Ухвала

від 01.07.2015 по справі 804/7480/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 рокусправа № 804/7480/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову : Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. у справі №804/7480/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський будівельник"

до: Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

третя особа: Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області

про: скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський будівельник" (далі по тексту - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, податковий орган) №0005592201 від 23.12.2013 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач наполягає на помилковості висновків податкового органу, тому податкове повідомлення-рішення вважає незаконним та необгрунтованим.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що позивач надав усі підтверджуючі документи, які засвідчують факт виконання укладених договорів, тому позицію податкового органу визнав необгрунтовою.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства України

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Дніпровський будівельник" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ "Партнер Трейд" (код ЄДРПОУ 37301089) за період - серпень 2013 року, та відображення їх в податковому обліку.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 10.12.2013 року №1856/143/04-03-22-01-08/33984492, в якому зазначається про порушення позвиачем: п.180.1, ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податковий кредит ТОВ "Дніпровський будівельник" за серпень 2013 року на суму 226576грн.

Висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту ґрунтуються на наявній податковій інформації щодо сумнівності контрагента позивача, а також відсутності під час проведення перевірки документів, що підтверджують фактичне постачання товару. Внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо нереальності господарських операцій між ТОВ Партнер Трейд та ТОВ Дніпровський будівельник . При цьому відповідач зауважує на врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідно для здійснення такого виду діяльності.

На підставі акту перевірки 23.12.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0005592201, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 281970 грн., з яких основний платіж - 225576 грн., штрафні (фінансові) санкції - у розмірі 56394 грн.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про завищення ТОВ Дніпровський будівельник податкового кредиту, стало відсутність необхідних первинних документів.

Проте, згідно до пояснень представника позивача до перевірки надавались як копії так і оригінали всіх первинних документів.

Згідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7. сь.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Таким чином, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у суб'єкта господарювання після початку перевірки. У великих платників податків є додатковий обов'язок надати витребувані документи у електронній формі (п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України).

Згідно до п.п. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган, в свою чергу, має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на податковий орган.

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що документи первинного бухгалтерського обліку надані позивачем у відповідь на запит податкового органу від 21.10.2013 року №7121/04-03-15-01-26, листом від 10.12.2013 року.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірна сума податкового кредиту сформована позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Партнер Трейж з приводу виконання угоди поставки нафтопродуктів. Так, 16.07.2013 року між позивачем (Покупец) та ТОВ Партнер Трейд (постачальник) укладено угоду поставки №2, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (паливно-мастильні матеріали).

Згідно з наданими видатковими накладними позивачем на виконання даного договору придбано товару на загальну суму 1 496 656 грн. у т.ч. ПДВ 225 579,99 грн. суму сплаченого податку позивачем включено до складу податкового кредиту за серпень 2013 року.

Реальність здійснення даної господарської операції підтверджено наступною первинною документацією: рахунки та видаткові накладні: від 02.08.2013 року №РН-0000012 було поставлено "паливо дизельне" у кількості 31191 л. на загальну суму 273 856 грн., у т. ч. ПДВ 45 642,67 грн.; від 03.08.2013 року №РН-0000015 було поставлено "паливо дизельне" у кількості 28350 л. на загальну суму 248 900 грн., у т. ч. ПДВ 41 483,33 грн.; від 06.08.2013 року №РН-0000014 було поставлено "бензин А-92" у кількості 24870 л. на загальну суму 243 200 грн., у т. ч. ПДВ 40 533 грн.; від 16.08.2013 року №РН-0000021 було поставлено "паливо дизельне ЕВРО сорт С" у кількості 13080 л. на загальну суму 112 500 грн., у т. ч. ПДВ 18 750 грн.; від 17.08.2013 року №РН-0000022 було поставлено "паливо дизельне ЕВРО сорт С" у кількості 27600 л. на загальну суму 237 500 грн., у т. ч. ПДВ 39 583,33 грн.; від 23.08.2013 року №РН-0000026 було поставлено "бензин А-92" у кількості 15 000 л. та "бензин А-95" у кількості 9265 л. на загальну суму 237 500 грн., у т. ч. ПДВ 39 583,33 грн.

Якість товару підтверджується сертифікатами відповідності, з яких вбачається, що виробником є ПАТ "Укртатнафта", Шебелицьке відділення по переробці газового конденсату та нафти, ТОВ "Меткол-Агро" (Росія), Філія ВАТ "Акціонерна нафтова компанія Башнефть" (Росія).

Матеріали справи також свідчать, що на виконання умов договору ТОВ "Партнер Трейд" було виписано (оформлено) податкові накладні від 02.08.2013 року №1 на загальну суму 273 856 грн., у т. ч. ПДВ 45 642,67 грн.; від 03.08.2013 року №2 на загальну суму 248 900 грн., у т. ч. ПДВ 41 483,33 грн.; від 06.08.2013 року №5 на загальну суму 243 200 грн., у т. ч. ПДВ 40 533,33 грн.; від 16.08.2013 року №9 на загальну суму 112 500 грн., у т. ч. ПДВ 18 750 грн.; від 17.08.2013 року №12 на загальну суму 237 500 грн., у т. ч. ПДВ 39 583,33 грн.; від 23.08.2013 року №15 на загальну суму 237 500 грн., у т. ч. ПДВ 39 583,33 грн.

Поставка паливо-мастильних матеріалів здійснювалась перевізником ПП "Дніпростальснаб" за рахунок позивача з названого складу постачальника (м. Луганськ) на склад ТОВ "Дніпровський будівельник" (м.Дніпродзержинськ), що підтверджується товарно-транспортними накладними від 02.08.2013 року №РН-0000012, від 03.08.2013 року №РН-0000015, від 06.08.2013 року №РН-0000014, від 16.08.2013 року №РН-0000021, від 17.08.2013 року №РН-0000022, від 23.08.2013 року №РН-0000026.

Згідно з наданими до суду документами розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі шляхом передплати, що підтверджується платіжними дорученнями. Отримання товарів та облік їх в бухгалтерському обліку за період, що перевірявся, підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку №281 "Товари на складі" за серпень 2013 року.

З матеріалів справи також вбачається, що подальше використання отриманих товарів у господарській діяльності підтверджується тим фактом, що ТОВ "Дніпропетровський Будівельник" реалізовувало паливо-мастильні матеріали підприємствам ПП "Софія Плюс" (код ЄДРПОУ 40336081) на підставі договору від 22.10.2012 року №2210-1, що підтверджується первинними документами (податковими, видатковими, товарно-транспортними накладними, рахунками).

Таким чином, матеріали справи у своїй сукупності свідчать про товарність господарських операцій позивача та його контрагентів.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності спірного рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. у справі №804/7480/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. у справі №804/7480/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна