Рішення

від 06.08.2015 по справі 922/3716/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2015 р.Справа № 922/3716/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків, до товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс проект", м. Харків, про розірвання договору та стягнення 30000,00 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Нью Системс АМ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Лекс проект", про розірвання договору доручення № 24-П/13 від 02.09.2013р. та стягнення грошових коштів у розмірі 30000,00 грн. Позивач просить також стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором доручення № 24-П/13 від 02.09.2013р.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 06 серпня 2015р. об 11:30 год.

Відповідач у призначені по даній справі судові засідання не з'являвся, відповідачем отримані ухвала суду про порушення провадження у даній справі та призначення справи до розгляду на 16.07.2015р., а також лист суду про оголошену перерву, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки відповідач суду не повідомив.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судовому засіданні 16.07.2015р. суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

За таких обставин справа розглядається за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та надав відомості про те, що відповідачем змінена назва, у зв'язку з чим на теперішній час вірним найменуванням відповідача є товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс Геосистеми".

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.04.2015р. з кодом 34467065 зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс проект", а згідно витягу станом на 13.07.2015р. - товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс геосистеми". Суд зазначає, що змін інших відомостей про вказане товариство не зареєстровано, що свідчить лише про зміну назви.

За таких обставин суд вважає вірним найменування відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс геосистеми".

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (довіритель, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс проект" (повірений, відповідач) був укладений договір доручення № 24-П/13 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання від імені та за рахунок довірителя виконати дії з проведення заходів, пов'язаних з оформленням правовстановлюючих документів на земельній ділянку для обслуговування та експлуатацію нежитлової будівлі літ. "А-2" по вул. Стартова, 4, у Комінтернівському районі м. Харкова (далі - доручення).

Пунктом 3.2. договору було передбачено, що належне виконання зобов'язань за договором зі сторони повіреного є здійснення всіх дій, визначених п.1.1. договору або окремих етапів, що підтверджується актом приймання-здачі виконання робіт або документами у відповідності до п.3.3. договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх зобов'язань за договором, підтвердженням чого є акти приймання-передачі виконаних робіт з боку повіреного та платіжні документи про сплату наданих за договором послуг з боку довірителя (п. 5.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору позивач зобов'язався поетапно виплатити відповідачу винагороду в розмірі 30000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок протягом 3-х банківських днів з моменту наданні рахунку.

Позивачем були здійснені наступні платежі на користь відповідача : платіжним дорученням № 3218 від 17.09.2013р. перераховано 15000,00 грн., платіжним дорученням № 4068 від 27.11.2013р. - 7500,00 грн., платіжним дорученням № 4346 від 11.12.2013р. - 7500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та копіями виписок банку (а.с. 11-16, 39-41).

Таким чином, позивач повністю виконав своє зобов'язання щодо оплати за договором.

У додатку № 2 до договору сторонами був погоджений календарний план виконання робіт, згідно якого:

- перший етап "Супровід процесу отримання дозволу на розробку землевпорядної документації" повірений повинен був виконати протягом 25 робочих днів;

- другий етап "Супровід процесу розробки і затвердження землевпорядної документації" повірений повинен був виконати протягом 45 робочих днів після отримання дозволу на розробку землевпорядної документації;

- третій етап "Оформлення правовстановлюючого документа" повірений повинен був виконати протягом 30 робочих днів після отримання рішення про затвердження землевпорядної документації.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, зокрема, відсутні акти приймання-здачі виконаних робіт за договором, у т.ч. окремих етапів робіт.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем робіт в обумовлені договором строки в цілому, або його окремих етапів, передбачених додатком № 2 до договору - календарним планом виконання робіт.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору в обумовлені договором строки позивач направив на адресу відповідача лист № 1.20-164 від 04.03.2015, в якому зазначив, що він втратив інтерес до предмету договору та керуючись ст. 1008 Цивільного кодексу України повідомив відповідача відмову від договору через один місяць з моменту отримання цього листа. Також, у зазначеному листі позивач вимагав повернути грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. у 30-денний строк з моменту отримання цього листа.

Направлення листа на адресу відповідача підтверджується копією фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист 6103101299126 (а.с. 19).

Згідно інформації, що міститься на сайті Укрпошти рекомендований лист цінний лист 6103101299126 не був вручений адресату та 06.04.2015р. повернутий відправнику за закінченням строку зберігання.

Суд зазначає, що вказаний лист був направлений позивачем за місцем реєстрації відповідача, у зв'язку з чим днем отримання відповідачем такого листа є дата оформлення підприємством зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, тобто 06.04.2013р.

Відповідач не надав відповіді на вказаний лист та не повернув позивачу зазначену суму.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору, при цьому відповідно до ч.2 цієї статті довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною. Згідно ч.3 ст. 1008 Цивільного кодексу України якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч.4 ст.188 ГК України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Частиною 3 ст.651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, оскільки законом, а саме ст. 1008 ЦК України, довірителю (позивачу) надано право відмовитись від договору доручення, така одностороння відмова від договору (розірвання) з огляду на положення ст. 1008 ЦК України не потребує узгодження з відповідачем, враховуючи те, що таке право використано позивачем, суд дійшов висновку про розірвання спірного договору з 07.05.2015р., тобто через 30 днів після повернення поштового відправлення на адресу позивача.

За таких обставин предмет спору про розірвання договору доручення відсутній, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом від

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи, що відповідач отримав кошти, однак не виконав доручення довірителя, договір доручення був розірваний, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у сумі 30000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині - на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс геосистеми" (61051, Україна, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6-А, ідентифікаційний код 34467065) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (юридична адреса: 61115, м. Харків, проспект Косіора, буд. 81; поштова адреса: 61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, 1; ідентифікаційний код 35133822) суму грошових коштів у розмірі 30000,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1827,00 грн.

В частині позовних вимог про розірвання договору доручення № 24-П/13 від 02.09.2013 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс проект" (ідентифікаційний код 34467065) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (ідентифікаційний код 35133822), провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 11.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_2