Ухвала

від 02.02.2015 по справі 700/39/15-ц

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/39/15-ц

Провадження № 2/700/63/15

02 лютого 2015 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Пічкура С.Д.

при секретарі: Сіденко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно після смерті спадкодавця за заповітом, а саме житловий будинок, земельна ділянка та грошові вклади.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25 січня 2014 року помер ОСОБА_2 Позивачка прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом, але постановою нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки право власності на померлого не зареєстроване на будинок, тому за захистом своїх прав звернулася до суду.

В судове засідання позивачка на з'явилась, направила суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, та направив суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення виходячи з таких підстав.

25 січня 2014 року ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 226911.

Згідно заповіту від 10 квітня 2013 року, посвідченого сільською радою, ОСОБА_2 на випадок смерті все своє майно заповів ОСОБА_1.

Таким чином, за ст. 1223 ЦК України, позивачка є спадкоємцем майна померлого за заповітом.

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 18 липня 2014 року вбачається, що позивачка у встановленому порядку прийняла спадщину.

Постановою Державного нотаріуса від 24 вересня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 в зв'язку відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. За таких обставин, в зв'язку смертю спадкодавця, позивачка як спадкоємець позбавлена можливості надати нотаріусу дані про реєстрацію права власності на спадковий будинок, оскільки на померлого дане право зареєструвати вже не можливо. Отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суду з даним позовом позивачка не має можливості.

Померлому за рішенням суду від 28 травня 2013 року належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,23 га, які він успадкував від ОСОБА_3, але і це право власності не зареєстрував в реєстрі, і згідно витягу з Державного земельного кадастру, земельні ділянки рахуються за ОСОБА_3

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Суд повинен вирішувати питання про визнання права на спадщину, щоб не заміщувати функції нотаріальної контори, тільки при наявності Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою відповідною нотаріальною конторою.

За викладених обставин, необхідно визнати право власності за позивачкою в порядку спадкування не все майно за заповітом.

Судові витрати позивач просить не стягувати з відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 16, 25, 392, 1223, 1268, 1296, ЦК України, ст.ст. 2, 3, 6, 7, 8, 10, 18, 57, 157, 158, 159, 174, 179, 196, 208, 209, 213, 214, 215, ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в с. Смільчинці Лисянського району Черкаської області по вул. Леніна, 34, та право користування присадибною земельною ділянкою під даним будинковолодінням.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий № 7122886800:03:001:0543 площею 1,1349 га. в адмінмежах Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий № 7122886800:03:001:0544 площею 1,0911 га. в адмінмежах Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові вклади на рахунках відкритих в ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10023/0152 на ім'я ОСОБА_2 №26205035282923 в сумі 00 грн. 80 коп., 91551000271 в сумі 2219 грн. 70 коп., на ім'я ОСОБА_3 № НОМЕР_1 в сумі 5277 грн. 30 коп., №0578 в сумі 00 грн. 39 коп., №40 в сумі 00 грн. 56 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня отримання його копії сторонами через Лисянський районний суд.

Головуючий суддя - С. Д. Пічкур