Рішення

від 03.01.2012 по справі 5023/9043/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2012 р. Справа № 5023/9043/11

вх. № 9043/11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 12.11.11 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, с. Черкаські Тишки

до ТОВ "ВК Маркет", м. Харків

про стягнення 10094,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Маркет" (далі - відповідач) 10094,11 грн. основного боргу та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № НОМЕР_1 від 16.07.07 р.

Позивач в судовому засіданні 03.01.12 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Між сторонами було укладено договір поставки № НОМЕР_1 від 16.07.07 р. (а.с.13), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався поставляти товар, відповідно до поданих покупцем (відповідачем) замовлень, а покупець (відповідач) зобов'язується приймати такі товари та своєчасно оплатити їх вартість.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 10.04.10 р. по 05.06.10 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 17668,27 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними (а.с. 24-25; 52 -69).

Пунктом 4.3 розділу 4 вказаного договору, встановлено порядок розрахунків, згідно якого, відповідач перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок позивача на умовах відстрочки платежу після 35 календарних днів з дати приймання товару відповідачем, що вказана в накладній.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, оплативши лише 7571,23 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 26-33) та актами звірки взаєморозрахунків (а.с.15-18), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 10094,11 грн.

Відповідно до п. 4.4 вказаного договору, сторони визначили, що позивач надає згоду на створення останнім постійно діючої заборгованості відповідача, що не дає позивачу підстав притягати відповідача до відповідальності за несвоєчасну оплату товарів. Сторони домовились, що розмір постійно діючої заборгованості відповідача перед позивачем встановлюється в сумі 10000,00 грн., що зазначено в додатку до договору (а.с.14). Таку заборгованість відповідач зобов'язується погасити протягом 14 календарних днів з моменту підписання останнього акту звірки, за умови припинення дії договору або відсутності наміру сторін укласти новий договір.

Згідно з п. 7.1. вказаного договору, він (договір) вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.07 р.

Сторони в п. 7.3. вказаного договору встановили, що договір може бути пролонгований на один календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його дії за один місяць до закінчення строку, вказаного у п. 7.1. договору.

31.12.10 р. між сторонами було підписано останній акт звірки взаємних розрахунків. Поставки за договором були припинені, та сторони не виявили наміру укладати новий договір.

Отже враховуючи вищевикладене, суд вважає, що строк дії договору поставки № НОМЕР_1 від 16.07.07 р. закінчився 31.12.10 р.

Відповідно до ч.7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов'язань за ним, оскільки згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 10094,11 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором поставки № НОМЕР_1 від 16.07.07 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10094,11 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Маркет" (пр. Тракторобудівників, 57, м. Харків, 61153, код ЄДРПОУ 32676113, р/р 26008810537550 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Харкові, МФО 351016) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (пров. Нові дома, 5, сел. Черкаські Тишки, Харківська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р 26005060099127 в Харківському ГРУ "Приватбанк", МФО 351533) 10094,11 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повне рішення складено 10 січня 2012 року.