Постанова

від 14.08.2015 по справі 821/2280/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2280/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-1" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-1» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкової вимоги № 4862-23 від 07.07.15 та рішення про опис майна у податкову заставу № 346 від 07.07.15. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не має податкової заборгованості по авансовим внескам, оскільки за 1 квартал 2015 року подав декларацію з податку на прибуток, в якій зафіксований збиток за результатами господарської діяльності в 1-му кварталі 2015 року, що звільняє платника від обов’язку сплачувати авансові внески з податку на прибуток з квітня 2015 року по травень 2016 року відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України, п. 9 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Представник позивача ОСОБА_1 прибув в судове засідання, подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, в якій просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Від ДПІ у м. Херсоні надійшли заперечення проти позову, в яких відповідач зазначає, що право на припинення сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку за підсумками 1 кварталу звітного (податкового) року передбачалось абз. 9 п. 57.1 ст. 57 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.15. Із нової редакції п. 57.1 ст. 57 ПКУ норму щодо можливості припинення сплати авансових внесків у зв'язку з неотриманням за підсумками 1 кварталу звітного року прибутку або отримання збитку вилучено, тому позивач повинен нараховані авансові внески у декларації за 2014 рік сплачувати у березні-травні 2016 року. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «Енергобудпроект-1» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області.

За І кв. 2015 р. ТОВ «Енергобудпроект-1» подало декларацію з податку на прибуток, в якій зафіксований збиток за результатом господарської діяльності у 1 кварталі 2015 р. Декларація була подана своєчасно та прийнята 29.04.15 без зауважень з боку ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, що підтверджується відповідною електронною квитанцією. В рядку 07 "Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності" зазначено: (-729955 грн.) Разом із декларацією був поданий супровідний лист, в якому ТОВ «Енергобудпроект- 1» зазначило, що отримання збитку за 1-й кв. 2015 р. звільняє підприємство від обов’язку сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток з квітня 2015 р. по травень 2016 р. на підставі п. 57.1 Податкового кодексу України, п. 9 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Лист відповідача від 07.05.15 № 5039 про відмову в прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2015 року , на який відповідач посилається у письмових запереченнях проти позову, останнім суду не надано, виходячи зі змісту позову, позивач також не отримував даного листа.

Позивачем 20 липня 2015 року було отримано податкову вимогу від 07.07.2015 №4862-23 про наявність податкового боргу в сумі 91776 грн. станом на 06.07.15 по авансовим внескам з податку на прибуток, та рішення про опис майна у податкову заставу № 346 від 07.07.2015, прийняті ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області.

Не погоджуючись з податковою вимогою та рішення про опис майна позивач звернувся до суду з даним позовом.

28 грудня 2014 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 року (далі - Закон № 71-VIII), яким внесені зміни, зокрема, до ст. 57 "Строки сплати податкового зобов'язання" та розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Законом № 71-VIII було викладено у новій редакції пункт 51.1 цієї статті, яка з 01.01.2015 року має такий зміст: "Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. … Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно… Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків. Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком."

Водночас, Законом № 71-VIII у новій редакції було викладено пункт 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу в такій редакції: "у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік".

Тобто положення пункту 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу у редакції Закону № 71-VIII містять імперативну норму, відповідно до якої платники податків, котрі сплачують авансові внески з податку на прибуток підприємств, зобов'язані щомісячно сплачувати такі авансові внески відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року містив абзац такого змісту: "У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом".

Порівняльний аналіз двох редакцій пункту 57.1 статті 57 ПК України свідчить, що у попередній редакції присутня норма, яка передбачала право платника податку, який сплачує авансовий внесок, подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал у разі, якщо він за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток. Це звільняло платника податку від сплати авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року та передбачало визначення податкових зобов'язань на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік. Нова редакція пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу такої норми не містить.

Суд вважає, що правова позиція податкової інспекції у неприйнятті до уваги показників податкової декларації позивача за 1 квартал 2015 року прийнята без врахування пункту 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу. Адже саме положеннями зазначеного пункту не тільки збережено таке право, але й зобов'язано платників у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

Системний аналіз змін, внесених до Податкового кодексу Законом № 71-VIII від 28.12.2014, дає підстави стверджувати, що відповідно до положень пункту 9 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу збережено на 2015 рік право платника податку, який сплачує авансовий внесок, подати податкову декларацію за перший квартал у разі якщо він за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 56.21 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України. Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. При цьому, у разі отримання податкової декларації, надісланої засобами електронного зв'язку, письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації має бути надане платнику податків протягом п'яти робочих днів з дня її отримання. З наведених норм вбачається, що підставами для відмови у прийнятті декларації є виключно порушення вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, а строк для відмови не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня отримання декларації. Доказів дотримання вказаних приписів ПКУ відповідач суду не надав.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України

постановив :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-1".

Скасувати податкову вимогу ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 07.07.2015 №4862-23 та рішення про опис майна у податкову заставу №346 від 07.07.2015.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-1" (код ЄДРПОУ 34660110) витрати по сплаті судового збору в сумі 183 грн. 55 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.1