: 37288765) 19 385 грн. 50 коп. основного боргу, 1 851 грн. 65 коп. пені, 62 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 366 грн. 33 коп., а також 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 вересня 2012 року

Суддя В.Г. Торчинюк