Постанова

від 28.07.2015 по справі 805/2538/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 р. Справа № 805/2538/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції міста Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Приватного підприємства «Виробничо-будівельна фірма «Тітан» (м. Маріуполь)

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція міста Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Виробничо-будівельна фірма «Тітан» (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 29 251, 44 грн. за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.04.1994 року, номер запису 1 247 120 0000 003213. Відповідач узятий на облік позивача 12.06.2015 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік (а.с. 9).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П. 191.1.2 ст. 191 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: зокрема контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Загальна сума заборгованості відповідача становить 29 251,44 грн., яка виникла з наступних підстав.

З податку на додану вартість заборгованість становить 1222,96 грн. та складається з наступного:

- податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2015 на суму 455,0 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2015 р. на суму 466.0 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 на суму 404,0 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2015 на суму 284.0 грн.

З акцизного податку заборгованість становить 4044,00 грн. та складається з наступного:

- податкова декларація № НОМЕР_1 від 20.03.2015 року на суму 646.0 грн.;

- податкова декларація № НОМЕР_2 від 18.04.2015 року на суму 1464.0 грн.;

- податкова декларація № НОМЕР_3 від 20.05.2015 року на суму 1934.0 грн..

Заборгованість з земельного податку становить 4044,00 грн. на підставі декларації з земельного податку за 2015 рік в розмірі 10771.93 грн.

Відповідачем за період січень-травень 2015 не було сплачено податкових зобов'язань земельного податку в розмірі 4488,31 грн.

В зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань з земельного податку, відповідачу була нарахована пеня у сумі 68,69 грн.

З орендної плати за земельні ділянки заборгованість становить 7478,23 грн. та складається з наступних підстав:

Відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання на підставі декларації за 2015 рік у розмірі 17641.01 грн.

Відповідачем за період січень-травень 2015 не було сплачено податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 7350,45 грн.

В зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань з земельного податку відповідачу була нарахована пеня у сумі 107,22 грн.

Також, в суму боргу увійшла сума нарахованої пені за минулий період у сумі 27,39 яка з урахуванням часткової сплати у сумі 6,78 грн., складає 20,61 грн.

Позивачем було складено податкову вимогу форми «Ю» № 1246-25 від 05.02.2015 року на суму 2393,35 грн., яка була направлена відповідачу, проте на адресу позивача повернувся конверт.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження зазначеної вимоги в судовому порядку.

ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підпунктом 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

На підставі п. 49.2. ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 1 п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась податкова заборгованість у загальній сумі 29 251,44 грн., яка підтверджується розрахунком суми позову та зворотнім боком облікової картки.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року за № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» відповідно до п. 95.4, 95.15, 95.16 і 95.18 ст. 95 Податкового кодексу України затверджений порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (надалі Порядок), який визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно п. 2 Порядку вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Під час вилучення готівки працівники рахують наявні кошти. У разі коли обсяг готівки у платника податків перевищує суму його податкового боргу, вилученню підлягає готівка на суму боргу.

У рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів (п.4 Порядку).

Вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення - на наступний робочий день (п.95.5 ст.95 ПК, п.6 Порядку).

Зазначені положення законодавства, вимагають доведення податковим органом факту наявності у платника податків готівки, що належить саме відповідачу, та за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду, або докази на підтвердження здійснення платником податків у своїй діяльності розрахунків у готівковій формі, що, в свою чергу, може свідчити про гіпотетичну можливість виявлення у боржника готівки з метою її подальшого стягнення в рахунок погашення податкового боргу.

Позивачем надані суду докази наявності готівки на підприємстві, а саме: звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за січень, березень, червень 2015 року.

П. 38.1.ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року за № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України», ст..185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-будівельна фірма «Тітан» (код ЄДРПОУ 20338089, 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, буд. 100-а) грошові кошти у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків на суму податкового боргу в розмірі 29 251, 44 грн.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Маслоід О.С.