Рішення

від 17.08.2015 по справі 922/4126/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р.Справа № 922/4126/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Болтенко А.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок", м. Харків про стягнення 43682,75 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Крок" (далі - відповідач) звернулось ПАТ "Харківгаз" (далі - позивач). У позові останній просив суд стягнути з відповідача 29448,52 грн. заборгованості за договором №11П-ПРФ-351-2014р., укладеного між сторонами 03.01.2014 року, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором щодо оплати поставленого газу. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 5659,61 грн., 3%; річних у сумі 289,82 грн. та інфляційні у розмірі 8284,80 грн. Витрати по оплаті судового збору позивач просив суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 20.07.2015 року було порушено провадження у справі та її розгляд був призначений на 05.08.2015 року о 10:00 год. Ухвалою від 05.08.2015 року розгляд справи був відкладений до 17.08.2015 року до 10:45 год.

17.08.2015 року представником позивача суду було подане клопотання, в якому він вказує на оплату суми основного боргу відповідачем у розмірі 29448,52 грн. та просить суд долучити до матеріалів справи докази оплати.

Надане клопотання та додані до нього докази досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Як роз’яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов’язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством В«ХарківгазВ» в особі Мереф'янської філії (далі - ПАТ В«ХарківгазВ» , позивач, постачальник) та ТОВ В«КрокВ» (далі - відповідач, споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 11П-ПРФ-351-2014 (далі-договір).

Відповідно до предмету договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 03.01.2014 року) постачальник протягом 2014 року зобов'язувався здійснити споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.6 договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9. договору).

Так, 31.01.2015 року між ТОВ В«КрокВ» та ПАТ В«ХарківгазВ» було складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у січні 2015 року ПАТ В«ХарківгазВ» передало, а ТОВ В«КрокВ» прийняло 1,467 тис.куб.м. природного газу, вартість якого складає 11321,48 грн.

28.02.2015 року між ТОВ В«КрокВ» та ПАТ В«ХарківгазВ» було складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у лютому 2015 року ПАТ В«ХарківгазВ» передало, а ТОВ В«КрокВ» прийняло 1,152 тис.куб.м природного газу, вартість якого складає 8608,48 грн.

31.03.2015 року між ТОВ В«КрокВ» та ПАТ В«ХарківгазВ» було складено акт приймання-передачі природного газу, відповідно до якого у березні 2015 року ПАТ В«ХарківгазВ» передало, а ТОВ В«КрокВ» прийняло 0,836 тис.куб.м природного газу, вартість якого складає 9521,57 грн.

Відповідно до п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами з розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 до договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому і місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий природний газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Пункт 4.7 договору передбачає, що оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Позивач, згідно вимог договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі у січні-березні 2015 року, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами. Але відповідач на теперішній час не оплатив надані послуги в розмірі 29448,52 грн., що є порушенням п. 5.3.3 договору № 11П-ПРФ-351-2014 від 03.01.2014 року, що й стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого газу на суму 29448,52 грн.

Разом з тим, позивачем до суду була надана виписка банку з особового рахунку, відповідно до якої 30.07.2015 року відповідач оплатив суму основної заборгованості позивачу у розмірі 29448,52 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 29448,52 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 5659,61 грн.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення в відповідача 289,82 грн. 3% річних та 8284,80 грн. інфляційних, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 289,82 грн. та інфляційних втрат в розмірі 8284,80 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України; ст. ст. 173, 174, 179 ГК України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44-49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 29448,52 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок" (61158, м. Харків, м. Повстання, 7/8, код ЄДРПОУ 31339976, р/р 26002016814859 АТ "Укрексімбанк", МФО 351618) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500, р/р НОМЕР_1 АБ "Кліринговий дім" м. Київ, МФО 300647) - пеню у сумі 5659,61 грн., 3% річних у сумі 289,82 грн., інфляційні у сумі 8284,80 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_3