Ухвала

від 04.04.2011 по справі 2а/0470/3715/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2011 р.Справа №2а/0470/3715/11 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Потолова Г.В., розглянувши адміністративний позов Управління пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт»

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2011 року Управління пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2061грн.04коп.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, в порушення п.2 та п.3 ч.1 цієї статті у позовній заяві не зазначено засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відповідно, позивача та відповідача або посилання на їх відсутність, оскільки ці реквізити можуть бути потрібні суду для здійснення термінових викликів чи повідомлень, з'ясування причин неприбуття до суду.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.106 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до них документів.

Так, надані до матеріалів адміністративного позову копії фіскального чеку №7321 від 21.03.2011р. та реєстру відправленої кореспонденції УПФУ в Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області не можна вважати належним доказом відправки кореспонденції відповідачу у розумінні ст.ст.69-70, 106 КАС України, оскільки з їх змісту неможливо дійти висновку, що саме копія поданої до суду позовної заяви та додані до неї документи надіслані на адресу відповідача, та взагалі, які саме документи надіслані.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року за №270 реєстр відправлених листів є згрупованим поштовим відправленням внутрішніх реєстрованих поштових відправлень, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно подаються для перечислення одним відправником (п.2).

Тобто, надана до позовної заяви копія реєстру відповідних листів УПФУ в Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 21.02.2011р. з копією фіскального чеку є нічим іншим, як свідчення про здійснення відправки кореспонденції ТОВ «Енергоремонт». Проте, ніяк не підтверджує, що саме копія позовної заяви з доданими документами надіслана ТОВ «Енергоремонт».

Окрім того, в квитанції зазначено: «кому: Енергоремонт», «куди: 51600 ВЕРХНЬОДНІПРОВ», тоді як в позовній заяві зазначено: «Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт», 51600, с.Верхньодніпровськ, вул.Титова, буд.5».

Також, суд звертає увагу, що копії фіскального чеку №7321 від 21.03.2011р. та реєстру листів від 21.03.2011р. засвідчені печаткою УПФУ у Верхньодніпровському районі, тобто, зацікавленої особи, а не відповідного відділення поштового зв'язку.

Отже, копія реєстру та фіскального чеку не може бути доказом у розумінні ст.ст.69-70, 106 КАС України.

Частина 3 статті 48 КАС України, передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

П.1 ч.1. ст.107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Проте, в порушення приписів ч.4 ст.106 КАС України до заяви, не додані документи, які уповноважують позивача, положенням або статутом бути законним представником в суді, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність, правоздатність).

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України, а саме, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Так, позивачем не надані докази реєстрації відповідача в УПФУ у Верхньодніпровському районі. Отже, неможливо дійти висновку щодо виникнення підстав стягнення з відповідача сум. Та відсутні докази реєстрації відповідача саме за вказаною в адміністративному позові адресою, станом на час звернення до суду.

Також, ст.48 КАС України визначає, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Проте, всупереч зазначеним приписам, позивачем до адміністративного позову не надано доказів наявності у відповідача статусу юридичної особи (адміністративна процесуальна правоздатність) та доказів його реєстрації саме за вказаною в адміністративному позові адресою станом на час звернення до суду.

Такими доказами, в тому числі, можуть вважатись статутні та реєстраційні документи відповідача, довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тощо, а також, реєстраційні документи, наказ на призначення тощо позивача.

В порушення приписів п.4 ч.1 ст.106 КАС України зміст позовних вимог не відповідає приписам ст.105 КАС України, яка визначає форму і зміст адміністративного позову, а також, приписам п.5 ч.4 ст.50 КАС України.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків. Проте, органам Пенсійного фонду України не надане право визначати шляхи стягнення несплачених сум страхових внесків.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху на підставі ч.1 ст.108 КАС України, встановивши строк для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.106, ст.108, ст.ст.165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоремонт»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - залишити без руху.

Позивачеві в строк до 31.05.11 усунути визначені недоліки позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1