Рішення

від 20.08.2015 по справі 927/816/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

В« 20В» серпня 2015 року справа № 927/816/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група" 14000, м. Чернігів, вул. Фікселя, 30/3 Відповідач: Авдіївська сільська рада 16110, Чернігівська обл., Сосницький район, с. Авдіївка, вул. Сіверська, 25 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Сосницькому районі Чернігівської області 17100, Чернігівська обл, м. Сосниця, вул. Виноградського, 12-а про стягнення 17435,18 грн. Суддя В.М. Репех

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1-представник, дов. від 25.05.2015 року

від відповідача: не з"явився

від третьої особи: ОСОБА_2-гол.спец.юр.відділу, дов. від

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група" заявлено позов до Авдіївської сільської ради Сосницького району (Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у Сосницькому районі Чернігівської області) про стягнення 17435,18 грн. за поставлену продукцію згідно договору купівлі-продажу від 01.09.2014 р. № 01-1. З них: основна заборгованість в сумі 10332,00 грн.; пеня в сумі 3140,93 грн.; 3% річних в сумі 129,08 грн.; інфляційні витрати в сумі 3833,17 грн. , а також витрати на оплату адвокатських послуг в розмірі 4000,00 грн.

Ухвали господарського суду від 10.06.2015р. про порушення провадження по справі, від 17.03.2015р., 02.07.2015р.14.07.2015р. про відкладення розгляду справи, що направлялись відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві, були повернуті до суду з відміткою відділення зв"язку за відмовою адресата від одержання.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Третя особа надала письмові пояснення стосовно предмета спору в яких надала наступні пояснення. Бюджетні зобов"язання та бюджетні фінансові зобов"язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Казначейства в бухгалтерському обліку виконання бюджетів та відображаються у звітності про виконання бюджетів.

Авдіївська сільська рада у 2014 році договір від 01.09.2014 року № 01-1 укладений з ТОВ "Українська деревообробна група" на продаж дров та видаткову накладну від 09.10.2014 року до Управління Державної казначейської служби України у Сосницькому районі Чернігівської області на реєстрацію і послідуючу оплату не надавала. За 2014 рік кредиторська заборгованість по Авдіївській сільській раді перед ТОВ "Українська деревообробна група" не обліковується.

В 2015 році Авдіївська сільська рада жодних документів, що підтверджують зобов"язання щодо ТОВ "Українська деревообробна група" не надавала.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2014 року між Авдіївською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_3 (надалі -Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група" в особі директора ОСОБА_4, (надалі - Продовець) був укладений договір купівлі-продажу № 01-1 (надалі - Договір).

Згідно з п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 5.1 Договору Продавець зобов"язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити дрова в кількості та якості вказаних у накладних і оплатити його в порядку і на умовах Договору.

Всі рахунки за Договором проводяться в національній валюті (гривні). Оплата проводиться шляхом безготівкового розрахунку.

Вартість кожної партії товару визначається в накладних, які є невід"ємними додатками до даного Договору.

Перерахування коштів Продавцю в оплату вартості кожної партії Товару здійснюється Покупцем зі свого банківського рахунку до 31.12.2014 року.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем на місце доставки згідно накладних.

На виконання умов Договору № 01-1, позивач здійснив відповідачу поставку товару згідно накладної № 38 від 09.10.2014 р. на загальну суму 10332,00 грн.

Поставлений товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом та печаткою Авдіївської сільської ради на накладній про поставку товару.

Так, сума заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті поставленого товару становить 10332,00 грн.

Відповідачем на адресу позивача був направлений гарантійний лист № 134 від 29.12.2014 р. про те, що Авдіївська сільська рада гарантує оплату за дрова по накладній № 38 від 09.10.2014 р.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 08.04.2015 р. з вимогою оплатити в 10 денний термін за поставлений товар в сумі 10332,00 грн, а також сплатити інфляційні витрати в розмірі 888,55 грн, 3% річних в розмірі 83,22 грн та суму пені в розмірі 2025,07 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом поставки товару відповідно Договору .

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання щодо оплати поставленого товару своєчасно не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 10332,00 грн.

Відповідно до п. 8.1 Договору якщо Покупець не здійснить оплату у відповідності з умовами договору, то він зобов"язаний виплатити Продавцю у розмірі 0,2 відсотки від вартості прийнятого товару за кожен день прострочки починаючи з 01.01.2015 р.

Відповідно умов договору Позивач просить суд стягнути з відповідача. пеню від суми заборгованості за кожен день прострочення в розмірі 0,2 відсотки в сумі 3140,93 грн. за період з 01.01.2015 р. по 01.06.2015 р.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових злбов"язань" за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

За підрахунком суду розмір пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, становить 2100,93 грн. за період з 01.01.2015 р. по 01.06.2015 р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10332.00 01.01.2015 - 05.02.2015 36 14.0000 % 0.077 %* 285.33 10332.00 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 287.03 10332.00 04.03.2015 - 01.06.2015 90 30.0000 % 0.164 %* 1528.57 Матеріалами справи підтверджується факт прострочення оплати відповідачем за поставлений товар, а тому з нього підлягає стягненню пеня в сумі 2100,93 грн.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення умов договору, Позивач просить суд стягнути з відповідача 129,08 грн. 3% річних від простроченої суми згідно умов договору, за період з 01.01.2015 р. по 01.06.2015 р.

Також, позивач просить стягнути 3833,17 грн. інфляційних витрат за весь час прострочення.

Виходячи з того, що відповідач допустив прострочення по оплаті поставленого товару згідно договору з нього підлягає стягненню 129,08 грн. 3% річних від простроченої суми та 3833,17 грн. інфляційних витрат за час прострочення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. за надані юридичні послуги згідно договору про надання адвокатських послуг від 08.04.2015 року укладеного між ТОВ "Українська деревообробна група" та адвокатом ОСОБА_1

На підтвердження оплати наданих юридичних послуг позивач надав квитанцію про оплату послуг від 26.05.2015 року № 9 на суму 4000,00 грн. та акт приймання-передачі адвокатських послуг згідно договору про надання адвокатських послуг від 26.05.2015 року.

Відповідно до п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Також, позивач надав копію свідоцтва від 12.09.2008 року № 393 про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню 4000,00 грн. відшкодування витрат позивача пов'язаних з оплатою ним послуг адвоката.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на відповідача незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Авдіївської сільської ради Сосницького району, (16110, Чернігівська обл., Сосницький район, с. Авдіївка, вул. Сіверська, 25, р/р 31423000106475 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, ОКПО 04416252, код ЄДРПОУ 33880354,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група", (14000, м. Чернігів, вул. Фікселя, 30/3, р/р 26007051407376 в КБ Приватбанк, МФО 353586, ОКПО 38880993, код ЄДРПОУ 37330675) заборгованості в сумі 10332,00 грн., 3% річних з простроченої суми в розмірі 129,08 грн., пені в сумі 2100,93 грн., інфляційних витрат в сумі 3833,17 грн., витрати позивача на послуги адвоката в розмірі 4000,00 грн., судового збору 1827,00 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М.Репех