Постанова

від 20.08.2015 по справі 826/5813/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2015 року № 826/5813/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченко І.М., суддів: Іщука І.О., Шулежко В.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дрімстиль» доДержавної фіскальної служби України провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрімстиль» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції ТОВ «Дрімстиль» на підставі чого було направлено листи від 05.12.2014 р. №13930/7/99-99-24-01-01-17 та від 26.01.2015 р. №1448/6/99-99-24-01-04-15; зобов'язання відповідача погодити місце розташування центральної сортувальної станції ТОВ «Дрімстиль» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 22.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції, оскільки подані підприємством документи відповідають вимогам Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затвердженої наказом Держмитслужби України від 03.09.2007 № 728.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що ДФС України правомірно відмолено ТОВ «Дрімстиль» у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції, оскільки подані позивачем документи містять невідповідні відомості.

На підставі поданої представником позивача заяви про розгляд справи без його участі, суд прийшов до переконання про можливість її розгляду у відповідності до вимог ч.6 ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрімстиль» (код ЄДРПОУ 38364925) звернулось до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з заявою від 29.09.2014 р. №29/09/1 щодо погодження місця розташування центральної сортувальної станції за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 22 та внесення її до реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій.

Листом №11983/1/26-70-51-05 від 28.10.2014 р. Київська міжрегіональна митниця Міндоходів вказану заяву позивача від 29.09.2014 р. направила до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення щодо погодження розташування центральної сортувальної станції.

03 листопада 2014 року, за результатами розгляду заяви позивача від 29.09.2014р. №29/09/1, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів повідомила ТОВ «Дрімстиль» про прийняте попереднє рішення про можливість погодження місця розташування центральної сортувальної станції.

В подальшому, листом від 05.12.2014 р. №13930/7/99-99-24-01-01-17 Державна фіскальна служба України відмовила позивачу в погодженні місця розташування центральної сортувальної станції у зв'язку із зауваженнями до поданих заяви та документів.

25 грудня 2014 року позивач повторно звернувся з заявою №25/12/12 до Київської міської митниці ДФС щодо погодження місця розташування центральної сортувальної станції за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 22 та внесення її до реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій.

25 грудня 2014 року Київська міська митниця ДФС повідомила позивача про прийняте попереднє рішення про можливість погодження місця розташування центральної сортувальної станції.

За наслідками розгляду вказаної заяви, відповідач листом №1448/6/99-99-24-01-04-15 від 26.01.2015 р. відмовив ТОВ «Дрімстиль» у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції у зв'язку з зауваженнями до поданих заяви та документів.

Оскільки чинним законодавством форма рішення про відмову у погодженні місця розташування ЦСС не передбачена, суд виходить з того, що такі рішення прийняті зазначеними листами, а відповідні дії з прийняття цих рішень, які оскаржує позивач, є їх фактичним оскарженням .

Отже, незгода позивача з рішенням від 05.12.2014 р. №13930/7/99-99-24-01-01-17 та №1448/6/99-99-24-01-04-15 від 26.01.2015 р. та необхідність зобов'язання у зв'язку із цим відповідача вчинити певні дії обумовила ТОВ «Дрімстиль» звернутися до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач прийняв рішення (далі - рішення 1) щодо відмови в погодженні місця розташування ЦСС, оформлене листом від 05.12.2014 р. №13930/7/99-99-24-01-01-17 з наступними зауваженнями до поданих документів: зміст заяви не відповідає формі заяви, яка є додатком №1 до Інструкції; фактично відсутнє економічне обґрунтування потреби створення ЦСС; до наведено в заяві переліку документів не включено ряд документів, що додаються; до розділу 2 статуту позивача включено такий вид діяльності як «інша поштова кур'єрська діяльність», проте не включена «діяльність з надання послуг перевезення міжнародних експрес-відправлень»; не надано відомостей про забезпечення функціонування пожежної сигналізації на об'єкті оренди в частині забезпечення реагування на сигнал спрацювання пожежної сигналізації; не надано Додатку №2 до договору оренди та додатків до договору страхування; договір №090914 від 09.09.2014 укладений між ТОВ «Дримстиль» та компанією «ZTO EXPRESS» не відповідає вимогам митниці; договори доручень та довіреності суперечать вимогам чинного законодавства та поданим документам; зауваження щодо повноти планів-схем, переліку осіб ЦСС, які мають доступ до місць зберігання міжнародних експрес-відправлень, переліку наявного обладнання та технічних засобів для забезпечення функціонування ЦСС, а також наявності інформації від громадської організації «Об'єднання експрес-перевізників» про те, що компанієя «ZTO EXPRESS» не є експрес-перевізником.

В подальшому, на усунення вказаних зауважень, позивачем було подано заяву №25/12/12 від25.12.2014, за наслідками розгляду якої відповідачем прийнято рішення (далі рішення - 2) оформлене листом від 26.01.2015 р. №1448/6/99-99-24-01-04-15 з наступними зауваженнями до поданих документів: у поданих заяві та документах не усунено зауваження, повідомленні підприємству рішенням 1. Крім того рішення 2 також мотивовано тим, що позивачем:

ь До договору №090914/1 від 09.09.2014, укладеного ТОВ «Дрімстиль» з компанією «ZTO EXPRESS» не надано інформації про те, що строк дії договору продовжується (сторони не скористались правом, зазначеним в п.13.6 договору , а саме що жодна із сторін не розірвала договір в односторонньому порядку, повідомивши про це контрагента за 30 днів до моменту припинення договору) і на який саме строк продовжується його дія. Окрім цього, додана до договору копія «Лицензии на осуществление хозяйственной деятельности» не дає можливості встановити її дійсність (не легалізована) та її відношення до «ZTO EXPRESS» (не співпадають відомості про місцезнаходження, керівника тощо).

ь Перелік ЦСС і повірених, що складають локальну мережу експрес-перевізника не узгоджуються з іншими відомостями про них, а саме у переліку вказано «ЦСС ТОВ «Дрімстиль» - м. Київ; згідно з заявою, ЦСС планується за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівска Борщагівка. (Вказана підстава має застереження щодо зазначення про неї в рішенні 1).

ь Договір оренди №010414/5 від 09.09.2014, укладений ТОВ «Дрімстиль» з ТОВ «Турбота», не дають можливості прийняти рішення про правомірність користування позивачем територією прилеглою до орендованого приміщення , як місцем доставки товарів, оскільки договором не передбачена можливість користування орендарем прилеглою територією, що не узгоджується з планом територій і приміщень ЦСС.

Вирішуючи питання правомірності дій відповідача щодо відмови у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції ТОВ «Дрімстиль», на підставі чого було направлено лист від 05.12.2014 р. №13930/7/99-99-24-01-01-17, суд зазначає, що на час звернення позивача з адміністративним позовом, відповідачем, за наслідком опрацювання додатково поданих на виконання рішення 1 заяви та документів прийнято рішення 2.

Відтак, правові наслідки щодо відмови у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції тягне за собою рішення 2. У той же час дії відповідача, пов'язані з відмовою, а фактично рішенням 1, не створюють для позивача жодних прав або обов'язків, не тягнуть жодних юридичних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, задоволеними можуть бути лише ті вимоги, які відновлюють охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача.

З урахуванням того що за наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції ТОВ «Дрімстиль», на підставі чого було направлено лист від 05.12.2014 р. №13930/7/99-99-24-01-01-17, права та охоронювані законом інтереси позивача відновлені бути не можуть, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

У той же час вирішуючи вимогу позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції ТОВ «Дрімстиль» на підставі чого було направлено лист від 26.01.2015 р. №1448/6/99-99-24-01-04-15, суд вважає що вона фактично стосується оцінки правомірності рішення 2 відповідача.

Як вбачається з заперечень відповідача, більшість суттєвих зауважень, зазначених у листі ДФС України від 05.12.2014 №13930/7/99-99-24-02-01-17 (до заяви товариства від 29.09.2014 №29/09-1 і документів), не були усунені товариством і виявлені у документах, наданих із заявою від 25.12.2014 року №25/12/12, про що вказано товариству у листі 26.01.2015 р. №1448/6/99-99-24-01-04-15.

Отже, з урахуванням вказаних обставин, за відсутності інших відомостей в рішенні 2 щодо обсягу усунутих чи не усунутих зауважень відповідача, викладених в рішенні 1, суд вважає, що факт невиконання позивачем рішення 1, про який йдеться у рішенні 2 стосується лише недоліків в переліку ЦСС і повірених, що складають локальну мережу експрес-перевізника, які не узгоджуються з іншими відомостями про них, а саме у переліку вказано «ЦСС ТОВ «Дрімстиль» - м. Київ; згідно з заявою, ЦСС планується за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівска Борщагівка, про що є відповідні застереження в рішенні 2. В іншій частині недоліки, відображені в рішенні 1 на думку суду є усунутими.

Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи фактам суд зазначає наступне.

Основні положення щодо діяльності експрес-перевізників в Україні, щодо здійснення митного контролю та оформлення товарів, що переміщуються у міжнародних експрес-відправленнях (далі - МЕВ), встановлені Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами (далі - МК України) та Інструкцією з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затвердженою наказом Держмитслужби України від 03.09.2007 № 728, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.09.2007 за № 1081/14348 зі змінами (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3 розділу XXI „Прикінцеві та перехідні положення" МК України нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті на виконання законів України з питань державної митної справи до набрання чинності цим Кодексом, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів з питань державної митної справи (у тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 237 МК України та умови здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 1 Розділу ІІ Інструкції для погодження місця розташування ЦСС (РСС) і включення її (їх) до Реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій (далі - Реєстр) експрес-перевізник звертається до митного органу, у зоні діяльності якого планується відкрити ЦСС (РСС), з письмовою заявою про погодження місця розташування ЦСС (РСС) і включення підрозділу експрес-перевізника до Реєстру, форму якої наведено в додатку 1 до цієї Інструкції. Заява повинна містити обґрунтування потреби створення ЦСС (РСС).

Пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що до заяви додаються нотаріально засвідчені копії установчих і реєстраційних документів (статуту, засновницького договору, свідоцтва про реєстрацію) суб'єкта господарської діяльності, а також засвідчені експрес-перевізником:

копії документів, що підтверджують право власності на об'єкти (будівлі, споруди, інженерно-технічні засоби та комунікації тощо), на виробничих площах яких планується розташовування ЦСС (РСС), або право користування ними;

копія угоди між відповідним іноземним оператором експрес-перевезень, що має всесвітню мережу з системою центральних і регіональних сортувальних станцій, та експрес-перевізником України про обмін МЕВ;

перелік ЦСС (РСС) і повірених, що складають локальну мережу експрес-перевізника;

графік роботи ЦСС (РСС);

копія ліцензії на провадження посередницької діяльності митного брокера;

копії документів, що підтверджують наявність у штаті ЦСС (РСС) осіб, уповноважених на декларування;

плани територій і приміщень ЦСС (РСС) із зазначенням: оглядових залів, службових приміщень для ПМО, місць зберігання МЕВ, розміщення технічних засобів контролю;

плани службових приміщень для посадових осіб ПМО;

перелік працівників ЦСС (РСС), яким буде надано право доступу до місць зберігання МЕВ;

перелік наявного обладнання та технічних засобів (вантажно-розвантажувальних, транспортних, зв'язку, оргтехніки, технічних засобів контролю), достатніх для забезпечення функціонування ЦСС (РСС).

Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції Держмитслужба може відмовити в погодженні місця розташування ЦСС (РСС) у таких випадках:

виявлення недостовірних даних;

виявлення невідповідності відомостей, зазначених у поданих експрес-перевізником документах, і стану передбачуваних для ЦСС (РСС) приміщень вимогам Порядку і умов здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1948 (зі змінами), і цієї Інструкції.

Як вбачається з листа №1448/6/99-99-24-01-04-15 від 26.01.2015р. відповідач відмовив ТОВ «Дрімстиль» в погодженні місця розташування ЦСС у зв'язку з «зауваженнями до поданих заяви та документів».

Суд звертає увагу на ту обставину, що така підстава, як «зауваження до поданих заяви та документів», не визначена п. 9 Розділу ІІ Інструкції, для відмови в погодженні місця розташування ЦСС (РСС).

Виходячи з того, що відповідачем не наводилися обставини подачі позивачем недостовірних документів, суд перевіряє обґрунтованість прийнятого рішення 2 в контексті виявлення відповідачем невідповідності відомостей, зазначених у поданих експрес-перевізником документах, і стану передбачуваних для ЦСС (РСС) приміщень вимогам Порядку і умов здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1948 (зі змінами), і цієї Інструкції.

У той же час, враховуючи, що Постанова Кабінету Міністрів України № 1948 від 25.12.2002 року №1948 втратила чинність 01.06.2012 року, невідповідність відомостей, зазначених у поданих експрес-перевізником документах, має оцінюватися лише на предмет дотримання заявником вимог Інструкції.

Надаючи оцінку поданому позивачем договору №090914/1 від 09.09.2014, укладеного ТОВ «Дрімстиль» з компанією «ZTO EXPRESS» суд зазначає, що його строк починає свій перебіг у момент, визначений у п. 14.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2014 року. Строк дії Договору продовжується автоматично, якщо жодна із Сторін не заявила інше до дати вказаної у цьому пункті (п.13.2).

Отже, умови вказаного договору не передбачають остаточної дати його закінчення та пов'язують термін його дії з певними умовами, а саме заявленого бажання однієї сторін про його закінчення. Відсутність такої заяви будь-якої з сторін свідчить про дійсність договору та не може ставити під сумнів його чинність.

Окрім цього, відповідач посилався на неможливість встановлення відношення доданої копії ліцензії до «ZTO EXPRESS» та її дійсності через відсутність легалізації, та неспівпадіння відомостей про місцезнаходження компанії, її керівника тощо.

У той же час, суд звертає увагу на ту обставину, що зазначені адреси та реквізити в договорі і наданій копії ліцензії (в договорі - «директор», в ліцензії - «відповідальна особа»; в договорі «зареєстрована адреса», в ліцензії «місце здійснення господарської діяльності») стосуються різних категорійних понять, мають різне значення та правову природу, а відтак ідентичних відомостей щодо осіб та адрес можуть і не містити. Також, Інструкція не вимагає від заявника надання будь-яких ліцензій іноземного оператора експрес-перевезень, в тому числі і в легалізованому вигляді.

Надаючи оцінку правомірності зауважень суб'єкта владних повноважень до поданого позивачем переліку ЦСС і повірених, що складають локальну мережу експрес-перевізника, суд зазначає, що пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції передбачено надання лише такого переліку, втім, вимоги щодо подання відомостей про їх місцезнаходження зазначена Інструкція не містить, а відтак, наявність такої неузгодженості не може бути підставою для відмови в погодженні місця розташування ЦСС (РСС).

При цьому, суд враховує ту обставину що зазначення місцезнаходення ЦСС ТОВ «Дрімстиль» у м. Києві, а не Київській області, лише в переліку, могло статися внаслідок помилки заявника під час його складання з огляду на те, що ним був поданий повний пакет достовірних документів, з якого вбачається місце розташування у Київській області.

Одночасно, зауваження відповідача до договору оренди №010414/5 від 09.09.2014, укладеного з ТОВ «Турбота» щодо відсутності відомостей про правомірність користування територією, прилеглою до орендованого приміщення також виходять за межі вимог до таких документів, що визначені пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції, оскільки у заявника вимагається подача лише копій документів, що підтверджують право власності на об'єкти (будівлі, споруди, інженерно-технічні засоби та комунікації тощо), на виробничих площах яких планується розташовування ЦСС (РСС), або право користування ними.

Суд також зазначає, що у відповідності до вимог п.3 розділу ІІ Інструкції, Київською міською митницею ДФС складено акти №145/10 від 23.10.2014 року та №207/12 від 25.12.2014 року про проведення огляду, якими встановлено дотримання вимог чинного законодавства позивачем, а також 05.12.2014 року та 25.12.2014 року митницею повідомлялося позивача про прийняте попереднє рішення про можливість погодження місце розташування ЦСС.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімстиль» в частині визнання протиправності дій відповідача щодо відмови у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції ТОВ «Дрімстиль» на підставі чого було направлено лист від 26.01.2015р. №1448/6/99-99-24-01-04-15.

У той же час, враховуючи що фактично позивач оскаржує рішення 2 відповідача, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача у спосіб визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції ТОВ «Дрімстиль», оформленого листом від 26.01.2015р. №1448/6/99-99-24-01-04-15.

Відповідно до вимог п.10 розділу ІІ Інструкції якщо ЦСС (РСС) відповідає вимогам законодавства щодо облаштування та організації здійснення митних процедур з предметами в МЕВ, то Держмитслужба погоджує місце розташування ЦСС (РСС) шляхом включення цієї ЦСС (РСС) до Реєстру на підставі наказу Держмитслужби.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до переконання про обґрунтованість доводів щодо зобов'язання Державну фіскальну службу України погодити місце розташування центральної сортувальної станції ТОВ «Дрімстиль» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 22., у зв'язку із чим відповідна вимога позивача має бути задоволенаю

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 49 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімстиль» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення щодо відмови у погодженні місця розташування центральної сортувальної станції ТОВ «Дрімстиль», оформлене листом від 26.01.2015р. №1448/6/99-99-24-01-04-15.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України погодити місце розташування центральної сортувальної станції Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімстиль» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 22.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімстиль» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 49 грн. (сорок дев'ять гривень).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: І.О. Іщук

В.П. Шулежко